Які геополітичні тренди окреслив Міжнародний економічний форум-2017 у Давосі

У п'ятницю, 20 січня, у швейцарському Давосі завершив свою роботу щорічний Міжнародний економічний форум (WEF).

Незважаючи на те, що один із найбільш резонансних для України заходів в рамках WEF – "Український сніданок", організований Фондом Віктора Пінчука, – ніс суперечливий інформаційний заряд, зважаючи на недавній скандал навколо публікації статті Пінчука в американській The Wall Street Journal, питання України так чи інакше піднімалося учасниками Форуму в різних площинах, – інформує Forbes.

Яким було місце України в спектрі тем WEF-2017, і які перспективи нашої країни на геополітичній і економічній картах світу, виходячи із трендів нинішнього Давосу?

Фактично Міжнародний економічний форум у Давосі в світовій політиці грає дві пов'язані ролі – з одного боку, це великий міжнародний майданчик, де регіональні і локальні лідери можуть зустрітися з глобальними гравцями і спробувати донести до них свою позицію. З іншого боку, Форум – це своєрідний ярмарок для великого бізнесу, де проходять переговори й укладаються контракти. Тут можна дуже вдало засвітитися, заявити про проект, обмінятися візитками зі світовими зірками, оновити контакти.

З точки зору вироблення міжнародної політичної програми в цьому році Форум у Давосі – напевно, як ніколи раніше – символічно став місцем збору міжнародної еліти, націленої на захист лібералізму і глобалізації.

Головною темою Давосу-2017 офіційно було заявлено "Відповідальне лідерство", а фактично стала загроза зміни вектора глобального ліберального проекту.

Минулий рік показав явну тенденцію приходу до влади так званих "популістів" – політиків, які підносять національні інтереси своїх країн вище за інтереси глобальних транснаціональних корпорацій та міжнародної бюрократії. Так уже склалося, що саме Давоський форум уже 45 років служить місцем щорічного з'їзду головних представників цієї політики. Зіткнувшись із серйозним викликом в особі Дональда Трампа, що переміг в США на президентських виборах, глобальній еліті необхідно було показати непорушність своїх позицій. Відчувши загрозу своїм кревним інтересам, ця частина світової еліти розбурхала і практично весь Форум так чи інакше присвятила проблемі протистояння Трампу, його починанням і можливим союзникам.

Головною темою Давосу-2017 офіційно було заявлено "Відповідальне лідерство", а фактично нею стала загроза зміни вектора глобального ліберального проекту

Хоча загалом виступи й самі сесії викликали більше питань і навіть сарказму – ну невже в сучасному світі немає більшої проблеми, ніж гендерні ролі і права ЛГБТ-спільноти, якщо це стало однією з головних тем виступів відповідно Крістін Лагард і Джо Байдена.

Щоправда, у них були й нагальніші теми – як-от криза середнього класу і боротьба з безробіттям. А екс-віце-президент США навіть заявив про "необхідність об'єднатися з метою захисту глобального ліберального світу і його цінностей" (саме в цей момент під час його виступу в залі раптово згасло світло – правда, демократ не став підозрювати в події горезвісних путінських хакерів). А Джон Керрі навіть заявив, що "нас чекають важкі випробування, рік-два – поки при владі пробуде нова Адміністрація". Тобто фактично він зізнався, що готується імпічмент президенту Дональду Трампу, тому глобальним елітам, а також їх національним клієнтам потрібно просто перетерпіти.

Крістін Лагард у своєму виступі торкнулася теми скорочення доходів середнього класу і його розмивання, що, на її думку, і стало причиною посилення впливу "популістських партій" у західному світі. "Але перерозподіл державою доходів не вирішить проблему, а уряди повинні забезпечити економічне зростання", – заявила керівник МВФ.

Давос, Трамп и Украина: какие геополитические тренды обозначил WEF-2017
Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард

Фото: World Economic Forum

Але все ж основними темами, які офіційно обговорювалися в Давосі, були знову-таки глобальне потепління, ризики розвитку техніки та інші далекі від повсякденного життя переважної більшості населення Землі проблеми. Тут варто зробити паузу і зазначити, що Трамп і профільні міністри його Адміністрації вважають глобальне потепління "ліберальною аферою", вигаданою, щоб обмежити промислове виробництво в США, заради виправдання перенесення його в третій світ, на чому заробляє глобальний бізнес".

Найголовнішими сюрпризами Давосу стали виступи Прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей і Голови КНР Сі Цзіньпіна. Так, Мей заявила, що Велика Британія повністю вийде зі складу ЄС, але натомість запропонувала укласти нову митну угоду. Вона також застерегла Брюссель від спроб покарати Лондон, оскільки такі спроби обернуться проти самого Євросоюзу.

Якщо дуже сильно спростити, то американський зовнішньополітичний порядок зводиться до того, щоб не допустити ніде в світі появи сили, здатної кинути виклик як домінуванню США в цілому, так і на транспортних морських шляхах, зокрема. Єдиним потенційним противником у цих питаннях для Штатів зараз є КНР, а зовсім не Росія, і тим більше – не КНДР чи "Ісламська держава".

У внутрішній політиці США зіткнулися з загрозою зубожіння середнього класу, який і є основним споживачем у ліберальній економіці – тобто, фактично, його фундаментальною опорою. Це ще в першу свою каденцію відчув Барак Обама. У зв'язку з чим обрав політику дистанціювання і принципового невтручання у великі конфлікти, стимулювання повернення виробництва в США (сланцева революція) і тиску на КНР (налагодження відносин з В'єтнамом і М'янмою).

І є підстави припускати, що новий президент Сполучених Штатів стане продовжувачем такого курсу, зі значним його посиленням. Це видно вже з перших заяв і дій Дональда Трампа. Як вже раніше писав Forbes, сучасний Китай – головний військово-політичний суперник США, який виріс і продовжує нарощувати економічну, а за нею і військову міць, в першу чергу завдяки асиметричній торгівлі зі Штатами. Новообраний президент чітко дав зрозуміти, що такому стану речей скоро прийде кінець. Цілком зрозуміла гостра реакція Китаю на подібні заяви: без ринку США КНР чекає рецесія, а можливо – й економічний колапс.

Тому поява в Давосі на головній зустрічі супротивників Трампа – ліберального істеблішменту – Голови КНР Сі Цзіньпіна цілком логічна. Китайський керівник вперше відвідав Форум і привернув до себе велику увагу. Експерти вже поспішили охрестити головного китайського комуніста новим лідером ліберального світу. Така заява звучить досить кумедно, враховуючи монопольне правління комуністичної партії, тисячі смертних вироків, які щороку виносяться в КНР, і ескалацію збройного протистояння з сусідами в Південно-Китайському морі. Але тут важливіше те, що Голова у своїй промові виступив за вільну міжнародну торгівлю без будь-яких обмежень і жорстко засудив будь-який протекціонізм, сказавши: "жодна країна світу не повинна переслідувати свої інтереси на шкоду інтересам інших держав". Що в даному випадку звучить вкрай лицемірно.

При цьому треба розуміти: збройні конфлікти, що вибухнули в Сирії і Україні, відвернули на себе увагу США і дали КНР час ще сильніше наростити військову могутність у Південно-Китайському морі. Будівництво баз ВМС і ВПС КНР на штучних островах, а також розміщення там протикорабельних ракет і систем ППО ставить під загрозу свободу судноплавства в одному з найбільш завантажених морських коридорів світу.

Перед Трампом стоїть завдання не допустити подібного розвитку подій. Тому можна очікувати, що тиск на КНР з боку США найближчим часом значно зросте. І буде йти в кількох напрямах – політичному, військовому та економічному (мита та інші обмеження на торгівлю з Китаєм). Останнє буде робитися, в тому числі, і в інтересах американського виробничого бізнесу і робітничого класу, які активно підтримали Трампа на виборах. Але в той же час така політика боляче вдарить по транснаціональних корпораціях, які підтримували на президентських виборах у США Хілларі Клінтон та іншу світову ліберальну еліту.

Саме крізь цю призму і слід розглядати всі розмови політиків у Давосі про неможливість компромісу з Росією і важливість продовження української боротьби – заради відволікання уваги Трампа від стратегічних завдань вони готові воювати до останнього українця. Але, на щастя чи на жаль, новий президент США дивиться на Україну як на проблему, що вимагає швидкого вирішення для перемикання уваги на головні цілі. І тому, якщо українська влада найближчим часом не проявить рішучості й мудрості, все може бути вирішено без них – і, можливо, дуже жорстко по відношенню до нашої країни.

Водночас Китай викликав на Форумі великий інтерес і як потенційний інвестор. КНР, що володіє колосальними запасами доларових активів (в основному, американських державних цінних паперів), в назріваючому протистоянні з США може опинитися в дуже слизькій ситуації.

Китайський Голова вперше відвідав Форум і привернув до себе велику увагу. Експерти вже поспішили охрестити головного китайського комуніста новим лідером ліберального світу

Наприклад, у разі неконтрольованої ескалації конфлікту між США і Китаєм, останній теоретично може продати американські ЦБ, обваливши їх, долар і викликавши дефолт Сполучених Штатів. Але більш реальною є зворотна ситуація, коли США заморозять китайські активи, як вони зробили свого часу з іранськими.

Зважаючи на ці ризики, більш надійним варіантом для китайців можна назвати вкладення своїх резервів (хоча б частково) в скуповування активів за кордоном. Що вони і роблять вже більше 10 років, активно купуючи рудники, свердловини, сільгоспземлі, а також об'єкти інфраструктури – в основному, в країнах, що розвиваються. Схоже, що для Сі Цзіньпіна участь у Давоському форумі стала не тільки заявкою на лідерство в глобалістському проекті, але й можливістю показати свою зацікавленість у масштабних інвестиціях.

У цьому ключі зустріч у Давосі Петра Порошенка з Головою КНР дуже своєчасна. На питання, наскільки успішними були переговори Порошенко і Сі Цзіньпіна, один високопоставлений дипломат зауважив: "начебто всі задоволені, майже як [президент України Віктор] Янукович в грудні 2013 року в Пекіні". Однак чи допоможе Україні в її нинішньому становищі Сі Цзіньпін та інші лідери глобалізації – питання дуже спірне.

Загалом можна припустити, що візит Петра Порошенка пройшов успішно. Він провів більше десятка зустрічей як з лідерами інших країн (Швейцарія, Азербайджан, В'єтнам, Нідерланди, Грузія), так і з важливими представниками міжнародної бюрократії. Варто виділити переговори з новим Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем і єврокомісаром Федерікою Могеріні й Валдісом Домбровскісом. З останніми, як і з керівником МВФ Крістін Лагард, Петро Порошенко обговорив ситуацію навколо ПриватБанку. За наявною інформацією, зустріч пройшла успішно, і вже наступного тижня Україна може очікувати черговий транш від МВФ. Ще 60 і 100 мільйонів доларів на проекти в Україні пообіцяли виділити Міжнародний Червоний хрест і Швейцарія.

Вислухав президент і найбільших іноземних інвесторів, які вже працюють в Україні─ керівників "АрселорМіттал" і Cargill ─ Лакшмі Міттала і Девіда МакЛеннана, а також провів зустріч з директором ЄБРР Сумо Чакрабарті. Що саме обговорювалося на цих зустрічах ─ не розголошується.

З Директором ЄБРР Сумо Чакрабарті зустрівся і мер Києва Віталій Кличко, обговоривши можливість кредитування інфраструктурних проектів. Щоправда, великого ентузіазму він не зустрів, зважаючи на проблеми з їх окупністю.

Петро Порошенко знайшов час для кількох великих інтерв'ю західним журналістам, намагаючись і тут бути в тренді. Зокрема, він міркував про спільну з США боротьбу з "міжнародним кібертероризмом, яким займається Росія" ─ очевидно, маючи на увазі скандал, що роздувається демократами в США, з нібито втручанням російських хакерів у хід президентських виборів.

Ні Дональда Трампа, ні когось із нової Адміністрації президента США на форумі не було. Щоправда, був і навіть відвідав "Український сніданок" колишній міністр оборони США Роберт Гейтс, якого деякі експерти вважають одним із тих, хто рекомендував Трампу нового Держсекретаря Тіллерсона. Але ще у вересні 2016 року Гейтс виступав з різкою критикою Трампа, заявляючи, що той не придатний до ролі головнокомандувача. Компанію на сніданку йому склали інші критики Трампа ─ екс-прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, народні депутати Сергій Лещенко, екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, екс-генеральний секретар НАТОАндерс Фог Расмуссен, а модерував захід відомий своєю антитрампівською позицією ліберальний американський журналіст Фарід Захарія. Тож, можливо, і добре, що Петро Порошенко не знайшов часу відвідати цей захід.

Під час самого сніданку більшість часу була присвячена обговоренню майбутнього України і впливу на нього політики новообраного американського президента. Про сучасне становище України Роберт Гейтс висловився дуже оптимістично: "Минулого року українська економіка отримала хоч і невеликий, але все ж прогрес. Досягла успіху в переорієнтації своєї торгівлі з Росії в бік Європи. Я бачив прогноз, що до 2020 року Україна може стати третьою державою в світі з експорту зерна".

Всупереч очікуванням, після статті Віктора Пінчука в The Wall Street Journal з компромісними пропозиціями щодо примирення з Росією, нічого подібного на "Українському сніданку" не звучало. Склалося враження, що всі присутні прийшли, щоб запевнити господаря заходу в тому, що ніякий "компроміс із Росією за рахунок територіальних та інших інтересів України неможливий". Правда, на пряме запитання Захарія, що означають компліменти Дональда Трампа Путіну, Роберт Гейтс відповів: "Я не знаю". Але додав, що республіканці з оточення Трампа не дадуть йому здати Україну Росії, а самій Україні важливо зберегти євроатлантичні устремління. У цьому з ним погоджувалися практично всі українські доповідачі.

Але, на жаль, нинішній стан України варто оцінювати з урахуванням нової політичної повістки Вашингтона, де КНР – головний суперник, і РФ може виступити союзником проти нього. У цьому плані, українська криза відвертає увагу і, що важливіше – військово-політичні ресурси США від китайської проблеми. У цій ситуації очікувати, що Трамп буде думати про інтереси України, а не США – просто наївно.

Давос, Трамп і Україна: які геополітичні тренди позначив WEF-2017
Президент України Петро Порошенко і Голова КНР Сі Цзіньпін

Фото: Адміністрація президента України

Саме крізь цю призму і слід розглядати всі розмови політиків в Давосі про неможливість компромісу з Росією і важливість продовження української боротьби – заради відволікання уваги Трампа від стратегічних завдань вони готові воювати до останнього українця. Але, на щастя чи на жаль, новий президент США дивиться на Україну як на проблему, що вимагає швидкого вирішення для перемикання уваги на головні цілі. І тому, якщо українська влада найближчим часом не проявить рішучості й мудрості, все може бути вирішено без них – і, можливо, дуже жорстко по відношенню до нашої країни.

Залишається сподіватися, що Путін дуже швидко розчарує нового господаря Білого Дому, адже в реальності російська еліта налаштована абсолютно ліберально з точки зору глобальної економіки. Головний її посил: "Пустіть нас у глобальну торговельну систему – продавати вам сировину, купувати готову продукцію і виводити свої фінансові резерви в американські державні облігації". Про що той же Путін відкрито заявив під час грудневої телефонної лінії з "народом РФ".

З позитивних моментів Давосу-2017 варто відзначити "Український вечір" – сесію, організовану Українською Асоціацією венчурного капіталу і прямих інвестицій, присвячену можливостям інвестування в IT-сектор України. Вона була в тренді Форуму – обговорення проблем четвертої індустріальної революції, і викликала досить великий інтерес профільного бізнесу. При цьому вже працюючі в Україні іноземні компанії постійно підкреслювали професіоналізм місцевих кадрів, якість їх роботи і вражаючі темпи зростання ринку.

Також варто відзначити заяву українських чиновників про те, що великий дубайський портовий оператор DPWorld (управляє 77-ма гаванями в світі) зацікавлений в концесії порту Південний і заході в інші одеські порти. А General Electric Transportation проявляє інтерес до співпраці з "Укрзалізницею" з оновлення локомотивного парку, причому нібито навіть обговорюється локалізація виробництва в Україні. Це дійсно могло б стати проривним рішенням, хоча і поховало б вітчизняних конкурентів.

Разом з тим, головним лейтмотивом усіх інших розмов іноземних бізнесменів про Україну стало посилення корупції, загрози рейдерства і невизначеності з майбутнім країни (відповідно – і з поверненням інвестицій). Причому думка української сторони іноземців зазвичай не надто хвилювала.

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Головна
Опубліковано:
22.01.2017 18:36
Переглядів757
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
Вибір редактора

Рейтинг