Головні економічні події, які змінили статки українців

Увесь 2016 рік був відносно спокійним у фінансовому плані. Однак були події, які так чи інакше вплинули на добробут українців.

Про них пише BusinessUA.

"Зняли акциз" на ввезення іномарок

Розмови про зняття акцизу на ввезення вживаних автомобілів із ЄС точилися ще із січня. Однак після довгих обговорень у депутатських групах закон про спрощення ввезення автомобілів із Європи прийняли тільки влітку – у липні.

"Акциз на автівки віком до 10 років зробили таким самим, як і на нові машини. Якщо брати популярні моделі із обсягом двигуна1,5-2,2 літра, то він тепер 263 євро. До цього був значно більший. На машини до 5 років — 1,643 євро, на старші 5 років — 2,441 євро. Завдяки цьому вартість 7-8 річних іномарок мала б впасти на 50-70 тисяч гривень. Але є одне "але". Машини за зниженим акцизом дозволили ввозити не більше одного на 12 місяців для особистого користування. Ну хто буде їхати в Польщу за машиною? Звісно, це не стало масовим. Відтак закон цей фактично нічого не змінив", – пояснює автоексперт Микола Руденко.

Натомість українці знайшли шпарини у законодавстві й стали масово ввозити нерозмитнені авто з Польщі та Литви. Машини звідти, яким понад 10 років, обходяться у 5-6 разів дешевше, ніж в Україні. Протягом цього року їх завезли понад 15 тис.

НБУ закрив більше 10 банків і націоналізував "ПриватБанк"

Якщо 2015 року Нацбанк визнавав неплатоспроможними великі фінустанови, такі як "Дельта", то цьогоріч керівництво НБУ стало полювати на невеликі банки. Пояснювали відкликання ліцензії неплатоспроможністю.

"Справа в тому, що 2015 року НБУ суттєво збільшив необхідний статутний капітал для банків. У час кризи, коли люди забирають гроші із банків, для більшості невеликих фінустанов збільшити свої запаси стало просто не під силу. Тому вони почали закриватися. Такий стан речей був вигідний МВФ і проєвропейським структурам. Після падіння наших банків в Україні з'являється місце для розвитку французьких, німецьких і австрійських фінустанов", – каже економіст Олексій Лупоносов.

Особливо гучним було закриття банку "Михайлівський". Після того, як його вкладники стали вимагати кошти у Фонді гарантування вкладів, виявилося, що він не повинен нічого відшкодовувати, бо кожен клієнт "Михайлівського" укладав договір із фінансовою компанією-посередником.

Ні прокуратура, ні НБУ не покарали чиновників, що здійснювали перевірки "Михайлівського" й протягом останніх 5 років жодного разу не виявили шахрайських схем.

Націоналізація найбільшого банку України ще більше підірвала довіру до вітчизняних банків. Попри схвалення МВФ та ЄС, українці щораз замислюються про альтернативу депозитам.

Ввели нову купюру 500 гривень

У березні в обігу з'явилася нова купюра у 500 грн. Суттєво вона не відрізняється від попередньої. Хіба що портрет Григорія Сковороди зміщений до центру. Й на добробут більшості населення введення оновленої банкноти не вплинуло.

Однак на прифронтових і окупованих територіях десятки людей постраждали від фальшивомонетників.

"Вдруге під час війни прокотилася хвиля підробок. Люди чули зі ЗМІ, що ввели нову купюру, але не бачили її. Шахраї скористалися цим моментом і намалювали свої. Здебільшого збували гроші пенсіонерам і підліткам", – пояснює касир одного із банків Ірина Новікова.

Запровадили податок на нерухомість

У липні цього року почали збирати податок за нерухомість. А з серпня – нараховувати пеню за його несплату. Цей податок повинні платити власники квартир площею понад 60 кв. м і приватних будинків площею більше 120 кв. м. Сумарний розмір податку за рік невеликий – близько 2 тис. грн. Однак цікаво, що влада не розробила системи його адміністрування. Тобто немає бази даних, у якій би можна було зрозуміти, хто його платить, а хто ні.

"Цей податок запровадили із таким розрахунком, щоб брати його у великих розмірах. Наприклад, людина протягом 3-5 років його не сплачує, а потім вирішує продати житло. При продажі треба довідка про сплату податку. Якщо її немає, варто сплатити за всі місяці одразу. А це вже десятки тисяч гривень", – каже Ігор Костецький, експерт із нерухомості.

Збільшили зарплату

Якщо порахувати заяви про збільшення зарплати протягом цього року, то їх було більше 10. Спочатку про підвищення соцстандартів говорив колишній прем'єр Арсеній Яценюк, потім – теперішній Володимир Гройсман. Крім цього, неодноразово згадували про підвищення доходу Міністр освіти і науки Лілія Гриневич і голова фіскальної служби Роман Насіров. Якщо Міністр освіти говорила про поступове підвищення виплат вчителям і стипендій, то головний фіскал замахнувся на підвищення мінімалки до 5 тис грн.

"Натомість входимо у Новий рік із єдиним підвищенням зарплат – військовим. Контрактникам підняли виплати до 7 тисяч гривень у червні. Решті – тільки обіцяли. У грудні почали казати про позбавлення стипендій 30 відсотків студентів, у яких успішність нижче середнього рівня", – каже економіст Олександр Бойко.

Підняли вартість опалення у 5 разів

Уряд запровадив ринкові ціни на газ для населення і припинив дотувати купівлю блакитного палива. Через це і через вимогу МВФ тарифи на опалення зросли у 5 разів. Якщо раніше власники невеликих двокімнатних квартир платили за комунальні послуги близько 700 грн, то зараз 1900 грн. Найбільше виросла ціна для тих, у кого в будинку немає лічильника тепла.

"Багато людей змушені платити за комуналку більше, ніж заробляють. Через це заборгованість по оплаті комунальних послуг виросла в рази. І буде збільшуватися далі", – говорить Олександр Бойко.



Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Економіка
Опубліковано:
02.01.2017 16:11
Переглядів262
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
Вибір редактора

Рейтинг