Телеведуча ГАЛИНА ПАДАЛКО: "До прямих ефірів треба було звикнути"

Суспільно-політичне ток-шоу "Протилежний Погляд LIVE" існує в медійному просторі вже півтора року, і за цей час завоювало чималу глядацьку аудиторію.

Ще у 2015 році зйомки чи не найрейтинговішої програми на Волині проходила у незвичному на перший погляд місці – нічному клубі "party bar VISIM". У такому режимі запис ток-шоу тривав до березня 2016 року, коли раптом змінив формат. Уже з квітня того ж року почався підготовчий етап до другого сезону телепрограми у прямому ефірі.

Яскраві гості, професійна команда, неординарні ведучі – усе це дало змогу такому продукту, як "Протилежний Погляд LIVE", зібрати навколо себе чимало прихильників.

Ділове видання Волині "Конкурент" вирішило поспілкуватися з обличчям медійного проекту "Протилежний Погляд LIVE", телеведучою Галиною Падалко про те, з чого розпочалося її знайомство з політичним ток-шоу, як придумали назву та формат передачі, що змінилося за цей тривалий період у її житті та житті "Протилежного Погляду LIVE" та багато іншого.

* * *

– У Луцьку тебе знають з багатьох сторін, першою чергою, як ведучу суспільно-політичного ток-шоу "Протилежний Погляд". Яким було твоє знайомство з передачею? З чого все почалося?

З дитинства моєю рожевою мрією були блакитні екрани. Відразу з першого курсу університету, попри те, що поступила на математичний факультет і брала участь у олімпіадах з математики, почала активно працювати у напрямку телебачення. Спочатку на "Ранку Нової Волині", потім створила авторську студентську програму. Майбутні творці "Протилежного погляду" випадково помітили одну з моїх передач та запропонували зустріч, під час якої розповіли про глобальні плани створити масштабне суспільно-політичне ток-шоу в Луцьку. Тоді мені здалось це все аж занадто нереальним! Я виготовляла на той час досить популярну передачу у студентських колах та мала хорошу площадку для подальшого розвитку і самовдосконалення, тому їхня захмарна (як подумала тоді) пропозиція мене спершу не дуже й то зацікавила.

Що все-таки переконало тебе стати ведучою суспільно-політичного ток-шоу?

Після зустрічі ми не бачились та не спілкувались декілька місяців. Кожен займався своїми проектами. Потім відбулась ще одна зустріч, ще одна і ще одна. Я зрозуміла: крига скресла. Поступово ми приєднували нових членів до нашої команди і разом консультувались, радились, читали, дивились, аналізували. Ми однаково не знали як це робити. Потім прийняли рішення проводити зйомки в нічному клубі "Visim". І вже, відштовхуючись від місця, поступово облаштовували студію та відточували формат.

А як гості сприймали той факт, що зйомка передачі проходить в нічному клубі?

Спершу перепитували, адже дивувалися, що зйомка в такому, досить неординарному та неочікуваному для проведення політичного ток-шоу місці. Та, прийшовши, бачили повністю укомплектовану круту студію з якісним світлом, звуком та величезною кількістю апаратури (у нас тоді було 10 камер) та людей, які працювали за нею. У гостей не було відчуття нічного клубу точно. Це була повноцінна студія, яку збирали за півдня. Зараз, деякі гості, які були у першому сезоні досі перепитують чи не потрібно їхати на "Visim".

Пам'ятаєш, як з'явилася назва передачі?

Пам'ятаю. Було багато варіантів. У мене була ідея шоу "33". Вона чітко не регламентувала тематику передачі, але жорстко закріплювала формат та кількість учасників, що було б дуже не зручним. Три думки "за", три "проти", три експерти та 33 гості в студії сперечалися про найактуальніші події та теми і у суперечці досягали істини. Мені як математику ця назва особливо сподобалася, але частина команди цю назву не "відчули". Продюсер Тарас Шкітер запропонував "Протилежна думка", що мені не дуже сподобалося. Вже навіть був готовий макет емблеми, та заставка передачі. Звикаючи до назви, я запропонувала "Протилежний погляд", тому що так милозвучніше. І всі погодились. На наступний день всі матеріали по назві були готові.

Перші ток-шоу відбувалися в режимі запису. Тоді було більше гостей, більше часу... Чим для тебе був особливий той формат передачі?

Якщо взяти і намалювати табличку зі всіма "за" і "проти" про перший та другий сезон, то отримаємо багато переваг та недоліків, як до одного, так і до іншого. Під час запуску другого сезону з прямим ефіром ми жертвувати насправді багато чим. Перш за все, об'ємним форматом, оскільки, зменшили кількість гостей. У новому форматі гості можуть сказати більше і довше. Більше того, коли ти знаєш, що ти один відстоюєш свою позицію, то викладатимешся 100 %, а не будеш перекидати відповідальність на двох колег, що сидять поруч. Ти точно знаєш, що крім тебе твою думку ніхто не захистить. І ти готуєшся до ток-шоу! Я рада з того факту, що люди, які приходять до нас на ток-шоу дуже готуються. Вони грунтовно вивчають тему, переглядають купу інформації, моніторять ситуацію в інших містах і, зазвичай приходять зі стосом паперів.Можливо, не завжди використовують, але переконливі аргументи готують відповідально і заздалегідь.

Особливим перший сезон був через круту якість. Передача знімалася на 9 камер, в тому числі було GoPRO та камера на кранові. Цим нам довелося пожертвувати у другому сезоні. Хоча є і нові фішки: коли на монітор виводяться 2 екрани і можна водночас бачити емоції як одного гостя, так і його опонента та спостерігати його реакцію на почуте.

Як тільки запустився "Протилежний погляд", до тебе була прикута увага дуже великої кількості людей. Ти була до цього готова?

Я не скажу, що це було так суперраптово. Ще до ПП я охоче погоджувалася на пропозиції взяти участь у різних публікаціях, рубриках, зйомках відео, статтях. Партнерами моєї студентської передачі були практично всі тодішні інтернет видання. Я частенько зявлялась у різних новинах і не нехтувала будь-яким піаром. Писали погані коментарі, обговорювали, щотижня приписували нових коханців. Оце було життя... Ех! (сміється – К.) Зараз на багато речей дивлюсь під іншим кутом. І розумію, що все, що в мене було в житті – made me, це мій great experience, без якого не було б нічого, того, що я маю зараз. Зараз все частіше від багатьох засобів піару відмовляюсь.

З'явилося багато шанувальників?

Важко сказати. Я зараз працюю для такої вікової аудиторії, яка не має кумирів, бо вони дорослі. Вони просто дивляться ток-шоу, їм може подобатись як я виглядаю і говорю, але фотографуватись зі мною в супермаркеті, як підлітки з відомою людиною, вони не будуть. (сміється – К.)

А якщо чесно, то мірилом може бути увага, прикута до fb-профілю. До мене щодня хоче додатись у друзі 5-10 людей. Раніше додавала практично всіх, але на фб є ліміт друзів, тому зараз додаю тільки друзів. Багато хто пише приватні повідомлення. Різного характеру. Часто коментують.

У 2016 році був новий сезон ток-шоу: новий формат, новий ведучий... Розкажи, як трапилися на "Протилежному погляді" такі кардинальні зміни. А головне - чому?

Ми до цього дуже довго йшли. Коли почали помічати, що наш попередній формат поступово відживає своє – закінчувались теми, все частіше від глядачі ми чули дорікання записного формату передачі. Хоча випадків, що ми дискредитували когось чи вирізали його мову не було. Якби таке все таки трапилось, про це б голосно заявляли наша гості. Але такого не було. Та все ж ми розуміли, що політика має бути в прямому ефірі, тому почали шукати можливість, як це можна зробити технічно. Та у Луцьку якісно забезпечити ON AIR – це, практично, місія нездійсненна. Продюсерський цех займався пошуком локацій із технічними можливостями виходу в прямий ефір. Наскільки мені відомо, розглядали варіанти співпраці з "Аверсом" та "Волинським телебаченням". Врешті-решт обрали ТК "Нова Волинь" зі своїм дизайном. Був розроблений макет величезних лайтбоксів із панорамами міста. Потім почали виготовлятися деталі нової студії. Варто зазначити, що щоп'ятниці за чотири години до ефіру ми по-новому монтуємо студію: заносимо лайтбокси, стільці, виставляємо світло. Це дуже клопітка робота.

Ми закріпились чітко за днем та часом. П'ятниця 19:45. Прямий ефір. Виявилося не все так просто, адже у "Протилежного погляду" з'явилася потреба в другому ведучому, з яким ми могли б чергуватися. Раптом зі мною щось трапиться? Хто вестиме ефіри? Наша команда довго та ретельно шукала кандидатуру другого ведучого. У продюсерського цеху були свої специфічні погляду на те, яким мав бути ведучий, а за час підготовки до старту нового сезону підшукати потрібну кандидатуру не вдалося. Команда "Протилежного погляду" на той момент хотіла бачити в ролі нового ведучого продюсера Тараса Шкітера, якому ця ідея не була до вподоби. Проте він як ніхто інший добре знає специфіку та нюанси цього ток-шоу, тож Тарас став ще й новим обличчям передачі. Нам комфортно разом працювати. Взагалі, в нашій команді кожен знає свою зону відповідальності і відмінно її виконує. Наша команда як швейцарський годинниковий механізм, кожен член якої – незамінна деталь.

Прямі ефіри стали для тебе складнішим завданням у порівнянні з попереднім сезоном? Чи був це для тебе свого роду виклик?

У прямому ефірі ти не маєш права на помилку. Не маєш права на зайве слово чи недовчений матеріал. Ти – ON AIR. Все, що ти робиш і говориш ВЖЕ в той самий момент бачать твої глядачі.

Це не те, що насторожувало. До цього треба було звикнути. На першому прямому ефірі, як зараз пам'ятаю, де був Тарас Яковлев та Ігор Поліщук, я дуже хвилювалася. Я глянула на свою витягнуту ногу, а вона в мене тряслася… Дуже було страшно. Потім просто звикаєш і все. І тоді розумієш, що все ж таки, у прямому ефірі працювати набагато легше. Не потрібно витрачати дууужеее багато часу на монтаж передачі, з'являється якась систематика роботи, і загалом задається темпоритм життя.

─ Давай поговоримо про твої приголомшливі образи для ефірів. Кому довіряєш творити навколо себе красу?

─ Існує дуже багато вимог до текстури тканини і кольорів, які можна брати в студію, тому підбір одягу - справа чи не найважча. Підібране вбрання скидаю в діалог - на затвердження режисерам, які кажуть чи добре виглядатиме тканина в кадрі та продюсерам, які кажуть чи підходить це до формату передачі. Затверджений одяг показуємо стилісту-візажисту Аліні Галас і вона підбирає ефірну зачіску та макіяж до нього.

Скільки часу триває твоя підготовка до передачі? Як це відбувається?

Починається все з того, що ми обираємо тему. Не так часто у нас буває таке, що ми вже знаємо в попередню п'ятницю, що у нас буде на наступну. Так буває рідко, коли є резонансна тема, яку інший інформаційний привід затьмарити не може. Зазвичай, у вівторок зранку відбувається робоча нарада, де ми пропонуємо тему та обираємо, яка буде найбільш виграшною та на якій можна буде побудувати конфлікт чи яка просто потребує висвітлення.

Наші теми можна проділити на інформаційні та конфліктні. І ті, і ті мають користь, але все проходить по-різному. На конфліктні теми запрошують лише ті гості, які мають жорсткі протилежні погляди, зазвичай, політики з діаметрально протилежних політичних сил., на інформаційну - експерти.

Отож, тему вибрали, над нею починають чаклувати сценаристи. В той час я, знаючи про що буде передача, починаю читати всі новини та знаходити максимальну кількість інформації, пов'язаної з цією темою, зустрічаюся з людьми, які можуть дати інсайдерську інформацію, що дуже важливо і набагато цінніше, ніж те, що можна відшукати в інтернеті. Також моніторю телепередачі, які були виготовлені іншими компаніями на ці теми. Моє завдання – дізнатися максимально багато, щоб якісно розбиратися темі. Коли отримую вичитаний та погоджений сценарій починаю роботу, безпосередньо над ним. Паралельно підбираємо тижневий образ.

Для підготовки до прямого ефіру маю комплекс вправ для розминки. Шукала в інтернеті та консультувалася в людей, які на цьому знаються. Зараз щосуботи та неділі їжджу до Києва на навчання в школу телебачення і журналістики MediaStart. Там більше розповідають про постановку голосу, дикцію, інтонування та ще багато корисного. Сподіваюсь значно покращити свої професійні навички.

Всі запитують про курйозні випадки на знімальному майданчику. Не буду оригінальною у цьому плані.

Курйозних випадків стається багато, але більшість з них "не для преси". Можливо, коли стану старою і більшість гостей моєї студії не буде в живих, видам книгу "З Протилежного боку екрану". Для себе. Для своїх дітей і внуків. Бо маю багато що розповісти. Ось одна з смішних історій. Так от, в нас, зазвичай, три лінії у студію. Дві для інтерактиву, одна та, якою можна до додзвонитися в студію. Всі вони працюють, але прийом "дзвінки в студію" ми використовуємо не у всіх передачах. Є постійні затяті шанувальниці Волинського Телебачення, які знають номери чих ліній на память. Йде ефір. В студії я оголосила лише номери для голосування. Відкритої лінії у прямий ефір не було. Аж тут раптом у режисерській роздається дзвінок на студійну лінію (перед тим, як глядач потрапляє у прямий ефір, виклик спочатку приймає модератор). Редактор Олександра піднімає трубку. На лінії бабця, яка ка зателефонувала, уявіть тільки собі, щоб сказати, що... у мене надто коротка сукня і видно коліна.... Всі просто були в шоці. Коли мені розповіли цю ситуацію, я теж довго сміялась.

Можеш порівняти себе від перших програм і до теперішніх. Як змінилася ти, люди навколо тебе, сама передача?

Важко про себе судити. Я можу помітити якісь зміни, і очевидно, що це зміни на краще, адже це досвід. Кожна передача, кожен новий гість, кожна нетипова або незручна ситуація під час прямого ефіру, кожен скандал додає вмісту у мої шухляди професійних навичок.

Думаю, що кожна людина, яка відповідально працює в своїй сфері та робить це від душі, буде помічати хороші зміни на краще.

"Протилежний погляд" для тебе – це…

Для лучан та політиків це важлива площадка, аналогів у Луцьку, якої немає, де люди можуть висловитися без цензури чи будь-яких обмежень у прямому ефірі, де можна поставити питання, які не можна задати в інших медійних проектах. Це свобода слова на Волині.

Для мене особисто це маля, для якого я хочу стати якнайкращою мамою, щодня самовдосконалюючись у всіх аспектах, яке диктує стиль мого життя та, очевидно, вимагає багато уваги та часу.

* * *

Після проведення інтерв'ю на "Протилежному Погляді LIVE" респондент завжди відповідає на 10 анкетних запитань. Символічно, ми поставили ці питання і нашій співрозмовниці Галині Падалко.

  • Ваша найсильніша риса? Цілеспрямованість
  • Ваш найбільший страх? Не боюсь нічого і нікого, крім Бога. Хоча ні, боюсь прожити життя, не залишивши по собі ніякого сліду.
  • Ваша найзаповітніша мрія? Жити в гармонії.
  • Улюблена музика? Може бути абсолютно діаметральних стилів. В залежності від настрою.
  • Із яким літературним героєм ви себе асоціюєте? Гидке каченя. Сподівають, стати білосніжним лебедем.
  • Що найбільше ви любите? Подорожувати. І свою сестру.
  • Що ви найбільше ненавидете? Підлість і лицемірство.
  • Якою здібністю ви б хотіли володіти? Наділяти людей розумом та добротою
  • На які гріхи вам найлегше закрити очі? Ті, які спричинені незнанням або недосвідченістю.
  • Що б ви сказали Богу, якби опинилися перед ним? Пошли довгоочікуваний мир на нашу країну!

Текст: Наталка ВОСКРЕСЕНСЬКА

Фото: Василь БІДУН

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Головна
Опубліковано:
09.02.2017 14:20
Переглядів3859
Коментарів1
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
15:34
09.02.2017
Свідомий
Молодець!
останні новини
17-10-2017
Вибір редактора

Рейтинг