У Луцьку журналістам показали виробництво біоетанольного заводу (фото)

Для того, щоб розсіяти чутки про те, що завод з виробництва біоетанолу працює підпільно, керівництво організувало екскурсію об'єктом.

Завод перестав працювати з 21 травня і не працює до сьогодні. Про це розповів в.о. директора ПАТ "БІО ПЕК" Юрій Проник 26 травня.

в.о. директора ПАТ "БІО ПЕК" Юрій Проник

Він запросив журналістів, щоб показати, що завод дійсно не працює.

Спочатку показав люк на території підприємства, який є першим місцем, куди відходить мелясна барда. У каналізації руху рідини та запаху не було.

Люк на території підприємства, який є першим місцем, куди відходить мелясна барда

Потім журналістам показали джерело енергії для роботи заводу – це котельня, яка виробляє пар, який через ізольовані труби потрапляє на виробництво. Варто додати, що без цього пару завод не працюватиме, оскільки він не працює ані на електриці, ані на газу, а лише на пару.

Котельня, яка виробляє пар, без якого не працює виробництво біоетанольного заводу

Головний інженер котельні Ігор Баранчук

Чеський котел

Цією ізольованою трубою пар з котельні потрапляє на виробництво

"Котельня робить пар, щоб міг працювати завод", – сказав Юрій Проник.

Головний інженер котельні, де стоять два котли чеського виробництва, Ігор Баранчук показав, що котельня не запущена і нічого не гріє. Ця котельня має потужність на 10 тонн пари.

Котельня виробляє пару, і ця пара через ізольовані труби потрапляє в цех переробки меляси.

"Частково проводимо профілактичні огляди і ремонти, адже була непередбачена зупинка, то ми проводимо профілактичний огляд і ремонт", – пояснив Ігор Баранчук.

Потім Юрій Проник повів відвідувачів до головного корпусу виробництва, де вже чекав директор виробництва Ігор Гень.

Директор виробництва біоетанольного заводу Ігор Гень

Він показав дріжджеві чани і розповів про суть виробництва. У виробництві біоетанолу використовується цукор, який перебуває в побічному продукті цукрового виробництва – мелясі, яка має темно-коричневий колір. Меляса розбавляється водою, частина іде на вирощування дріжджів, і ці джріжджі потім зброджують іншу частину меляси. Потім вона переганяється і отримуємо бражний дистилят, який укріплюють до 94 градусів, а потім обезводнюють. У кінцевому результаті виходить паливний етанол обезводнений.

Ігор Гень каже, що якщо пояснювати процес виробництва по-простому, то він нагадує те саме, що "гнати самогонку удома".

"Те саме, що женемо самогонку удома, тільки тут в набагато більших кількостях це відбувається і немає тут ніяких хімічно-шкідливих виробництв", – сказав Ігор Гень.

Він додав, що єдина відмінність від харчового спирту те, що той очищається максимально для того, щоб його можна було використовувати для виробництва горілки, а спирт біоетанолового заводу не очищається. Усі домішки, які виділяються на спиртзаводі, присутні в готовому продукті. Цей готовий продукт використовується як паливо, добавка до бензинів. Тобто екологічно чисте паливо, яке не можна порівнювати з бензинами, які є набагато шкідливіші, де присутня сірка, свинець. При згорянні це паливо розкладається на вуглекислий газ. Єдиний мінус у виробництві біоетанолу, зі слів Ігоря Геня, барда, яка змішалася з фекаліями і дала такий неприємний запах.

"Попередньою причиною прориву труб біля КНС називали сірчану кислоту, ви її використовуєте у виробництві?" – поцікавився депутат Борис Смаль.

Ігор Гень відповів, що сірчана кислота використовується у виробництві для підкислення середовища. Однак її концентрація настільки низька, що говорити про токсичність немає сенсу. До того ж коли при тепловій обробці кислота розкладається.

"Коли бетонні заводи використовували барду як воду, то бетон ставав не крихкий, а пластичний. Тобто для таких речей, як металоконструкції, барда – дуже корисна річ", – сказав Ігор Гень.

Борис Смаль також поцікавився, чому Ігор Гень називає виробництво біоетанольного заводу харчовим, коли підприємства, де виробляють етиловий спирт, належать до хімічних виробництв.

"Раніше вся харчова промисловість: і спиртова, і лікеро-горілчана – належали до харчової, чому законодавець вирішив зарахувати це виробництво до хімічного – питайте в нього. Але суть нашого виробництва – харчова", – відповів Ігор Гень.

Переконавшись, що біоетанольний завод все ж таки не працює "підпільно", оскільки котельна вимкнена, а дріжджеві чани пусті, журналісти поїхали подивитись на резервуар, де збираються фекальні відходи, а потім заглянули і на поля фільтрації цукрового заводу, де через нестерпний запах неможливо було довго перебувати.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
26.05.2017 16:09
Переглядів1458
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
13-12-2017 12-12-2017
Вибір редактора

Рейтинг