(Не) жіноча справа: луцька патрульна Ірина Чиж

Луцька патрульна Ірина Чиж

У нинішньому світі часто можна почути: "Це робота не для жінки", "Вона не впорається з цим", "Хай йде швачкою (кухарем, бухгалтером, вчителем…) працювати" і т.д. і т.п.

В Україні є навіть перелік професій, затверджений Урядом, у які жінкам – зась.

Та незважаючи на це, можна знайти чимало прикладів, які демонструють хибність та упередженість типового мислення в суспільстві.

Ділове видання "Конкурент" до Міжнародного жіночого дня 8 березня підготувало серію матеріалів про волинських жінок, які руйнують стереотипи, займаючись тим, що їм подобається.

***

Героїнею нашого першого матеріалу стала Ірина Чиж, яка вже понад рік працює в патрульній поліції Луцька.

На її думку, жінки є витривалішими за чоловіків, а також здатні більш виважено вести розмову з правопорушниками, що часто дозволяє уникнути конфліктної ситуації.

Застосувати фізичну силу, каже Ірина, – не важко, якщо вмієш використовувати прийоми.

"Всі звикли, що жінкам місце в кабінетах. З цим я не погоджуюся"

Чи погоджуєтеся ви зі стереотипом, що оскільки робота в поліції є небезпечною, то нею повинні займатися чоловіки?

– Стереотипи в суспільстві існують. Всі звикли, що жінкам місце в кабінетах: кадри, бухгалтерія – от це жіноча справа. А їздити вулицями, затримувати злочинців, штрафувати правопорушників – це не жіноча робота. З цим я не погоджуюся.

Суспільство змінюється, дівчата і хлопці є різні. Інколи дівчата є більш сильними і краще орієнтуються, ніж хлопці. В деяких ситуаціях, коли в екіпажі поліції є дівчина, йому легше виконувати різні завдання чи навіть спілкуватися з порушником.

Так, ми дотримуємося норм, законів, етики спілкування. Але бувають різні громадяни, які часто провокують конфліктні ситуації. Хлопці більш запальні. Дівчата простіші. Якщо, до прикладу, чоловік за кермом починає агресивно себе поводити, дівчина-патрульна може підійти поспілкуватися і залагодити конфлікт. Інколи навпаки: жінка за кермом може краще реагувати на хлопця-патрульного.

В мене, наприклад, напарником був хлопець і нам було комфортно. Бували випадки, що він каже: "Йди поспілкуйся, а я поговорю із заявницею. Якщо це був сімейний конфлікт".

Я йду, спілкуюся. Чоловік випивший. Друга ночі. Каже: "Все, я з нею більше жити не буду, забираю речі і їду". Я кажу: "Куди ви поїдете?". Він: "Не знаю. Заберіть на вокзал чи куди". Я кажу до нього: "Йдемо з вами в кімнату, поспілкуємося". Ми з ним посиділи 5 чи 10 хвилин, поговорили. Після цього він сказав: "Добре, я залишаюся", влігся на ліжко і, поки ми спілкувалися з жінкою, заснув. Конфлікт було залагоджено. В таких ситуаціях жіночий підхід буває більш дієвим.

На сьогодні не можна казати, що жінці в поліції не місце. В нашій патрульній поліції є дівчина, Аня Видринська. Вона, наприклад, майстер спорту з єдиноборств і їй подобається патрулювати. Є в нас сильні жінки, які не хочуть в кабінетах працювати.

Розкажіть, як потрапили в цю професію і чому обрали її?

– Потрапила так само, як і всі інші мої колеги, 160 чоловік. Був відкритий конкурс. В перший день подала одразу і онлайн-анкету і паперову. На всяк випадок.

Це не було нав'язливою метою, як от: "Я себе бачу тільки в патрульній поліції". Розказали про набір. В принципі, на той час в мене була хороша робота з достойною зарплатою. Плюс, в мене було багато вільного часу і можливість подорожувати. І робота була не важка.

Однак хотілося щось змінити. Були думки поїхати за кордон попрацювати. Але тут дізналася про реформу поліції, набір патрульних. Думаю, спробую. Якщо вийде пройти – добре. Можливо, це справді моє, бо багато хто з близьких, родичів казав: "Воно тобі за характером підходить". Подала анкету й етап за етапом пройшла.

А після того, як відучилася в Сокиричах, почалося наше патрулювання.

Чи подобається ця робота?

– Я така людина: якщо мені десь не подобається працювати, мене, в принципі, нічого не тримає. Якщо робота не приносить задоволення – стає важко її виконувати. Мені моя робота подобається. Наразі я працюю в управлінні патрульної поліції, займаюся розглядом звернень громадян. Це певний досвід, спілкування, нові навички, знайомства.

Ви, я дивлюся, міцна дівчина. Займаєтеся спортом?

– Зараз я постійно, три рази на тиждень, відвідую спортзал. Раніше протягом п'яти років займалася великим тенісом.

Улюбленим дозвіллям в шкільний та університетський період було пограти у футбол. Знаю, що це також не жіночий вид спорту (сміється), але постійно в дворі з хлопцями бігала, за школу запрошували пограти.

Скільки дівчат працює в патрульній поліції Луцька?

– Від самого запуску патрульної поліції і до сьогодні працює 18 дівчат. Зараз, правда, не всі вони є на патрулюванні. Дехто перейшов в управління працювати.

На сьогодні 8 чи 9 дівчат патрулює вулиці Луцька.

"Ну нічого собі у вас дівчата. Так "ламають"

Чи правда, що чоловіки більш витривалі фізично?

– Навпаки, говорять, що витримати більші фізичні навантаження може жінка, а чоловіки – менш витривалі.

Що стосується фізичної підготовки – ми знали куди йдемо. Я не думаю, що у всіх були настільки рожеві окуляри, що вони так уявляли роботу: "Гарна форма, їздиш в машині і більш нічого не робиш".

Більшість з нас відвідує спортзал. В управлінні Олександр Анатолійович (начальник патрульної поліції Луцька Олександр Вовченко, – К.) ініціював створення невеличкого спортзалу з матами. Також у нас є домовленість з військовим ліцеєм. Кожна рота там щотижня відвідує спортзал. Олександр Анатолійович особисто проводить додаткові заняття з тактики, фізичних навантажень. Це для того, щоб тримати патрульних у формі, оскільки ми два рази на рік здаємо фізичну підготовку.

Всі хочуть гарно виглядати: щоб животів не появлялося.

Як ви впоралися із завданнями з фізичної підготовки при відборі до патрульної поліції?

– В дівчат було згинання рук в опорі лежачи. Там потрібно було, здається, віджатися 26 разів. То я зробила 23 рази, на четвірку. Нам тоді попалися тренери, які рахували тільки гарні віджимання.

Був також біг на 100 метрів. Мені довелося бігти з моєю нинішньою колегою. Вона займалася бігом, тому, звичайно, мене випередила. В неї було перше місце, в мене друге. Але все одно це була п'ятірка.

І був біг на 1000 метрів. Знову ж таки, моя колега прибігла першою. А я другою. Проте за часом ми вклалися і в мене була п'ятірка.

"В повсякденному житті застосовувати зброю мені не доводилося"

Чи траплялися випадки, коли потрібно було застосувати фізичну силу?

– Доводилося бігати і ловити. У всьому спорядженні, взимку, від "Голлівуду" (луцький нічний клуб Hollywood, – К.). Кого доганяли? Це був той хлопець, що збив хлопчину на Київському майдані. В "Голлівуді" у нас був виклик. Він там себе погано вів. Ми приїхали і він, стоявши біля нас, почав втікати, ховатися в двори. Ми за ним почали бігти. Я помітила його і покликала на допомогу своїх колег.

А силу доводилося застосовувати двічі. Одного разу випивший чоловік на проспекті Відродження побив вітрину у кафе біля ринку. До нас підійшов громадянин і каже: "П'яний чоловік ображає працівників і побив вітрину". Ми туди прийшли: там такий здоровань під 2 метри росту і більше 100 кілограм ваги. Він почав "дебоширити". Ми спершу намагалися з ним нормально говорити, але він не слухав. Його колега, набагато худіший, пішов ще в куток біля цього кафе і справив потреби. Це мій напарник зафіксував на камеру.

Вони нас не слухали. Тоді ми з напарником вирішили застосувати фізичну силу. В принципі, це не є так важко, якщо вмієш використовувати прийоми. Перехожі навіть казали: "Ну нічого собі у вас дівчата. Так "ламають". "А що ж ви думали, – кажу. – Знали куди йдемо!".

А помічали зневажливе ставлення до себе, як до жінки, з боку правопорушників?

– У правопорушників до патрульних загалом є зневажливе ставлення: не тільки до дівчат, але й до хлопців: "Чого ви сюди прийшли?", "Та що ви мені тут розказуєте?". Часто нас називають парковщиками чи світлячками. Ми на це намагаємося не реагувати і не сприймати близько до серця.

Ще один стереотип: несумісність жінки і зброї. Ви зі зброєю на "ти" чи на "ви"?

– На сьогодні в нас практичних занять зі стрільби небагато. Поки що немає цілком належних умов. Але в управлінні вже створюють тир, в якому ми будемо практикуватися у вмінні стріляти. Зі зброєю, звичайно, треба поводитися акуратно, дотримуватися правил та інструкцій.

В повсякденному житті застосовувати зброю мені не доводилося. Хоча в колег такі випадки були.

Останній раз на стрільбищі з трьох пострілів зробила два попадання. Це, в принципі, добре.

У вас в основному чоловічий колектив. Як вітали вас з 8 березня минулого року?

– В минулому році я ще була інспектором роти. Нас в роті було троє дівчат. Хлопці привітали нас напередодні свята, увечері 7 березня, а 8 число для дівчат зробили вихідним.

Нас гарно зібрали, подарували букети із тюльпанів, шоколадки і сказали: "Йдіть, відпочивайте. Зустрінемося 9 числа". А сьогодні я в управлінні працюю. Так що, побачимо, що приготували наші дорогі хлопці.

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Головна
Опубліковано:
01.03.2017 20:20
Переглядів2388
Коментарів2
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
14:40
02.03.2017
Шалапін
І в поліції жінкам місце! Молодчинка
09:12
02.03.2017
васильок
Я вже собі уявив, як Іра 2-метрового жирабаса скручує в 3 дуги)
останні новини
Вибір редактора

Рейтинг