Директор луцького хлібокомбінату розповів, як врятувати підприємство

Рік тому на ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" змінилося керівництво: за результатами розгляду запропонованих бізнес-планів на посаду директора призначили Вадима Гранюка.

Для КХП-2 минулий рік став продуктивнішим за 2015-й, – пише ІА ZIK.

"Зокрема, елеватор був завантажений на 30% більше, тоді як обсяги переробки дещо зменшилися. Збільшення кількості прийнятого на зберігання зерна з 22 до майже 35 тисяч тонн можна пояснити хорошим урожаєм, а зменшення кількості виготовленого борошна – насамперед, значним зниженням обсягів переробки жита, адже імпорт житнього борошна з Білорусі був у цьому році більш вигідним. Також вплинуло на зменшення обсягів переробки те, що було виявлено на території Рівненської та Волинської областей збудник африканської чуми, а тому не користувалися попитом висівки. Відповідно, падіння цін на них зменшило рентабельність переробки і змусило клієнтів переорієнтуватися на продаж непереробленого зерна", – зазначив директор підприємства.

Водночас, чистий дохід підприємства зріс на 3 % в порівнянні до 2015 року, а собівартість продукції зменшилась. У 2016 році, вперше за декілька останніх років, з'явився валовий прибуток. Чистий фінансовий результат зріс на 81 %. Однак, заборгованість із заробітної плати збільшилася з 1,7 мільйона гривень до 2,3 мільйона гривень.

Відтак, навіть попри нарощення обсягів наданих послуг, підприємство не генерує достатньо прибутку для фінансування поточної діяльності для покриття заборгованості попередніх періодів. Борошномельний комплекс таких розмірів не є самоокупним, виконуючи виключно сервісну функцію, тобто надаючи тільки послуги і не оперуючи власними ресурсами.

"Наявні виробничі потужності та потреби для їх обслуговування потребують безперервного виробництва в тих обсягах, які на порядок перевищують потреби регіону в продуктах такої переробки. Єдиним, на мою думку, виходом є пошук інвестора, який був би зацікавлений в такому форматі підприємства та забезпечив би його відповідним обсягом ресурсів для генерування надходжень та, відповідно, можливості для погашення боргових зобов'язань. Такими інвесторами можуть бути ПАТ "Аграрний фонд", або Держрезерв, як основні кредитори даного підприємства. Ця ідея знайшла підтримку у міністерстві та керівництва потенційних державних інвесторів. Але, на жаль, станом на сьогодні не втілена з різних не залежних від комбінату причин", – заявив Гранюк.

На Луцькому КХП №2 досі існують чималі борги. За підрахунками – близько півмільярда гривень. При цьому, потужності та майновий комплекс підприємства коштують значно менше. Тож змінити ситуацію можна лише за чіткої позиції власника – держави.

Із цим погодився голова ОДА Володимир Гунчик: "Ми з вами повинні більш жорстко поставити питання перед міністерством і відомствами".

Губернатор наголосив, що порушить питання перед прем'єром Володимиром Гройсманом. Щоправда, спершу про перспективи Луцького КХП №2 говоритиме із керівництвом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Відтак, волинські керівники галузі найближчим часом зобов'язані узгодити зустріч та підготувати всі необхідні робочі матеріали.