Поділитись:

Що пам'ятають відомі волиняни про день Святого Миколая

Неділя, 18 грудня 2016, 21:35

Різдвяні свята в Україні розпочинаються зі святкування дня Святого Миколая, яке традиційно відзначають 19 грудня. Чудотворець – символ духу добра та справедливості, тож як повелося у ніч з 18 на 19 листопада малі діти та навіть дорослі отримують подарунки під подушку за хороші вчинки та гарну поведінку. Іншим же – в'язка різок.

Напереродні свята ділове видання Волині "Конкурент" вирішило розпитати відомих волянин про те, яке значення для них має це свято, що пам'ятають про цей день з дитинства, що зазвичай знаходили під подушкою (або не під подушкою) і що очікують отримати цього року.

Депутат Луцької міської ради Микола Яручик:

"Подарунків раніше не отримував, але це не травмувало мою дитячу психіку, а навпаки – стимулювало зараз роздавати подарунки. Напевне, саме й тому проводитиму завтра три благодійні акції в різних куточках Луцька. Я не очікую якихось подарунків, бо пережив вже це і мені це не цікаво, байдуже навіть. Миру хочеться, а це основне. Набагато приємніше робити сюрпризи чи подарунки, ніж їх отримувати", – зазначив депутат.

Волинська співачка Галина Конах:

"Вперше про "підкладання чогось під подушку" почула ще від своїх львівських родичів. Згодом ця традиція завітала й прижилася у нашому домі: батьки завжди намагалися потішити чимось таким, про що ну дуууже мріялося. Тато навіть примудрявся домовлятися з сусідом, аби той, подзвонивши у двері крадькома, підкладав на поріг заготовлені дарунки (за іронією долі товариша з квартири поверхом нижче величали Миколою). До класу шостого вірила, що ці подарунки дійсно приносить Чудотворець. Щоправда, роком пізніше, випадково (прибираючись вдома до свят) в шафі знайшла, задалегіть приготовлені, батьківські сюрпризи... побачила й... миттю заховала їх назад - хотілося ще вірити у чудеса... За сплином декількох годин, коли ці пакунки вже лежали на порозі нашої квартири, зробила вигляд, що нічого не підозрюю, аби очікування молодшої сестрички не виявилися марними. Та вона була кмітливішою за мене й коли почали вкушати смаколики з подарованих торбинок, тихо спитала: "А знаєш, хто це кладе на поріг нашого дому?" – ??? "Дядя Коля з другого поверху"... От такі-то передноворічно-сестринські розслідування.

Щодо Миколая Чудотворця, то він по праву є моїм Янголом-Охоронцем, адже багато років тому відбулася одна історія, котру дуже важко пояснити, опираючись лише на здоровий глузд й логіку. У далекому 2003 році я заснула в домі, де серед ночі трапилися проблеми з обігрівальною системою. У результаті будинок наповнився чадним газом й шанси вижити прирівнювалися нулю. Уві сні до мене "прийшов" образ Святого Миколая Чудотворця й чимдуж намагався "пробудити". До сьогодні фізично пам'ятаю його "дотик". Можете розцінювати дану ситуацію як самонавіювання й списати на бурхливість творчої фантазії (маєте на це повне право), та від "спілкування" з нічним явлінням я прокинулася саме у той момент, коли інша людина в будинку вже була на грані життя і смерті. Єдина, що пам'ятаю: це те, як невидима Сила "дала" розуму за лічені секунди осмислити, що насправді відбувається й додала енергії, аби вибити шибки для того, щоб до кімнати зайшло свіже повітря (зауважте: це були склопакети, так звані євровікна). До тями прийшли двома днями пізніше... в реанімації...

А от тепер скажіть, будь ласка, і як після такого не увірувати в існування чогось надприродного? Скажіть, як пояснити те, що дійсно, не підкорюючись жодним відомим науці законам, таки є?! На останок скажу лиш одне: ми завжди повинні знаходити у собі сили вірити й пам'ятати про ту невичерпну силу, котра посилає справжнє чудо... завжди... й без винятку!", – описала свої враження Галина Конах.

Координаторка проекту ООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" Оксана Гузь:

"Для мене це дуже добре і тепле свято. Ще з дитинства мені здавалось, що промінчики сонця якось особливо світять, а запах мандарин ще насиченіший в цей день. Я завжди прокидалась вночі, щоб одразу знайти під подушкою подаруночок від Миколая. І якось мої батьки і сусіди дуже пожаліли, бо Миколай подарував мені дитяче піаніно, і вже до ранку ніхто не спав. Зараз це свято не втратило для мене свого тепла, а навпаки – набуло його по-новому. Мене щороку чекає щось добре від Миколая у Львові в батьків. Та й тепер я часто і сама стаю його помічницею і допомагаю йому робити подарунки тим, хто цього найбільше потребує.

Мені Миколай ніколи не дарував різочку, значить я завжди була чемна. Напевно тому останніми роками саме в цей період зі мною трапляються справжні дива, які є надзвичайними подарунками від нього. Цього року теж чекаю дива і вражень", – зазначила Оксана Гузь.

Президент благодійного фонду "СТОПРАК" Марія Адамчук:

"Свято завжди святкували і вшановували, як і в моїй родині, коли була дитиною, так і зараз, вже у своїй сім'ї. На День Святого Миколая завжди їздимо до батьків чоловіка, бо свекор – Микола. В дитинстві ми з братом завжди знаходили під подушкою подарунки та солодощі... Батьки змогли зробити так, що я до 12 років вірила у Святого Миколая і Діда Мороза :) Тож зараз, відчуття явята, радості і таємної надії ми перенесли у свою сім'ю. Наші діти з нетерпінням чекають на Святого Миколая і вже написали йому листа: Аня стандартно просить ляльку, а Гліб – лазерну указку. Я теж очікую на якийсь подарунок і впевнена, що він буде чудовим. Мій Миколай завжди приносить мені подарунки, навіть, якщо я не завжди була чемною", – розповіла Марія Адамчук.

Депутат Луцькради Артем Запотоцкий:

"Я народився в СРСР. Був лише Новий рік)). Зараз для діток стараємося робити це свято)))). Листи вже написали))) Головне – перемога у війні!!! Та здоров'я всім)))", – наголосив депутат.

Один із лідерів гурту "ФлайzZza" та арт-директор клубу "Кораблик" Андрій Тимчук:

"Дуже люблю це свято і кайфую від того, що його значення останнім часом зростає. Приємно, що на противагу Діду Морозу, Святий Миколай здебільшого асоціюється з благодійністю, турботою. Якийсь він мені більш "теплий" і добрий персонаж. В часи мого дитинства (за Радянського Союзу) цього свята ми майже не відзначали, тому і спогадів особливих немає... Останніми роками або нічого не знаходжу під подушкою (фуух, добре, що хоч не різочку :), або шось дрібненьке та приємне. Цьогоріч ні на що не розраховую, а більше долучаюсь до соціальних проектів і чим можу допомагаю", – наголосив він.

Телеведуча Наталка Войтович:

"Свято Миколая – відносно нове свято. Воно з'явилося у моєму житті, коли я вже точно знала, хто саме кладе під подушку подарунки. В радянські часи більшість дітей чекали Діда Мороза, і лише згодом на першому місці став Миколай Чудотворець. Сьогодні моя доця знає про існування цього святого, старається бути слухняною, адже він зазирає у віконечко і все бачить. А ще моя Марічка диктує прохання, які я пишу в листі. Бажання завжди виконуються – це здебільшого іграшки. Я ж у дитинстві знаходила солодощі і навіть гроші. Зараз ми теж обдаровуємо один одного в сім'ї. Часто це щось, пов'язане із домашнім побутом, іноді косметика і парфумерія. Ми любимо дарувати подарунки, адже це приємно!" – сказала вона.

Власник ресторану "Patio di Fiori" та спорткомплексу "Олімпія" Володимир Пащенко:

"Це дуже важливе і велике свято. Моє дитинство хоч і пройшло у віруючій сім'ї, але в радянські часи вірити було можна, а відзначати ні. Жили ми дуже бідно, тому крім маминої любові і турботи Миколай мені більше нічого не дарував, але мені цього вистачало. Всі подарунки від Бога я отримав, коли виріс", – розповів ресторатор.

Громадський активіст, голова Спілки власників зброї Волині Ігор Алексєєв:

"Я набагато більше люблю дарувати подарунки...)) Мені батьки зазвичай клали під подушку подарунковий набір з фруктів солодощів... День Святого Миколая – це дуже тепле й світле свято, яке допомагає вірити в людей)) Мені дружина й син дарують щось з моїх хобі: зброя риболовля й т.д." – наголосив він.

Народний депутат Ігор Гузь:

"Любив отримувати в подарунки пригодницькі та історичні книжки. Деякі досі збереглися. На новорічно-різдвяні свята їздив до діда з бабою у Смідин. Зараз часто там буваю (в суботу був), у нас там "кипить" робота – громада розвивається. Цього року очікую під подушку (сміється) - законопроект про затвердження фінансування десятої шахти. Бо те, що відбувається зараз у гірничій сфері – просто колапс. Найкращими подарунками для мене є те, щоб люди не втрачали оптимізму і разом робили зміни, яких ми всі так прагнемо. Зі святом!" – зазначив нардеп.

Керівник туристичного агентства "Патріот" Богдан Климчук:

"З дитинства люблю це свято. Кожного року рука ще досі інстинктивно тягнеться під подушку. Святого Миколая завжди вважав своїм патроном, бо він покровитель козаків і подорожуючих. Коли на душі кепсько чи хтось в родині хворіє, зупиняюсь поруч пам'ятного знаку нашому небесному заступнику на вул. Б. Хмельницького. Інколи проходжу мимо і відчуття, що він за мною спостерігає, чи все я роблю правильно. З дитинства чекав на це свято, бо завжди Миколайчик приносив щось смачненьке і цікаве. Інколи старші брат і сестра дарували ігри, в які самі не проти були пограти. В будь якому випадку Миколая чекав завжди більше, як Діда Мороза, бо приходив він раніше за червононосого Діда Мороза і була завжди інтрига: а чи не знайду я цього року різку під подушкою. Сподіваюсь, що цього року різки не буде і просто прокинутись здоровим уже буде непоганим подарунком", – мовив Богдан Климчук.

Начальник відділу маркетингу компанії Modern-Expo Group Микола Жичук:

"Для мене свято Миколая має досить велике значення. Так, як я народжений напередодні "зимового Миколи", то вважаю його своїм ангелом-охоронцем. Спогади з дитинства – це заметений двір, замерзлі водойми в центральному парку, замок під сніжними шапками, санчата на "ленінських гірках", гра в сніжки та хокей з друзями... Оскільки мій Миколай приходив в вісімдесятих-дев'яностих роках минулого століття, то подарунками не балував :) Цього року очікую отримати велику порцію оптимізму та впевненості, що не все у нас так погано, а попереду – тільки позитив!" – підкреслив Жичук.

 

Надрукувати
мітки:
коментарів