Яким був рік, що минає: думки відомих волинян

Через кілька годин добігає кінця 2016 рік. У чомусь вдалий, у чомусь не дуже. Для когось успішний, для когось – ні. Але, без сумніву, це був рік, упродовж якого сталось багато знакових подій, які назавжди залишаться у пам′яті українців та вплинуть на майбутнє.

Про те, яким цей рік був для Волині, що здобули і що втратили, які плани реалізували і які не встигли і з чого потрібно починати новий 2017 рік, Конкурент запитав у відомих волинян.

Директор департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА Іван Мирка:

"Знаковим є комплексний підхід до будівництва доріг. Беремо і робимо щороку одну цілу дорогу зі всім: покриття, знаки, розмітка, переходи, зупинки, освітлення, бар′єрка. Залучаємо усі дотичні громади, в тому числі бізнес, що біля дороги, до відповідних заходів для збереження уже зробленого.

Варто сказати про покращення якості перевезень. Ми працюємо над виявленням різних негідників, що пускають автобуси в неналежному стані. Реалізовуються заходи для оптимізації маршрутної мережі, прагнемо до того, щоб їздили більші автобуси з більшим розривом у часі, що сприятиме зменшенню гонок на дорозі.

Також позитивним є те, що нарешті запрацювала Програма розвитку туризму та рекреації, де є перелік всіх необхідних заходів, їх чітка послідовність, що призведе до конкретних результатів".

Координатор Braille Studio Віталій Ткачук:

"В 2016 році я би виокремив те, що в Луцьку, завдяки нашій ініціативі (маю на увазі Волинський осередок "Генерація успішної дії"), ми виграли конкурс місцевих ініціатив Луцької міської ради, і на тролейбуси встановили прилади внутрішнього оповіщення. За допомогою цих приладів при відкритті дверей в тролейбусах озвучується напрям руху того чи іншого тролейбуса. Але, на жаль, не всі тролейбуси обладнані такими приладами. І навіть ті, що обладнані, не завжди працюють.

Міська влада обіцяє, що наступного року в тролейбусах буде автоматична система, що закуплять нові тролейбуси, і вже тоді буде як зовнішнє, так і внутрішнє оповіщення. Дай Боже, аби цю обіцянку міська влада виконала, бо для незрячих дуже важливо, аби в тролейбусах, в маршрутках було як зовнішнє, так і внутрішнє оповіщення.

До слова, в маршрутках і досі є великі проблеми з озвученням. Часто "озвучку" просто вимикають.

В 2016 році в Луцьку почала працювати Студія друку шрифтом Брайля "Вraille Studio". Цю подію можна сміливо назвати проривом як для Волині, так і для України, бо літератури, меню, буклетів і інших матеріалів шрифтом Брайля є дуже великий брак. І наша мрія, аби в 2017 році нам вдалось придбати більш потужний принтер Вraille box, і тоді Луцьк стане найбільш доступним містом в Україні для незрячих.

Стосовно того, що має зробити влада в 2017 році, то я вважаю, що потрібно встановити "озвучку" в громадському транспорті, облаштовувати звукові світлофори, вчасно реагувати на скарги громадян, коли часто ламаються світлофори, аби їх ремонтували. Потрібно, аби почали з'являтись меню шрифтом Брайля в закладах харчування, буклети шрифтом Брайля в магазинах. І взагалі моя мрія, аби в 2017 році Луцьк став доступним для незрячих, бо ми такі самі громадяни, такі самі мешканці, як і всі інші, і маємо рівні права з усіма іншими, але, на жаль, не можемо вповні цим скористатись".

Голова Спілки власників зброї, громадський активіст Ігор Алєксєєв

"Якщо чесно, то нічого в Луцьку не змінилось. А 2017 бажаю усім почати з усвідомлення того, що це наше місто й лучани повинні його змінювати, інакше 2005, 2017 чи 2025 роки будуть клонами. Ми інертні, інфантильні й надто толерантні, хай 2017 започаткує еру динамічного, стрімкого, яскравого Луцька з мудрими й сильними містянами!"

Голова інформаційно-видавничого центру, священик Свято-Троїцького кафедрального собору в Луцьку Віталій Собко:

"Коли нема великих потрясінь, то один рік – це не час, аби відчути великі зміни в кращу сторону чи гіршу. Наприклад, переглянувши хроніку церковних подій, відзначаю і продовження позитивної динаміки в розвитку духовності волинян, і, водночас, продовження деяких негативних моментів. Це свідчить, що минув ще один звичайний рік, у якому було все очікувано звичне. Безперечно, найбільше болить те, що продовжується війна на Донбасі, а багато хто не робить із цього належних висновків. Люди менше стали підтримувати Московський Патріархат як духовну зброю агресора, але немало волинян, на жаль, досі не відчуває загрози з цього боку. Люди звикають до всього і звикають до війни, байдужіють. На цьому фоні тішить те, що в нашій єпархії духовна й матеріальна підтимка українських військовослужбовців у 2016-му не ослабла, а посилилась, стала системнішою. Створено громадську організацію "Військові капелани Волині", яка окрім душпастирського служіння реалізовує низку благодійних проектів. Як завжди, є за що подякувати в прожитому році. Тим більше, коли усвідомлюєш: могло б бути все значно гірше, якби не Божа любов і милосердя. Тому завершити рік потрібно подячною молитвою, а прохальною розпочати новий, 2017-й. Щоб у Господь сподобив кожну волинську сім'ю, наш край і всю Україну прожити його достойно і благочестиво!"