Волинські історики розповіли, що таке 9 травня

День перемоги офіційно був встановлений 9 травня 1965 року. Це сталося в Радянському Союзі, а Україна була його складовою. Тому і Україна, й інші радянські республіки святкували разом із Москвою. У 1991 році Україна стала незалежною, а свято збереглося. А згодом почало обростати критикою. Тільки два роки тому, у 2015 році, Україна спромоглася відмовитися від нав'язаного радянського святкування і за світовою практикою почала відзначати 8 травня День пам'яті та примирення. Однак 9 травня, хоч і видозмінене, так і залишилося Днем перемоги і вихідним днем.

Про те, що це за дата і чи потрібна вона Україні, Конкурент запитав у експертів.

Професор кафедри нової та новітньої історії України, кандидат історичних наук Микола Кучерепа розповів, що перший парад на честь перемоги відбувся у червні 1945 року. А потім не хотіли святкувати, бо казали, що Сталін не виконав свого завдання: він хотів дійти до Ла-маншу чи навіть до Гіблартару, але цього не зробив. До того ж не давав людям ніякої компенсації, а після війни було дуже багато калік, жебракувати міліція їм забороняла, а коштів на існування в них не було.

"Капітуляція Німеччини відбулася 8 травня, не 9. І вона відбулася перед американо-англійсько-французькими військами. А Жуков пізніше змусив німецьке командування ще раз підписати акт капітуляції 9 травня, бо радянська армія 8 і 9 травня ще вела бої у Празі. 9 травня Прага була вже визволена від німців. І на відміну від всієї Європи, Америки, де відзначають 8 травня як День пам'яті полеглих, щоб було якесь протиставлення, в нас зробили 9 травня вихідним днем. І сьогодні незалежна Україна також має червоний день в календарі, хоча багато людей схиляються до практики всього світу – відзначати День пам'яті і примирення. І замість отих "переможних" колорадських стрічок є вже нова атрибутика, яку запропонував Український інститут національної пам'яті, – червоні маки як дань перемозі, людям, які визволили світ від коричневої чуми", – каже історик.

З його слів, для України німецький режим тоді змінився тоталітарним сталінським режимом. І в результаті Україна отримала в 1946-1947 роках голод, багато людей померло. Багато людей мобілізували в трудовий фронт, солдат почали відпускати з війська лише в 1947 році, бо їх тримали напоготові. А Україна найбільш потерпіла, бо, по суті, двічі фронт пройшов через українські землі.

"Багато міст і сіл було спалено, 28 тисяч сіл було розорено. Великі матеріальні втрати, і до сьогодні ми не знаємо точного ліку загибелі українців. Називають дуже велику амплітуду коливань загиблих: від 8 до 14 мільйонів – це і військо, невідомі формування, тил, концтабори і так далі. Ветерани, яких лишилася невелика кількість, хай святкують 9 травня. Але ми повинні розуміти, якщо хочемо до Європи, що для України одна окупація замінилася іншою, і до сьогодні Росія ніяк не може відчепитися від України. Я, як історик, схильний до загальнолюдських цінностей: люди воювали проти німецького окупанта, і треба їм віддати належну шану. І ті, хто воював, давно-давним лежать в сирій землі. Зараз 72 роки, як закінчилася війна. До прикладу, якщо у 18 років юнак тоді вже воював, то зараз йому має бути під 90 років. Тому зараз ветеранів дуже мало, а тих, хто справді воював, то взагалі. А ще ж великі радянські стереотипи збереглися, і їх ніяк не можна подолати. Радянська пропаганда була досить сильною. Коли я вчився у Львові, на історичному факультеті нас постійно пічкали то історією КПРС, то марксисько-ленінської філософією, політекономією, науковим комунізмом і робили з нас радянських людей. А нинішня влада весь час намагається зняти предмет історії з навчальних програм вищих навчальних закладів – це не годиться", – зазначив Микола Кучерепа.

Представниця Українського інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук розповіла, що акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 7 травня 1945 року у Реймсі. І німецьке радіо повідомило про це того ж дня в обідню пору. Радянський представник генерала Іван Суслопаров підписав цей документ, бо не встиг на той час отримати директиви з Москви.

"Сталін розсердився, що головну роль відіграли західні союзники. Москва відмовилася його визнавати й зажадала нового підписання капітуляції в Берліні 9 травня за московським часом. Прем'єр Великобританії Вінстон Черчіль і президент США Гаррі Трумен не захотіли відмінити акт, але згодом погодилися на церемонію повторного його підписання у Берліні. І ця процедура відбулася 8 травня о 22.43 за центральноєвропейським часом, а за московським – о 00.43. А тим часом миру ще не було, бойові дії тривали! Із Праги нацистів вигнали 10 травня, а з Чехословаччини й Австрії тільки 19 травня. Відтоді в Європі залишили 8 травня Днем пам'яті жертв Другої світової війни. Радянський Союз же створив новий міф – Велика вітчизняна війна, яка окреслювалася періодом 22 червня 1941 – 9 травня 1945 років. Таким чином, СРСР звертав увагу суспільства лише на період своєї оборони від нацизму. Але водночас приховувалося, що Сталін і Гітлер спільно розпочали Другу світову війну з нападу на Польщу, а також були агресорами щодо України та країн Балтії. Після договору у Рапалло у 1922 році аж до травня 1941 року Радянський Союз надавав величезну допомогу Німеччині. І гітлерівці перші свої військові навчання проходили в Росії. От на днях в інтернеті я переглядала архівне фото їх випускників з Казанської танкової школи. На жаль, ці події не описані в шкільних підручниках і їх знають не всі історики. Десятки років брехні й маніпуляції ще довго повертатимуть правду в освіту наших громадян", – зазначила вона.

Леся Бондарук вважає, що варто вшановувати пам'ять жертв війни лише в один день – 8 травня як День пам'яті та примирення, оскільки він є історично обґрунтованим:

"Його відзначають і в інших країнах Європи. 9 травня є ідеологічним радянським святом, яке було запроваджене у 1965 році вихідним днем з обов'язковими парадами. Це було зроблено, щоб у суспільстві закріпити міф, що війна завершилася 9 травня, а не 2 вересня 1945 року. Тож вважаю, що нині 9 травня, коли ми знаємо всю правду, цей день не відображає реалій трагедії жертв війни, не повинен бути святковим та вихідним".

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
09.05.2017 21:00
Переглядів1144
Коментарів3
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
17:50
13.05.2017
С1МА
ВИ 1ЩЕ РАЗ ПРОЧИТАЙТЕ 1СТР1Ю В1ТЧИЗНЯНО1 В1ЙНИ. МОЖЛИВО ТР1ШКИ ПРОСВ1ТЛ1Е В ОЧАХ.ГАНЬБА ВС1М,ХТО ХОЧЕ НАВ ЯЗАТИ МОЛОД1 ВИДУМАН1 ДАТИ 1 ПОД11.
11:36
10.05.2017
Юродивий
Цікаво. Дякую!
06:49
10.05.2017
Месник
А же ви таких проффесорів знайшли?))) В них дата капітуляції і то не співпадає)))
останні новини
23-05-2018 22-05-2018
Вибір редактора

Рейтинг