Чи є майбутнє у пасажирського аеропорту в Луцьку

Волинська влада замислилася над трансформацією військового аеродрому в Луцьку в цивільний аеропорт.

Про такий ж намір нещодавно заявила і влада міста Умань Черкаської області, – пише в аналітичному матеріалі видання Delo.UA.

Журналісти вирішили дослідити, що для цього потрібно і чи варто взагалі займатися цим питанням.

На початку 2017 року голова Волинської ОДА Володимир Гунчик в інтерв'ю повідомив про плани облдержадміністрації відродити пасажирське авіасполучення в Луцьку – на базі військового аеродрому "Вишків".

***

Всього Міністерству оборони України належить близько 25 військових аеродромів, з яких понад 15 діють, інші – запасні. Ще кілька десятків майданчиків є розформованими і закинутими. А в деяких випадках – навіть з розібраними злітно-посадковими смугами (ЗПС).

При цьому в Україні є приклади діючих аеродромів спільного використання громадянської і державної (військової) авіації. "Це Івано-Франківськ, Вінниця та раніше був Бельбек в Криму", – розповіла прес-секретар Державної авіаційної служби України (ДАС) Ірина Кустовська.

Організаційний процес

Що ж потрібно для того, щоб Луцьк зміг приймати пасажирські і вантажні літаки?

"В Україні є достатня кількість аеродромів спільного використання. Так що організаційних труднощів не повинно виникнути. Однак для обслуговування цивільних рейсів на військовому аеродромі необхідно побудувати інфраструктуру – як мінімум перон і будівлю пасажирського терміналу. Обидва згадані аеродроми зараз її не мають", – пояснює заступник міністра інфраструктури України в 2014-2015 роках Олександр Кава.

Як приклад в ДАС наводять Вінницю. Там власник аеропорту – Міністерство оборони України, а ось власником сертифікату експлуатанта є комунальне підприємство "Аеропорт Вінниця".

Тому важливо визначитися із системністю підходу до процесу.

"Тему конверсії військових аеродромів давно вже обговорюють. Щоб процес зрушив з мертвої точки, в першу чергу необхідна політична воля і бажання Міністерства оборони. Однак в останні 2,5 років армія досить активно використовує свою інфраструктуру і навряд чи захоче "запускати чужі очі" на ці об'єкти. З іншого боку, поява ще одного експлуатанта дозволить зменшити витрати ЗСУ на утримання аеродромів і перенаправити заощаджені гроші на більш важливі потреби", – вважає Олександр Ланецький, директор Friendly avia support.

З його слів, з усіх військових авіаоб'ектів перспективу для експлуатації в якості цивільних аеропортів мають Луцьк (Вишків), Миколаїв, Мукачево і, можливо, Житомир (Озерне).

Директор УДПТ НДІ ЦА "Украеропроект" Кирило Новіков, зачіпаючи організаційні питання, згадує, що за часів СРСР практично всі цивільні аеропорти мали "подвійний статус".

"Пізніше Україна частково відмовилася від такої практики: є окремо цивільні аеропорти, а є військові аеродроми і бази. Але конструктивно організація універсального "аеропорту – військового аеродрому" мало чим відрізняється і залишилася в деяких аеропортах, таких як "Херсон" або "Львів", – пояснює Новіков.

Але ось обладнання і, що більш важливо, процес обслуговування цивільної та військової авіації мають суттєві відмінності.

За статутом чи "біблією"?

Ірина Кустовська з Державіаслужби каже, що для трансформації військового аеродрому в цивільний необхідно виконати кілька умов.

Перше – це будівництво терміналу, перонів та іншої наземної інфраструктури, в тому числі аеронавігаційної і світлосигнальної, яка б відповідала вимогам цивільної авіації.

Друге, що ще більш важливо, – організація процесів для забезпечення безпеки польотів літаків цивільної авіації. "Тільки уявіть: один пасажирський літак від зльоту до посадки супроводжує близько 200 осіб!" – зазначає Кустовська.

У військових всі процеси організовані інакше, починаючи з періодичності вимірювання погоди і закінчуючи підходами до безпеки та правил виконання польотів. Наприклад, у Вінниці при супроводі цивільних літаків працюють цивільні авіадиспетчери, а коли починаються військові польоти, то управління переходить до керівника польотів, який представляє Міноборони.

Сергій Хижняк, експерт офісу ефективного регулювання (BRDO), виокремлює істотні відмінності між військовим і цивільним аеродромами, але вважає, що це не перешкода. "Починаючи з внутрішніх правил, закінчуючи допустимими навантаженнями і стандартами. Але тут ніякої вищої математики. В Україні безліч аеропортів дозволяють уживатися і військовій і цивільній авіації. Це лише питання координації з Міністерством оборони", – говорить Хижняк.

У військових свої частоти радіотехнічного обладнання. Крім того, діяльність військових аеродромів може регламентуватися постановами та рішеннями Міністерства оборони України, які мало корелюються з законодавством цивільної авіації (крім часу перебування повітряного судна в повітрі).

Скільки ж грошей необхідно для трансформації військового об'єкта в цивільний?

За оцінкою директора Friendly avia support, будівництво терміналу з усією необхідною технікою для організації пасажирських перевезень потребує від $ 2 млн. "Оптимально – $ 5 млн. Це, звичайно ж, буде не ультрасучасний об'єкт, а будівля з металоконструкцій – щось на зразок супермаркету. Але саме такий варіант оптимальний для бізнесу", – говорить директор Friendly avia support.

Однак перед тим як почати проектування терміналу, яке може коштувати 3-4 млн грн бюджетних грошей або коштів інвестора, слід визначитися з потенційним попитом й іншими можливими перешкодами для розвитку.

Зазирнути за горизонт

Чи зможе Луцьк не просто забезпечити попит на перельоти, а й дозволити заробляти приватному і комунальному підприємству? Практично всі опитані експерти не змогли дати однозначної відповіді, посилаючись на те, що таку інформацію потрібно дізнаватися у компаній-експлуатантів. При цьому вони відзначають, що невеликим аеропортам буде складно забезпечити достатній пасажиропотік.

"Вважаю, що для регіональних аеропортів достатньою умовою функціонування є не кількість рейсів або пасажирів, а стабільність договорів з авіакомпаніями, які ці рейси здійснюватимуть. Маємо приклад Чернівців: реконструкція ще не увійшла в активну фазу, але і ті дві авіакомпанії, які постійно працюють в аеропорту (CAVOK, МАУ), вже дають можливість утримувати персонал і навіть трохи заробляти зверху. Плюс здійснюються чартерні рейси ", – ділиться своїми спостереженнями Новіков.

В якості інших прикладів наводять Рівне та Житомир. У першому з них в 2016 році відродили чартерні рейси. Тепер щотижня через цей аеропорт проходить близько 1000 пасажирів. А ось орендарі житомирського не можуть розгорнутися на повну потужність обмеженої довжини ЗПС. 1600 метрів мало для обслуговування сучасних великих лайнерів Boeing і Airbus.

Саме стан смуги може стати непереборною перешкодою для розвитку колишніх військових аеродромів. Адже більшість з них хоча і мають достатню довжину, але розраховані на прийом легкий військових літаків. Крім того, основа їх ЗПС – бетонні плити, які не відповідають сучасним вимогам безпеки.

"Великі авіакомпанії однозначно вимагають асфальтобетон або цементобетон:" Інакше – не сідаємо! "А реконструкція ЗПС обійдеться в кілька разів дорожче створення всієї іншої інфраструктури разом взятої", – поскаржився один з експертів. З його слів, через це навіть в Рівному доводиться приводити в порядок смугу після кожного зльоту і посадки, щоб прибрати вибиті камені або залатати пошкодження. А це додаткові затрати праці та фінансові витрати.

Всі ці нюанси потрібно передбачити перед тим, як звертатися до Державіаслужби за сертифікацією аеропорту за вимогами, які висувають до цивільної авіації.

"Ми видаємо сертифікат аеродрому вже після того, як там забезпечено все необхідне обладнання і найнятий мінімально необхідний персонал. Видати сертифікат, грубо кажучи, на частину поля неможливо", – підкреслює Ірина Кустовська.

Чи промовчать конкуренти?

Олександр Кава каже, що на цей час у авіакомпаній немає реальної зацікавленості в обслуговуванні пасажирських рейсів з Луцька. "За 70 км від Луцька є міжнародний аеропорт Рівне – до нього їхати 1 годину. За 130 км – міжнародний аеропорт Львів, до якого близько двох годин їхати на автомобілі", – нагадує Кава.

Для оцінки потенційного попиту на авіаперевезення в цьому регіоні можна згадати, що Рівне вже більше 15 років не обслуговує регулярні пасажирські рейси. Тільки з 2016 року цей аеропорт відновив обслуговування курортних чартерних рейсів.

З такою думкою погоджується Хижняк з BRDO: "Створення пасажирського аеропорту в Луцьку можна назвати тільки стратегічному проектом, тобто комерційно невигідним. Достатнього пасажиропотоку там немає".

Опитані експерти кажуть, що одним із стимулів для відродження авіасполучення в цьому місті може стати розвиток туризму. Причому не виїзного, а саме в Луцьку і на Волині.

А ось Ланецкий вважає, що волинську обласну владу надихнув приклад сусідів. Причому, як східних, так і західних.

"У Луцьку, завдяки близькості до кордону, досить жвава економіка. Тому попит на чартерні перевезення точно буде. До того ж, наскільки мені відомо, там сподіваються на інтерес Turkish Airlines.

У своїх планах влада Волинської області, швидше за все, орієнтується на два фактори. Це досить успішне відновлення роботи аеропорту в Рівному, де щотижня обслуговують близько 1000 пасажирів чартерних рейсів. А також розвиток авіаперевезень в сусідній Польщі.

У поляків за останні роки кілька військових аеропортів були перетворені у військово-цивільні. Однак, слід врахувати, що це відбувалося за рахунок дотацій Євросоюзу ", – застерігає від непродуманих дій Олександр Ланецький.

Що ж стосується перспектив спільного використання, то Кирило Новиков схиляється до думки, що ділити з Міноборони аеропорти завжди складно. "Якщо військовий сектор – це дотаційна складова, то цивільний може бути в приватних руках. Відповідно концесіонеру такий "фінансовий апендицит" не зовсім потрібний. Адже інфраструктура загальна – потрібно платити за все відразу. Краще було б все ж передати з військових рук в цивільні. Повірте, в Україні досить баз, які можна розвивати суто за військовою програмою", – резюмує директор "Украеропроекту".

Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик у згаданому інтерв'ю каже ще про одне бажання – розмістити на військовому аеродромі постійно діючу військову частину. А тепер уявімо, що Міноборони раптово оголосить навчання. Чартери з туристами з Туреччини і Єгипту полетять в Рівне чи Львів, де такий ризик зведено до мінімуму.

Автор: Артем Ільїн

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
12.01.2017 17:01
Переглядів3383
Коментарів2
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
18:08
12.01.2017
знаю
Поки у Луцьку туплять у Ріному роблять. Тому і пасемо задніх на усіх рівях інфаструктури
17:14
12.01.2017
Лучанка
Як же ж хочеться мати свій аеропорт у Луцьку!
останні новини
17-11-2017 16-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг