Поділитись:

Луцький юрист розповів про "рудимент" в законодавстві, що "відмазує" водіїв-п'яниць

Автор: Василь Бідун |
Понеділок, 17 липня 2017, 21:00

П'яний за кермом – вбивця. Цей вислів має бути аксіомою для кожної свідомої людини.

Та, на жаль, попри підняття штрафів за нетверезе водіння, проблема п'янства водіїв нікуди не зникла. Тенденція таких правопорушень зберігається.

У патрульній поліції Луцька бідкаються, що розбірки з нетверезими водіями займають багато часу. І дуже прикро, коли порушникам в підсумку вдається залишитися без покарання.

Представники судової системи теж наголошують на застарілості адміністративного кодексу та численних зловживаннях водіями своїми правами, аби уникнути відповідальності.

Схоже на те, що ситуація патова і потребує реагування. Ба, більше – системних змін на рівні законодавства.

У Луцьку на цю проблему звернули увагу представники соціальної програми Андрія Покровського "МИ#SVIDOMI", куратором якої є юрист Павло Павлюк.

Саме він вказав на певні недоліки в законодавстві, котрі дають змогу водіям, які полюбляють їздити напідпитку, уникнути відповідальності.

"МИ#SVIDOMI", або Чому п'яний за кермом – вбивця

Куратор соціальної програми Андрія Покровського Куратор соціальної програми Андрія Покровського "МИ#SVIDOMI" Павло Павлюк

Соціальний проект "МИ#SVIDOMI" бере початок з вересня 2016 року із серії тренінгів у школах, спрямованих проти наркотиків.

2017 року команда проекту, у співпраці з патрульною поліцією, почала досліджувати тему нетверезих водіїв за кермом.

Результатом чотиримісячної спільної роботи стали два соціальні ролики, автори яких намагаються показати, наскільки керування в нетверезому стані може мати негативні наслідки. Ключова думка: якщо ти сів нетверезим за кермо, то ти нічим не відрізняєшся від людини, яка взяла до рук зброю і пішла на вбивство.

Після презентації між усіма сторонами, які беруть безпосередню участь в процесі затримання нетверезих водіїв (правоохоронцями, громадськими активістами, представниками медичних установ, соціальних та психологічних служб), відбулася дискусія. На ній всі дійшли згоди, що проблема п'яних водіїв сьогодні є суттєвою. Крім того, під час обговорення підняли тему недоліків законодавства, які дають правопорушникам змогу залишатися непокараними.

На думку куратора соціального проекту Павла Павлюка, попри те, що наміри в усіх сторін – добрі, ефективність попередження та боротьби з потенційними правопорушниками загалом є далекою від досконалості. Причини, вважає він, криються в адміністративному законодавстві.

Штрафи не працюють?

Наприкінці липня 2016 року в Україні набув чинності закон, яким різко було збільшено штрафи за нетверезе водіння. Порушнику замість 3,4 тисяч гривень штрафу "засвітило" від 10,2 до 40,8 тисяч гривень покарання, залежно від того, скільки разів упродовж року він "попадався" патрульним.

І здавалося б, реальний інструмент, який мав би стримати водіїв сідати за кермо напідпитку, в реальності виявився не зовсім дієвим. Про це свідчить статистика: як загальноукраїнська, так і в межах Луцька.

Якщо за весь 2016 рік в Україні, згідно з даними системи аналізу судових рішень Verdictum, за нетверезе водіння було складено близько 102 тисяч постанов, то за 7 місяців 2017 року назбиралося вже понад 60 % від тієї кількості – 62,3 тисяч постанов.

У Луцьку ситуація схожа.

Як зазначає інспектор 4 роти управління патрульної поліції Луцька, лейтенант Сергій Бадалян, за 7 місяців 2016 року, до підняття штрафів, луцькі патрульні склали 623 протоколи за нетверезе водіння, а після підвищення – 543 (87 %).

Патрульний наголошує: тенденція до зниження є, проте вона досить незначна. Крім того, майже не зменшилася кількість випадків, коли водій, якого вже впіймали одного разу на п'яному водінні, повторно скоює правопорушення: якщо до підняття штрафів у 2016 році луцькі патрульні склали 33 протоколи повторно, то після підвищення – 28.

За пів 2017 року луцькі патрульні зупинили 425 п'яних водіїв. З них 43 попадалися двічі, а п'ятеро – тричі.

З огляду на статистику очевидно, що нові покарання не стали для непорядних водіїв стимулом припинити вживати спиртні напої перед тим, як сідати за кермо.

Отож, нахабних шоферів, які полюбляють хильнути в дорогу, збільшення штрафів не надто налякало. Можливо, вони просто знають, як можна не платити?

Про один з таких механізм і розповідає куратор соціальної програми "МИ#SVIDOMI" Павло Павлюк.

"В нашому законодавстві є один цікавий інструмент, якщо просто – "лазівка". Він абсолютно законний і передбачає фактичну можливість звільнення від адміністративної відповідальності за водіння в нетверезому стані", – розповідає юрист.

Суть цієї "лазівки" полягає в тому, що нетверезий водій, на якого правоохоронці склали протокол, має можливість уникнути штрафу і позбавлення права керувати транспортним засобом, якщо його "візьме на поруки" трудовий колектив чи громадська організація. Механізм так званого заходу громадського впливу прописаний у статті 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

"Я зазначив на дискусії, що ми повинні піднімати питання, щоб ця стаття (стаття 21 КУпАП) не розповсюджувалася на 130-ту статтю, яка регламентує покарання за водіння в нетверезому стані", – пояснює Павло Павлюк.

Юрист вважає цей механізм пом'якшення покарання радянським пережитком. І це не дивно, враховуючи те, що кодекс ухвалили ще далекого 1984 року.

"Колись будь-яка людина боялася осуду трудового колективу. Боялася, що її звільнять з роботи, тому що це було її все: і квартира, і дача, і машина. Якщо попадався нетверезим за кермом, напевно, хотів, щоб його судили. В тій системі це, мабуть, працювало", – розмірковує Павло Павлюк.

Проте в нинішніх реаліях ця норма виглядає неефективною. З цим погоджуються і представники судової системи.

Як наголошує суддя-спікер Луцького міськрайонного суду Людмила Присяжнюк, не всі судді вважають застосування пом'якшеного покарання до нетверезих водії, яке передбачає стаття 21 КУпАП, справедливим.

Вона мотивує свою думку тим, що застосування вимог цієї статті є правом, а не обов'язком суду, а керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння – це грубе порушення, яке має підвищену суспільну небезпеку.

Своєю чергою куратор соціального проекту "МИ#SVIDOMI" наголошує: процедура звернення до 21 статті є досить шкідливою для суспільства в цілому. Розгляд таких справ забирає багато цінного часу у судової системи, держава витрачається для забезпечення процесу, поліцейські обурюються, що судді відпускають порушників, а серед законослухняних громадян зростає рівень напруги від несправедливості.

За даними ресурсу Verdictum, в Україні майже за 7 місяців 2017 року було 475 спроб уникнути штрафу із застосуванням статті 21 КуПАП. 316 з них (67 %) судді задовольнили.

В управлінні патрульної поліції Луцька зазначають: за цей період за протоколами, складеними їх працівниками, було закрито близько 10 справ за статтею 21.

Не 21 єдиною

Існують й інші механізми уникнення адміністративної відповідальності для нетверезих водіїв.

До прикладу, стаття 22 КУпАП дозволяє уникнути штрафу, якщо провину визнають малозначним діянням.

38 стаття КУпАП встановлює строк розгляду судом адміністративного правопорушення – 3 місяці. Якщо термін минув – правопорушник може залишитись непокараним.

У патрульній поліції також діляться спостереженнями, що часом судами, свідомо чи не свідомо, затягується розгляд справ і, відповідно, накласти стягнення стає неможливим.

Поліція: ні доби без п'яного водія

Прес-секретар патрульної поліції Луцька Ольга Бузулук каже, що п'яні водії для них є справжнім клубком в горлі.

"Не минуло жодної доби, щоб працівники патрульної поліції Луцька не виявили хоча б одного водія в стані сп'яніння", – зазначає вона.

Крім того, розбірки з нетверезими водіями забирають в інспекторів багато часу й сил. Цей процес, каже Ольга Бузулук, може зайняти від півгодини до 3,5 годин.

"Необхідно знайти 2 свідків, які не просто погодяться засвідчити в той момент, а ще й прийдуть на суд і підтвердять свої слова. Потрібно зробити все відповідно до процедури: надати змогу пройти перевірку на місці або ж в наркодиспансері, все належно оформити, відібрати свідчення, потім сформувати справу, яку направляють до суду, і так далі", – каже вона.

Великим розчаруванням для патрульних, зауважує прес-секретар, бувають випадки, коли суд закриває справу порушника.

Прес-секретар патрульної поліції Луцька Ольга Бузулук з дочкою><span class=Прес-секретар патрульної поліції Луцька Ольга Бузулук з дочкою

Нинішню систему покарань нетверезих водіїв представниця луцьких патрульних вважає неефективною.

"В нас були прецеденти, коли водій, позбавлений права керування "за 130-ю", знову сідав за кермо. Він просто сплачував штраф за керування без документів – 510 гривень, і все", – розповідає вона.

Інспектор Сергій Бадалян додає, що водії часто користуються суперечностями і недосконало прописаними нормами закону, щоб ухилитися.

Суд: потрібен новий кодекс

Про непоодинокі намагання водіїв, яких затримали за кермом напідпитку, уникнути відповідальності різними способами, зауважує і суддя-спікер Луцького міськрайонного суду Людмила Присяжнюк.

"Щоб уникнути відповідальності, особи, яких притягують до адміністративної відповідальності, не з'являються в судові засідання, уникають отримання судових повісток про виклик в суд, заявляють необґрунтовані клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому без надання доказів поважності причин своєї неявки. Все це призводить до затягування розгляду справи", – наголошує вона.

Суддя наводить приклад: часто правопорушники ігнорують виклики суду, в результаті чого особу визнають винною заочно. Після цього правопорушник подає апеляцію, що, мовляв, не був належним чином поінформований.

Апеляційному суду нічого не залишається, як констатувати процесуальне порушення. І хоча він визнає особу винною, проте штрафу не накладає, оскільки строк притягнення до відповідальності вже закінчився (стаття 38 КУпАП).

Підсумовуючи все це, Людмила Присяжнюк зазначає: для належного здійснення судочинства важливим є ухвалення нового Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вихід є

Якою б невтішною здавалася ситуація з покараннями нетверезих водіїв, але вихід є. Про нього розповідає юрист Павло Павлюк.

"Ми почали активно працювати над цим питанням в команді "МИ#SVIDOMI" і помітили, що на цей момент у Верховній Раді є законопроект за авторством Андрія Тетерука і Мустафи Найєма.

Проект Закону під назвою "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" зареєстрували нещодавно: в травні 2017 року.

Один із співавторів законопроекту, який передбачає вдосконалення системи покарань для нетверезих водіїв, Мустафа Найєм><span class=Один із співавторів законопроекту, який передбачає вдосконалення системи покарань для нетверезих водіїв, Мустафа Найєм

У пояснювальній записці документу сказано, що деякі норми кодексу містять ряд недоліків, які цей проект закону покликаний вирішити.

Однією зі змін, які пропонують у законопроекті, власне і є усунення механізму застосування статті 21 для водіїв, на яких склали протокол за нетверезе кермування.

Для цього автори пропонують унеможливити застосування цієї статті для правопорушників, яких оштрафували більше ніж на 100 неоподаткованих мінімумів (1700 гривень). Мінімальний штраф для нетверезих водіїв, нагадаємо, 10,2 тисяч гривень. Саме тому нормами цієї статті "погані" водії скористатися більше не зможуть.

На думку Андрія Тетерука і Мустафи Найєма, вдосконалення правового механізму унеможливить зловживання окремими нормами КУпАП, як судами, так і відповідними органами.

На важливості ухвалення цього законопроекту наголошує і юрист Павло Павлюк.

"Ми цю ініціативу повністю підтримуємо. Вважаємо, що вона повинна набрати розголосу на всю Україну. Підтримуватимемо тими методами, які допоможуть досягнути того, щоб цей проект закону був включений в порядок денний сесії і ухвалений", – резюмує куратор проекту "МИ#SVIDOMI".

***

Проблема нетверезих водіїв сьогодні є достатньо болючою, що підтверджують як в поліції, так і в суді. Підвищення штрафів не стало панацею від непорядних водіїв, як того очікували. І причина цьому, ймовірно, криється в недосконалості законодавства зокрема.

З огляду на це, законопроект Тетерука і Найєма, який може бути готовий до розгляду Верховною Радою вже в серпні 2017 року, має шанси стати тим важелем, котрий таки привчить окремих осіб не кермувати транспортним засобом напідпитку і усвідомити нарешті: п'яний за кермом – вбивця!

Надрукувати
мітки:
коментарів