"Це скоріше місія, ніж бізнес", – керівниця книгарні "Є" в Луцьку

Книгарня "Є" в Луцьку відкрилася ще в червні 2015 року та одразу почала користуватися популярністю серед місцевого населення. Тут можна знайти літературу на будь-який смак: сучасну українську та зарубіжну літературу, класичні художні твори, історичні книжки та книжки для дітей, літературу із саморозвитку та психології, навчально-довідкову літературу та багато іншого.

Незмінний "бос" книгарні, яка поєднує посади менеджера, адміністратора та консультанта, Ганна Луцюк будь-яку роботу виконує із задоволенням – від складання книжок до організації різноманітних заходів. "Це моя стихія" – так про книгарню "Є" відгукується Ганна, з якою і поспілкувалося ділове видання Волині "Конкурент".

* * *

– Найперше, що хотілося б запитати: чому ти вирішила, що хочеш працювати в цій книгарні? Це було "твоє"?

– Так склалося. Після навчання я потрапила на роботу в одну із луцьких книгарень, де працювала впродовж двох років. Потім була ще одна книгарня, де теж була два роки… Але я завжди мріяла саме про "Є": слідкувала за новинками на сайті, адже у них був найбільший асортимент української літератури, заздрила знайомим зі Львова, які постійно відвідували заходи у своїй "Є". А коли приїжджала до Києва, то знала лише одну дорогу – це до книгарні "Є" на Лисенка. Це був мій маршрут від вокзалу до Золотих воріт і далі до книгарні. В інші місця я потрапити не могла, блукала, не знаходила дороги... Книгарня "Є" було культовим місцем, і дуже не вистачало його в Луцьку.

На фото: Ганна Луцюк

Тож ця мрія зріла в мені років п'ять. А потім так вийшло, що київські знайомі переказали іншими знайомими, що в Луцьку планується відкриття книгарні "Є". Я у той час була в декреті і, в принципі, не планувала виходити, оскільки мені дуже подобалося, ще не була ще готова кинутися в цей вир подій(сміється – К.). Та склалося інакше. Прийшла на співбесіду, але все ж сумнівалася чи зможу я і чи відпустить мене дворічна дитина на роботу. Але після розмови зрозуміла як заскучилася за цим. З того періоду все й закрутилося. Це майже два роки тому… Я усвідомлювала, що живу в своїй мрії: це те місце, де я повинна була бути, і дуже рада, що ми зустрілися з книгарнею "Є". Я працюю другий рік, і досі не можу натішитися цим. Ходжу з книжечками, обіймаю їх як ніхто не бачить, спілкуюся і радію.

МИ ХОЧЕМО, ЩОБ ДО НАС ПРИХОДИЛИ, ЯК ДОДОМУ ЧИ ЯК ДО ДОБРИХ ЗНАЙОМИХ

– Цьогоріч книгарня "Є" святкуватиме третє день народження з нагоди відкриття в Луцьку. Які зміни відбувалися за цей час?

– Книгарня обростає емоціями. Коли тільки ми відкрилися, це було гарне приміщення, гарні книжки на стелажах, але вже під час роботи з'явилася особлива енергетика, аура. До нас люди приходять вже не просто книжку купити, а побажати гарного настрою чи посидіти в обідню перерву та полистати новинки. Не обов'язково купувати, бо головне – бути присутнім. Ця книгарня не тільки в моєму житті багато значить, а й в житті лучан.

– Якщо говорити про мережу книгарень як про бізнес, то що є його основою? Які правила діють в книгарні?

– Мережа постійно розширюється. Ще два роки тому в Україні було тільки 10 книгарень, а зараз їх удвічі більше. Лише у Києві на днях відкрилася десята книгарня. Наша особливість – це людяність як до працівників, так і до покупців. Це не супермаркет, де завчені фрази та суха чемність. У нас все навпаки: до кожного покупця ми з відритою душею, спілкуємося не лише про книжки, запитуємо чи все прочитали з минулих покупок. Ми хочемо, щоб до нас приходили, як додому, як до добрих знайомих. Є відвідувачі, які попросили, щоб ми їм не продавали нових книжок поки не прочитають ті, що раніше купили, бо вони себе не можуть контролювати у цьому розмаїтті.

Мені здається, щоб ти не робив, треба робити це із задоволенням і любов'ю, щоби був результат. Для більшості працівників робота в "Є" – це хоббі, стиль життя. Можливо є бізнеси, які будуються на іншому фундаменті, але у нас людяність і любов до роботи – це найголовніше. Якщо пам'ятаєте скандал із видавництвом "Фоліо", то через брутальну поведінку його директора ми припинили співпрацю із цим видавництвом. Є речі, які неприпустимі серед культурних людей. Культура спілкування завжди має бути присутня.

Довідка: у вересні 2016 року книгарня "Є" припинила співпрацю з видавництвом "Фоліо" через неприпустиму поведінку його директора Олександра Красовицького щодо персоналу книгарень. "Останнім часом поведінка власника видавництва Олександра Красовицького перейшла допустимі межі. Тероризування працівників – як менеджерів (офісу), так і консультантів і адміністраторів по різних наших книгарнях, моральний тиск, обзивання нецензурними словами, розлякування покупців – ми змушені були відреагувати на це офіційно", – наголошувала арт-директорка мережі книгарень Анастасія Левкова.

А з якими видавництвами наразі співпрацюєте?

З абсолютно всіма українськими видавництвами – до 500 штук. Всі новинки, все варте, що видається в Україні, є в мережі книгарень "Є". Працюємо як з ключовими, так і з маленькими місцевими, якщо вони видають цікаву літературу. Серед волинських – Волинська обласна друкарня, "Терен", "Твердиня".

Кого книгарня "Є" вважає в Луцьку своїм конкурентом?

Напевно, ми все-таки колеги(сміється – К.). Так, як я працювала в інших книгарнях, і продовжую спілкуватися зі своїми колегами, які теоретично вважаються моїми конкурентами. Особливість Луцька – тут дуже багато книгарень, особливо в центрі міста. Кожна з них має свою родзинку і акцентує увагу на певному виді літератури. Але в "Є" все-таки вибір найбільший і люди, які цінують свій час, приходять саме сюди з довгими списками, бо зазвичай всі бажані книжки у нас є.

Ваш споживач – читач. Можеш його описати?

Взагалі, мережа книгарень "Є" проводила статистику, у якій середньостатистичний читач – жінки, з вищою освітою, віком від 25 до 40 років (вони найактивніші як покупці, так і відвідувачі заходів). Хоча аудиторія в нас дуже широка, адже приходять як пенсіонери, студенти, так і маленькі діти, які відкладають собі кишенькові гроші на книжку. Це інтелігентні люди, яким цікава і небайдужа українська культура.

НАШ ЧИТАЧ – СЕРЕДНІЙ КЛАС

То виходить, що жінки більше купують книг і, відповідно, читають?

Жінки активніші в цьому плані. Чоловіки конкретніші, бо можуть приходити рідше, набирати більше. Мабуть, свідоміше до цього ставляться, бо жінки, як ми знаємо, у покупках завжди емоційні.

Чи важко було розкрутитися книгарні "Є" в Луцьку при старті? Відома назва і довіра до бренду сприяли цьому?

Більшість людей були знайомі з назвою книгарні. Коли ми готувалися до відкриття, то спостерігали за людьми, які проходили вулицею Лесі Українки, аплодували, помітивши недавно встановлену вивіску "Є", казали, що нарешті книгарня "Є" є в Луцьку. Це була очікувана подія! Нас підтримували і підтримують лучани.

Окрім того, що марка та бренд впливали, вагомим елементом став сервіс. Відвідувачам приємно до нас приходити, спілкуватися з консультантами, бо це професіонали, які постійно читають і знають що й кому порадити.

Я колись мріяла мати власну книгарню, але зараз усвідомлюю наскільки це затратний бізнес. Всі, хто працює у книжковій сфері: видавці, книготорговці (але це не стосується навчальної літератури), фанати своєї справи, як можливо і мають прибутки, але це більше просвітництво, ніж заробляння грошей. Всі, хто займається книжковим бізнесом, фанати, а не бізнесмени.

Літературу на який смак можна знайти на полицях книгарні?

Яку шукають, таку й знайдуть. У нас багато-багато всього: зарубіжна та українська класика, сучасні українські та іноземні автори, нон-фікш, мемуари, біографії, найбільший у Луцьку вибір літератури англійською… Зараз видавці піднялися – активно займаються перекладанням текстів, купуванням прав. Наш "топ-20" - це книжкові смаки українців, список того, що найбільше купують у мережі. Якщо цей "топ-20" порівняти з європейськими книжковими мережами, тим самим "Емпіком" у Польщі, то в на дуже схожі смаки і одні й ті ж позиції на перших місцях. Це свідчить про те, що ми в тренді, що видавці слідкують за тим, що цікаво Європі та нам.

У нас гарно представлений історичний відділ, оскільки тепер активно досліджують історію, де є багато непроговорених моментів. Зараз все заново осмислюють… Так, як-от книжка Володимира В'ятровича "За лаштунками "Волині-43", де науковець в науково-популярному стилі розповідає про те, що відбулося зі свідчень учасників польсько-українського протистояння під час та після Другої світової війни. Також бізнесова ніша зараз активно заповнюється.Ще кілька років назад українською не можна було прочитати жодної книжки по особистісному розвитку, а зараз їх дуже багато. Широкий асортимент дитячої літератури, тож якщо в дитинстві не встигли натішитися, то зараз якраз час надолужувати. Я завжди прикриваюся, що купую такі книжки для доньки, але ж насправді не тільки для неї (сміється – К.).

Наскільки за останні роки в Луцьку зріс попит на українську книжку та на читання літератури загалом?

Переломним моментом можна назвати Революцію гідності. Через всі ті суспільно-політичні події люди почали втікати в культуру й літературу. І добре, що видавці зорієнтувалися та почали задовольняти цей попит. Багато людей принципово не купують російську книгу, а підтримують українську. Це великий плюс як для нашого книговидання, так і для культури. Видавці уважніше відслідковують тренди, популярні за кордоном, цілеспрямовано домовляються і купують права на ці видання. Зміни відбулися масштабні, і тривають й надалі.

Часто книги купують для подарунка, не знаючи, що саме потрібно. Як у таких випадках діють менеджери книгарні "Є"?

Ми завжди цікавимося, що людина читала раніше, чим захоплюється… Зорієнтувавшись у смаках, намагаємося порадити щось, що б потрапило в яблучко. В основному, звертаємо увагу на новинки, тому що якщо людина слідкує за тим, що відбувається в літературі, то є ймовірність, що популярні книги минулих років вже прочитані. Або пропонуємо безпрограшні варіанти, які завжди популярні: Ліна Костенко, Сергій Жадан, книжки іноземних авторів, які якраз на слуху, або українських письменників, які нещодавно презентувалися у Луцьку. Коли людям важко визначитися, що ж купувати, то є хороший варіант – сертифікат (від 50 до 500 гривень). Тоді іменинник приходить і обирає собі до смаку на відповідну суму книжок.

Опиши категорії читачів (якщо такі є).

Якщо звернути увагу на "топ-20" книгарні "Є", то можна побачити, які найпопулярніші книжки серед читачів, і в основному це масова література, яка добре написана і яку можна прочитати за вечір-два. І є люди, які купують книжки, що треба довго і вдумливо читати, де одна сторінка спонукає до кількагодинних роздумів. От, наприклад, "Сатанинські вірші" Салмана Рушді не проковтнеш за день, бо треба осмислювати кожен розділ, обдумувати. Література ділиться на масову та елітарну, тому читачів умовно можна теж так поділити. Хоча зазвичай уподобання залежать ще й від настрою, і легкі, розважальні книжки чергують із серйозними. Важливо, щоб читач ріс із кожною книжкою. Якщо ви не любите читати, шкільний досвід був невдалий і зараз от захотілося розвивати культуру читання, то можна почати з простішого, наприклад, легко і швидко читаються романи Дашвар, а потім можна поступово переходити до серйознішої літератури..

А щодо "топу-20", то в мережі книгарень "Є" щотижня аналізуються продажі, і перші 20 позицій, які найбільше розкуповувалися, виставляються в нас на спеціальному стелажі "ТОП 20". Є книги, які залишаються у цьому списку дуже довго як-от "Квіти для Елджернона" та "Таємнича історія Біллі Міллігана" Деніела Кіза, збірка поезій Ліни Костенко, "Бог ніколи не моргає" Регіни Бретт, та книги з особистісного розвитку – зараз бачимо "Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час", "Ігри, у які грають люди", "Мистецтво мріяти". Певно, постала така проблема у людей з обмеженістю в часі, і намагаються побільше втиснути в мінімум.

У книгарні часто відбуваються книжкові заходи. На кого вони орієнтовані та чи користуються популярністю серед лучан?

Всі заходи, що у нас відбуваються, - це не лише презентації книг, а й лекції, перегляди фільмів, дискусії, "дитячі суботи", майстер-класи. Ми намагаємося охопити різну цільову аудиторію. Наприклад, на захід "Презентація листування Лесі Українки" прийшли різні викладачі та професори, на презентації представників сучукрліту приходять їхні однолітки. Через тиждень відбуваються "дитячі суботи", на які приходять батьки з дітками і щось майструють чи ліплять з глини. Що два тижні проводимо "Чеські Четверги", де дивимося найкращі зразки чеського кінематографу мовою оригіналу з українськими субтитрами: на переглядах дуже різна аудиторія від 17 до 70 років.

ВСІ, ХТО ЗАЙМАЄТЬСЯ КНИЖКОВИМ БІЗНЕСОМ, ФАНАТИ, А НЕ БІЗНЕСМЕНИ

– Що найчастіше шукають лучани в книгарні? Бувало, що зверталися з незвичними проханнями?

Буває. Інколи приходять покупці, які шукають книжку голубого кольору з жовтим тисненням. І нам вдається виконати такі побажання через те, що працює зорова пам'ять (сміється – К.). Або переказують сюжет, і ми за ним намагаємося згадати, що ж це може бути. У книгарні зазвичай два консультанта, то ми між собою радимося в таких випадках чи просимо у Facebook допомоги друзів, щоб підказали. Інколи запам'ятають малюнок на обкладинці чи колір книжки, або от просто, що автор швед, смішно перекручують імена письменників, наприклад Люко Дереш чи Ліна Забужко. Люблю такі головоломки, але не всі вдається розгадати.

Лучани слідкують за новинками, часто приходять за книгою, яка от-от має вийти, видавництво тільки проанонсувало, що забирають із друкарні, а покупцям хочеться от сьогодні і все. Так, як поставки двічі на тиждень, то ми намагаємося оперативно задовольнити бажання лучан.

– А який у вас є найдорожчий примірник книги?

Вартує близько 3 тисяч гривень. Це колекційне видання у футлярі, де зібрано репродукції українських ікон 11-18 століть. У серії було ще декілька книг, але зараз залишилася тільки ця. До інших дороговартісних видань можна віднести різноманітні артбуки, книги про мистецтво, і про культуру.

Дороговартісний видавничий проект – унікальна серія ілюстрованих фоліантів, об'єднаних новітнім брендом "Державні зібрання України", де представлено найкращі колекції українських музеїв, монографії провідних мистецтвознавців, зібрання творів найвидатніших митців України

– П'ять книг, які повинен прочитати кожен лучанин і чому.

Перша книга – одна з таких знакових – Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу". Це історія людини, яка, перебуваючи у концтаборі, спостерігала та аналізувала, що відбувається з людьми в жахливих умовах. Дуже цікаво, що він аналізує події не просто як їх учасник, а як психіатр. Його історія про те, як в однакових умовах одні залишаються людьми і не втрачають людськості та світла всередині себе, а інші стають тваринами. Незважаючи на важку тему, книга напрочуд життєствердна та цікава для великого прошарку населення…

Можливо, це не ті книги, які треба прочитати всім, але я свої улюблені поназиваю (жартує – К.). Ще одна – "1984" Джорджа Орвелла. Мені здається, що в школі читали цей роман, але інколи треба освіжити свої знання… Орвелл написав книжку про тоталітарне суспільство ще в 50-их роках, та в той час уявлення Європи щодо Радянського Союзу були зовсім інші. Орвеллу вдалося відчути, що це за система – "Старший брат" слідкує за тобою. Незважаючи на те, що книга написана 70 років тому, вона не втрачає своєї актуальності й нині.

Третьою книгою буде "Якоб вирішує любити" австрійського автора Каталіна Доріана Флореску про історію роду Обертинів. Війна гнала людей у пошуках домівки, і їм не завжди вдавалося бути людьми через те, що в тяжких умовах виживає сильніший. У книзі все це цікаво описується на фоні декількох поколінь та війни. Книжка густа, з хорошим перекладом. І хоча під час читання супроводжує неприємне відчуття, але враження, післясмак лишаються світлі, завжди можна почати долю з чистого листа.

Так як ми лучани, то ще скажу за книжку "Леся Українка. Листи 1876-1897". Близько 40 років її листування не видавалося, і тут вперше вийшло без цензури, без радянських правок. Вона там постає дуже цікавою особистістю: справжньою, щирою, яка цікавиться не лише мистецтвом чи культурою, а й тканиною на сукні. Це високосвічена, цікава, багатогранна жінка. У школі для нас вона була чужою, бо вивчення дат і творів із хрестоматії не давали повного образу людини. І саме це листування, яке упорядковувала Валентина Прокіп, родом з Волині, робить нас ближчими з цією великою постаттю, яка повністю ще недооцінена.

І ще виділю твори Світлани Алексієвич – білоруска, яка у 2015 році стала першим нобелівським лауреатом в історії незалежної Білорусі. "У війни не жіноче обличчя", "Цинкові хлопчики", "Час second-hand" – у неї декілька книг, перекладених української. В Алексієвич досить цікавий стиль: і не роман, і не художній репортаж, а десь на грані. Вона конспектує розмови людей, їхні бідкання, переживання, побутові проблеми і спогади. Її книжки тематичні, читаються важко, багато болючих моментів, але й підштовхують до свіжих думок, нового осмислення трагічнної історії.

Що б ти хотіла побажати лучанам?

Бажаю всім часу, бо до нас приходять покупці і жаліються, що купують книжки і не встигають прочитати, осмислити. А ще бажаю, щоб помітивши двері книгарень, вам завжди хотілося зайти, і не обов'язково за покупками, а просто за атмосферою, ароматом книг.Ми завжди відкриті й раді, коли люди просто приходять привітатися чи поспілкуватися про прочитане.

Ну і вже традиційне побажання "книГарного" вам настрою і затишної весни!

Як варіант подарунка – скретч-карти світу, Європи та України, мотиваційні постери та карти бажань в тубусах)

Окрім книг можна знайти вітальні листівки

... та диски з піснями українських музикантів

Оригінальний годинник

Автор:Наталка ВОСКРЕСЕНСЬКА (Фото автора)
* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
13.03.2017 21:00
Переглядів2262
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
21-11-2017 20-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг