Як змінилася Україна за роки незалежності: думки відомих волинян

Сьогодні незалежній Україні – 26. Було чимало: перемог і поразок, сліз і радості, зрад і вдячності. Та в усіх революціях, кризах, падіннях гуртувався український дух, творилася нова сторінка історії.

Думками про те, що змінилося в державі і в Луцьку зокрема за 26 років самостійності, з "Конкурентом" поділилися відомі волиняни.

Андрій Разумовський, директор будівельної компанії "Інвестор":

За 25 років багато що змінилось, змінились технологій і змінилась сама Україна і Луцьк. З кожним днем ми стаємо все більше сучасними і європейськими і все менш радянськими. Я вірю, що незабаром ми станемо одними з найрозвиннніших країн Європи. Залишилось перемогти корупцію.

Віктор Чухрай, фотограф:

Катастрофічно деградувала! Луцьк деградує останні 5-7 років. Архітектурно. Знищена практично повністю економіка і високотехнологічне виробництво.

Анатолій Вітів, депутат Волинської обласної ради:

Те, що Україна здобула незалежність, власне, і є основним здобутком української нації. Це шанс скористатися можливістю будувати власне життя і власне майбутнє. Інша справа, що цим шансом поки що українці не змогли скористатися сповна. Україна досі не має української за світоглядом влади. В цьому вся трагедія і корінь проблем.

За добу незалежності Україна загалом і Луцьк зокрема поступово позбавлялися символів колоніального минулого. Ми пройшли три революції. Навчилися організовуватися і долати труднощі. З'явилося покоління людей, чиє мислення не уражене радянсько-московським світоглядом. Поки значна частина народу не зрозуміє, що продавати свій голос на виборах є поганою справою, поки люди не будуть аналізувати і робити висновки про вчинки політиків самостійно, потенціал незалежності реалізований не буде. Луцьк осучаснився, радянська сірість відійшла у минуле. З іншого боку, поки що більшість суспільства не повністю усвідомило, що таке назалежність і як нею користуватися. А без змін у головах годі чекати на розквіт економіки, подолання корупції чи на чесну професійну і патріотичну владну еліту.

Микола Яручик, депутат Луцької міської ради:

Хочу привітати всіх волинян з цим прекрасним святом. Країна змінюється, але змінюється, на жаль, не так швидко, як би цього хотілося. Тобто зміни є, але дуже повільні. Тільки за останніх два роки відбуваються якісні зміни. На жаль, саме війна і згуртувала українців. Реформи тривають, але хотілося б, щоб вони відбувалися швидшими темпами. А Луцьк, на мій погляд, за останніх 10-15 років кардинально змінився і зараз змінюється, і бачу, що у Луцька є хороші перспективи.

Михайло Імберовський, депутат Волинської обласної ради:

Свою незалежність Україна виборювала століттями ціною величезних, не завжди виправданих жертв. Але, навіть отримавши державність у 1991 році на уламках радянської імперії, ми все ж фактично лишались колонією Росії. І лише після Революції Гідності, анексії Криму та війни на Донбасі українці змогли об'єднатись та відбутись як єдина країна з проєвропейським вектором. Ми маємо унікальну націю, яка вміє і воювати, і творити, та не маємо патріотичної влади, яка може принести себе в жертву заради України. Бридко дивитись, як симбіоз комуністичної партноменклатури та олігархів під патріотичними гаслами та блакитно-жовтими прапорами продовжує грабувати створене поколіннями і не здійснює економічних реформ. У нас, на відміну від тої ж сусідньої Польщі, народ і влада живуть у різних вимірах. Там пріоритет надається насамперед розвитку дрібного та середнього підприємництва і кооперації, а у нас – "дерибану" бюджетів та накопиченню статків олігархів. Для постійного проживання два десятки років тому я вибрав Луцьк, тому що місто мені сподобалось своєю охайністю, затишністю та розвинутим комунальним господарством. На жаль, в останні роки, на мою думк,у в управлінні містом відбувався якийсь застій. Відсутня стратегія розвитку міста, не налагоджена співпраця з навколишніми сільськими радами щодо об'єднання громад, все йде за давно "накатаним" в медицині і освіті, хаос в забудові, не має партнерських взаємовідносин між владою і підприємцями. Тому необхідно якомога швидше провести вибори луцького міського голови, перезавантажити міську раду, щоб прийшла нова команда з сучасними поглядами і стратегічним баченням розвитку міста.

Віктор Смолярчук, колишній начальник "Ощадбанку" у Волинській області:

Україна, звичайно ж, змінилась, але не так, як би хотілось, і не так, як це уявлялось в кінці 80-х на початку 90-х. Тоді ми, українці, були романтиками і здавалось, що варто лише впасти Радянському Союзу – і відразу постане могутня, фінансово сильна українська держава. На жаль, ми не врахували, наскільки агресивним може бути наш північний сусід, і як він в "братських обіймах" захоче нас задушити. Крім того, далась взнаки одвічна українська проблема, коли на одну булаву маємо два, а то й більше гетьманів. Та, попри все, головним є те, що Україна все ж відбулась як держава, і у 2013-2016 роках з великими жертвами, але виборола свою фактичну незалежність. Щодо Луцька, то за останні роки він перетворився в добротне європейське провінційне містечко, в якому загалом комфортно мешкати. Лучанам завжди щастило на хороших керманичів, кожен з яких вкладав в його розбудову душу, продовжуючи традиції попередників. Хоч Луцьк штормить останні півроку. Та врешті це все осяде і лучани, думаю, оберуть собі достойного міського голову, який поведе місто по-європейському шляху розвитку.

Юлія Євпак, начальник відділу менеджменту та креативних індустрій департаменту культури Луцької міської ради:

Кількість років незалежності України – це майже все моє свідоме життя. Становлення незалежності – це довгий та непростий шлях, який триває й досі. Завдяки подіям Революції Гідності та війни, яка триває на Сході, ми змогли відчути незалежність країни не лише на папері, але й насправді, через кров друзів та рідних, які ніколи не повернуться додому, але завдяки яким я та багато інших українців вдома в безпеці. Чи змінивіся Луцьк? Я в цьому необ'єктивна, бо живу лише 6 років в цьому місті. Але навіть за ці 6 років бачу, що місто змінюється: стає активнішим, шукає стратегічних шляхів розвитку, залучає додаткове фінансування з-за кордону на крутезні проекти. Це позитивна динаміка, яку мусить підтримувати як влада, так і самі громадяни. Так, є куди рост, але давайте рости та ставати кращими разом з Луцьком, а не постійно зациклюватися на зраді.

Олег Кобилинський, голова луцької міської організації Спілки воїнів АТО Волині:

Щодо змін в Україні тяжко сказати. Можу сказати, що Україна подорослішала. Відчувається зміна в українцях. Ми стали зубатіші, ми стали міцніші, патріотично налаштованіші. Дуже багато з'явилося активних громадських організацій, у які входять справжні патріоти своєї справи, своєї країни. Це великий позитив на сьогодні. Вже молодь змінює нашу країну, а не громадяни колишнього СРСР. Молодь мріє про те, щоб їхні діти, внуки жили в справжній європейській країні. Щоб це було не мрією, а реальністю. Щодо міста, то скажу відверто, я пишаюся тим, що живу у сучасному європейському місті, яке змінюється не на словах, а на очах. За часи незалежності України ми чули про зміни в місті тільки з газет. Але сьогодні, йдучи вулицям міста, ми бачимо, що саме змінюється. Це і сучасні спортивні майданчики біля кожної школи, це і дитячі майданчики практично у кожному дворі. Оновлені тротуари, дороги в чудовому стані – і це лише верхівка айсбергу. В зоопарк сьогодні нескінченні черги, а раніше люди ходили туди лише на великі свята. Щодо оновлення парку, то це взагалі "респект". Нарешті наші бізнесмени об'єдналися не заради отримання прибутків, а заради лучан. Це великий плюс у нашому місті. Люди об'єднуються заради хороших справ. Я пишаюся, що живу в Україні і поруч зі мною живуть позитивні лучани. Зі святом всіх. Давайте разом робити наше місто кращим.

Іван Мирка, начальник департаменту інфраструктури і туризму Волинської ОДА:

Щоб зрозуміти, що змінилося, варто сучасному українцю поїздити Україною і подивитися на міста, схожі до Луцька за розміром, населенням, значенням. Я, до речі, так і зробив. І мої діти були в шоці, наскільки наше місто гарне і комфортне. І це стосується всього. І благоустрою, і архітектури, і доріг, і закладів, і поводження з людьми.

А люди змінилися теж. По-перше, відчуття приватної власності сьогодні дає свої плоди. А великі корпорації поволі стають соціально відповідальними і підтягують рівень за собою.

Микола Романюк, депутат Луцької міської ради:

Нашій молодій Україні 26 років: мало це чи багато. Начебто маємо свою суверенну державу, та чи в правильному напрямку ми її будуємо, чи українці задоволені своєю владою, своїм рівнем життя. У нас відбулось за цей час вже 2 революції: 2008 та 2013 р. Революція Гідності та сотні загиблих на Майдані, які вибрали європейський напрямок, показали, що наш народ заслуговує і хоче жити краще. Війна на Донбасі іще більше згуртувала український народ, створилася боєздатна армія. Ніщо не зупинить нас в розбудові нової Української держави! Так, ми дуже змінились за роки незалежності, приходить розуміння, що ми є господарями на своїй землі. Наше місто Луцьк, не дивлячись на війну на Сході, із кожним роком міняється в кращу сторону. Місто розбудовується, покращуються наші дороги та прибудинкові території. Луцьк за період незалежності став європейським містом, яке і надалі постійно входить у п'ятірку найпривабливіших міст України! Лише разом побудуємо нашу міцну державу і наше чарівне місто! Іще раз зі св'ятом Незалежності всіх шановних лучан!

Олександр Ковальський, директор КП "Луцькреклама":

На моє власне переконання, Україна за останні три роки змінилася значно більше, ніж протягом попередніх років незалежності, починаючи з 1991-го. І передусім кардинальні і, сподіваюся, незворотні зміни сталися у головах та свідомості громадян нашої країни. Така зміна світогляду закладає міцний фундамент майбутнього розвитку та реформ, адже попереду багато роботи як для громади, так і для її представників у владі.

Усе вищесказане на сто відсотків стосується і Луцька. Усвідомлення мешканцями нашого міста можливості ефективного впливу на владу, дієвості активної громадської спільноти, чітке розуміння необхідності змін, їх невідворотності та необхідності консолідації дає впевненість у тому, що у нашого міста чудові перспективи та майбутнє.

Звісно, не варто очікувати дива уже буквально завтра, адже чудес не буває. Навіть у економічно розвинутих та успішних країнах існує маса проблем та невдоволення громадян щодо певних соціальних та побутових питань. Головне у нашій з вами роботі, якою вона не була б, це усвідомлення того, що, ставши на шлях реформ, ми не маємо права з нього зійти. Заради тих, хто поклав за це своє життя. Заради нас з вами та наших дітей.

Ігор Гузь, народний депутат України:

Суттєво змінилася. Люди стали вільніші, більш орієнтованими до Євросоюзу, до цивілізованого світу. Можливо, частково стали більш розкутішими. З'явилася україноцентричність. Це – великий плюс. Україноцентричність, починаючи від вишиванки до знання Державного Гімну; чи розуміючи, хто твої Герої. Безсумнівно: країна суттєво змінилася, і це наша спільна перемога!

Що стосується Луцька, то я в цьому місті народився, виріс, проживаю й далі. Я бачу зміни. Лучани насамперед самі стали більше контролювати, що робиться у них "під носом". Луцьк став ще більш європейським містом, культурним центром і стартовим майданчиком для чималої кількості фестів, мистецьких акцій, театральних постановок... А також наше місто – є містом спортивних досягнень. Подивіться, як інтенсивно розвивається спортивна інфраструктура... Звісно, хотілося більш швидшого прогресу, такого собі безумовно поштовху в цивілізаційному прориві. Приємно теж, що Луцьк й надалі зберігає традиції минулого.

Я вітаю кожну українську родину зі світом і бажаю здобутків і перемог!

Ірина Констанкевич, народний депутат України:

Вітаю усіх українців із Днем Незалежності! Це свято для мене асоціюється не з цифрою у 26 років, а, швидше, зі столітніми прагненнями нашого народу бути саме такими: незалежними, самобутніми, іншими у мові, культурі, історії, ментальності, національному характері. Так, наша усвідомлена суверенність дається непросто. Війна, корупція, зневіра – це ще одні природні/неприродні перешкоди на нашому шляху як держави і нації БУТИ. Тому я хочу побажати усім нам бути єдиними, розуміти, як складно і довго виборювалася наша незалежність і як важливо її берегти, цінувати, працювати задля неї кожному із нас. Особисто я часто згадую, аналізую, порівнюю з тією системою радянщини, уніфікованості, безликості, безпам'янства і безмовності – це могло бути страшним теперішнім. І усвідомлення цієї потенційної імперської прірви змушує мене діяти, керуючись не власними, а загальними чинниками, обставинами. Я точно не хочу совка, російського імперського духу на нашій землі, не хочу, щоб у цьому жили наші діти, онуки. Не хочу – теж рухає мною.

Юлія Вусенко, депутат Луцької міської ради:

Незалежність в нашій країні дала відчутня свободи. Свободи у повному розумінні: свободи можливостей, волі, слова. А це дорого коштує, і ми за це зараз дорого платимо. Найбільше змінилася країна за цей час, на мою думку, у форматі розуміння своєї національної ідентичності. Українці почали розумти себе українцями не лише на Заході країни, як було раніше. Усі покоління пишаються своєю країною, а раніше це почуття було притуплене та пригноблене роками роботи системи. А наше місто за час незалежності змінилося у позитивний бік, у бік європейських стандартів, причому, як ззовні, так і за своїм наповненням: тут прагнуть жити люди, які люблять комфорт, а це для мене є показником. У нього закохуються люди, що приїздять не лише із інших міст України, а й з інших країн, тому, вважаю, варто зробити усе можливе, аби зберегти цей вектор та підвищити рівень. З Днем народження, країно! З Дненм Незалежності, лучани! Зі святом, українці!

Тарас Яковлев, радник голови Волинської ОДА:

Віктор Чухрай декілька днів тому опублікував фото руїн Луцького замку 1990-го року. Можливо, не зовсім точна аналогія, але, на мою думку, тенденція схожа. За 26 років багато чого змінилося в Україні. Звичайно, далеко не все зроблене, що могли б зробити. Але Луцьк, як і замок, дуже змінився. Він розбудовується, стає сучасним комфортним містом. Але головне, що змінюються люди.

Віталій Ткачук, голова Волинського осередку "Генерації успішної дії" і координатор Braille Studio:

Можна дуже багато говорити про ті зміни і, на жаль, багато недоліків, які були допущені за 26 років нашої незалежності. Найбільшим досягненням і надбанням нашого народу є, власне, проголошення незалежності і результати референдуму1991 року. Якщо говорити про те, як же змінилась Україна за цей час, то, на мою думку, найбільшим позитивом є те, що вже виросли ровесники України, які народжені 1991 року, і далі ці ровесники незалежності, слава Богу, ні дня не жили в СРСР. Тому є сподівання, що генерація народжених незалежною Україною принесе ті довгоочікувані зміни, які відбуваються не так швидко, як ми би хотіли через велику корумпованість українського політикуму, який не виправдовує той кридит довіри, який від виборів до виборів надає їм український народ. Наприклад, і досі тривають суперечки про статус української мови в Україні, і на 26 році незалежності ухвалили закон про квоти, згідно з яким українська мова не має 100 % ведення ефірів, а 75 %, а це є ненормально і дико, адже квотувати треба мови меншин, а не державну мову.

Щодо того, як змінився Луцьк, то дуже приємно було читати опитування, яке було здійснене серед мешканців Луцька. Воно промовисто свідчило, що в Луцьку українська мова найбільш вживана в порівнянні з іншими містами України, ба, навіть зі Львовом. Можемо виокремити, що великим досягненням є діяльність із 2009 року і до сьогодні організації людей з інвалідністю із зору "Генерація успішної дії" і єдиної в Луцьку і на Волині студії друку шрифтом Брайля – Braille studio, яка утворена 21 березня 2016 року. Генерація успішної дії ставить собі за мету захищати права та допомагати в самореалізації людямй з вадами зору. Braille Studio" – це волонтерський проект, спрямований на забезпечення доступу до інформації людей з порушеннями зору через створення книг та інших матеріалів, надрукованих шрифтом Брайля. Генерація і Braille studio можна поправу вважати гордістю Луцька і Волині, адже як я сказав, Braille studio – це ініціатива, яку реалізовує Волинська Генерація успішної дії, за підтримки небайдужого бізнесу і за великої допомоги міської ради. Зараз люди з вадами зору на рівні з іншими вступають в університети, працюють, можуть іти у політику чи журналістику. Луцьк, на жаль, поки не є повністю доступним для незрячих. Однак у Луцьку озвучують громадський транспорт, світлофори, виходить газета друком шрифтом Брайля, у закладах є меню для незрячих. Зміни є і є сподівання на нову владу. Головне пам'ятати, що, попри все, треба залишатися людьми. І треба, щоби влада про це пам'ятала, і знала, що їй доведеться звітувати і перед людьми, і перед Богом.

Леся Бондарук, представник у Волинській області Інституту національної пам'яті:

Змінилася – не зовсім точне формулювання. На карті світу з'явилася нова держава – Україна. До того часу українські землі були під радянською окупацією. Вигнання нацистів з України у 1944 році обернулося численними репресіями та депортаціями протягом кількох десятиліть. Відтак, у 1991 році Україна здобула незалежність і розпочала з нуля власне державне життя. За ці 26 років ми проходимо не "зміни", а становлення – з усіма належними провалами і підйомами, розчаруваннями і захопленнями. У свято, як правило, згадують успіхи. Думаю, що те, що Україну вже ніхто у світі не сприймає як частину Росії – це позитив. За роки незалежності українці довели, що можуть бути господарями своєї долі на власній землі. Проте й зараз час від часу мусять про це нагадувати владоможцям. Роки підневільного бездержавного життя багатьох українців змінили, а роки незалежності повертають їм себе: дізнаючись правду про минуле, наші люди знову обирали свободу і заново вчилися жити вільними. На жаль, багатьом і досі потрібно ще вчитися бути українцем, вбивати у собі совок. Але ми маємо власну державу, яка попри всі труднощі й війну з російським агресором здобула міжнародне визнання і підтримку, вперто йде вперед і розвивається. Моє рідне місто за роки незалежності стало ще гарнішим і більшим. У ньому справді комфортно жити і ростити дітей. Вірю, що Луцьк надалі буде ще більше змінюватися на краще.

Захар Ткачук, голова правління спілки громадських організацій "Молодіжна Платформа" та директор Молодіжного центру Волині:

Звісно, змінилася. Якщо взяти всі сфери суспільного життя, економіку чи навіть політику – скрізь переважає позитивна тенденція у практичних речах. Головне, що змінюються люди: повільно, але не відворотньо. З'являється те, що називається громадською свідомістю та відповідальністю за долю країни та своїх громад.

Галина Конах, співачка:

На мою думку, тільки на краще. Під словом змінилася (-вся) я маю на увазі той факт, що нарешті більшість свідомих українців (зокрема лучан) почали трансформовуватися в кращу версію себе самого. Такі зміни завжди відбуваються небезболісно, тому, можливо, саме нам сьогодні усе видається не надто райдужним, але це лише на перший погляд. Для тих, хто вміє бачити кінцеву мету, ніщо не може стати на заваді поважати свою країну і любити місто, де живеш.

Я жодного разу за все життя не соромилася, що є українкою. Щиро пишаюся цим!

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
24.08.2017 14:00
Переглядів1335
Коментарів1
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
14:13
24.08.2017
Валентина
крутий матеріал!
останні новини
21-01-2018 20-01-2018 19-01-2018
Вибір редактора

Рейтинг