Поділитись:

З якими гаманцями об'єднуватимуться Луцьк та приміські села

Понеділок, 04 вересня 2017, 14:00

Попри затверджений урядом перспективний план об'єднання громад, фактична картина навколо Луцька вимальовується трішки інакшою, аніж її сформували на початку. Нині є беззаперечне бажання Луцька розширити свої межі за рахунок приєднання територій сільських рад Підгаєць, Прилуцького та Гіркої Полонки. Зі сторони вказаних населених пунктів такого великого бажання немає, хоча розуміння незворотності процесу присутнє.

Процес окутаний політичними заявами, втім поглиблюватися у них не будемо. Поговоримо ліпше про ті економічні чинники, які поєднують Луцьк із селами майбутньої територіальної громади.

ЗАТЯЖНА СПІВПРАЦЯ

Розглядати процес об'єднання сільських громад Прилуцького, Гіркої Полонки, Підгаєць та Луцька потрібно як процес злиття капіталів. Формально громади вже взаємодіють, однак юридично це відображено лише в кількох угодах про співпрацю.

Якщо провести аналогію, то Луцьк уже живе у цивільному шлюбі з навколишніми селами. Але без штампу в паспорт, фактично ніхто нікому нічого не винен. Хоча, додамо, є підписані угоди про співпрацю, але вони, скоріш, у стадії організації виконання.

"Як би не розвивалися події у перспективі, співпраця міста з приміською зоною неминуча. Вона існує нині, але повинна поглиблюватися, розширюватися, шукати нові механізми такої співпраці, оскільки від цього виграє економіка міста та мешканці навколишніх сіл та міст", - пояснює регіональний консультант з бюджетних питань Асоціації міст України у Волинській області Василь Гром.

Василь Гром><span class=Василь Гром

Кожен із учасників процесу злиття очікує передусім економічну вигоду від децентралізації. Луцьк бажає отримати право на такий капітал як вільна земля та можливість отримувати доходи в вигляді податків від діяльності підприємств.

Однак не варто забувати, що за умови об'єднання, представники сільських громад отримають право голосу у майбутній раді Луцької об'єднаної громади, матимуть право на транспортне, комунальне, медичне, освітнє забезпечення. Фактично, Луцьк повинен буде ділиться усім, що має. Як звісно, і села.

"Величезна кількість сільських громадян доїжджають у місто, працюють у місті, створюють додану вартість, платять тут податки. Хіба це не виграш для міста? Беремо іншу сторону. Село не може забезпечити транспортне обслуговування. Це робить місто. Досить важлива складова цього питання – це ринок, який забезпечує свіжими продуктами харчування щоденно міського жителя. Це величезний оборот. Тільки економічні мотиви лежать в основі будь-якої співпраці. Вони зіграють дуже важливу роль", - продовжує Василь Гром.

У КОГО ЯКЕ ПРИДАНЕ

Бюджет Луцька за доходами без міжбюджетних трансфертів у 2016 році перевищив 800 мільйонів гривень, де більше половини із них – надходження податку з доходів фізичних осіб. Значні суми надходжень до міського бюджету складають єдиний податок, який платять підприємці, акцизний збір, податок на майно.

Доходи загального фонду бюджету Прилуцького та Гіркої Полонки за 2016 рік фактично становили 3,7 млн грн. Підгайці мають ще кращі цифри – 12,3 млн грн. Для сіл такі цифри оптимістичні. А якби вони об'єдналися у громаду, то зі зміною податкової бази збільшили би ще низку доходів. Наприклад, отримали би 60% податку на доходи фізичних осіб. Щоправда, у такому випадку довелося би і забезпечувати медичні, освітні об'єкти за свій рахунок.

Втім, каже Василь Гром, підступність цих великих як для сіл бюджетів, в певній мірі, полягає у такій статті доходів, як акцизний податок. Його сплачують тоді, коли продають алкогольні, тютюнові виробів. Та передусім – пальне.

Збір акцизного податку Підгаєць за минулий рік досяг 8,1 млн грн, Прилуцького – 2,5 млн грн, а Гіркої Полонки – 1,3 млн грн.

"Водночас, чинний механізм зарахування цього податку до місцевих бюджетів не є справедливим. Адже, наприклад, у Підгайцях заправляються не лише підгайчани, а й автотранспортні засоби з інших територій, де немає автозаправних станцій. А доходи отримують Підгайці. Така сама ситуація і у інших селах. Вважаю, що це все тимчасово. Доступ до акцизного податку мали би мати всі території, які користуються нафтою. Тих, хто козиряться гарним бюджетом (а у них в складі доходів 70% нафтового акцизу) можуть чекати не прості часи", - пояснює експерт.

Разом з тим, на території прилеглих сіл є великі підприємства, які забезпечують гарну податкову базу. Вони створюють додану вартість, тобто, головний рушій розвитку економіки. Наприклад, на території села Струмівка (Підгайцівська сільрада) знаходиться підприємство "Модерн-Експо", ТзОВ "Мінмат Ревербері", ТзОВ "Шинака –Україна" та інші.

ЯК МОГЛО БИ БУТИ?

Та формула об'єднання, яку пробують втілити зараз, була не від самого початку. Відповідно до перспективного плану, який затвердив уряд, Луцьк повинен був утворити лише за рахунок власних територій спроможну територіальну громаду. У тому, що це було би так, сумніватися не доводиться.

Що ж до навколишніх сіл, то зі сторони Рівного мала би утворитися Підгайцівська ОТГ, до якої входили би ради сіл Підгайці, Липини та Лище.

Княгининівська включала би Рокинівську та Княгинінівську сільради. До Гіркополонківської мали би увійти сільради сіл Гірка Полонка, Баїв, Коршів, Несвіч, Ратне та Чаруків. Заборольська ОТГ мала би об'єднати ради сіл Забороль, Боголюби, Одеради, Шепіль. Жидичинську ОТГ мали би сформувати Жидичин та Озерце. До Боратинської ОТГ мали би увійти сільради Боратина, Баківців, Лаврова, Променя та Радомишля. Таким чином кільце мало би замкнутися навколо Луцька.

Однак, не все сталося так, як задумали. Навколо Луцька вже утворилися деякі ОТГ, які і були заплановані. Наприклад, є Заборольська територіальна громада, яка включає Заборольську, Боголюбську, Одерадівську, Шепельську сільські ради. Є Княгининівська ОТГ, яка включає Рокинівську та Княгининівську сільради. Тут вже були проведені вибори і громади існують.

Вибори на 29 жовтня заплановані у Жидичинській та Боратинській територіальних громадах. Втім, до Боратинської увійдуть села рад Боратина (Боратин, Голишів, Новостав, Рованці), Баєва (села Баїв, Городище, Цеперів) та Променя (села Промінь, Вербаїв, Коршовець, Лучиці, Мстишин).

"Спочатку дійсно фактично була утворена Підгаєцька територіальна громада, яка мала би об'єднати Підгацьку, Лищенську та Липинську сільські ради. Навіть були подані документи у Центральну виборчу комісію. Але потім Підгаєцька сільська рада припинила цей процес, було прийнято рішення ради про відмови від такого формату об'єднання. На тому цей проект був закритий. Мені важко сказати які були причини. Адже все було на фінальній стадії", - розповідає експерт із правових питань Асоціації міст України проекту "Пульс" Валентин Малиновський.

Валентин Малиновський><span class=Валентин Малиновський

По тому Лищенська сільська рада вирішила кооперуватися із Липинською. А Підгаєцька сільська рада повернулася до формату співпраці з Луцьком.

ЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ?

Луцьк вже заявив про бажання об'єднатися. Депутати наприкінці липня прийняли рішення, яким підтверджують намір доєднати до обласного центру Прилуцьку сільську громаду (с. Прилуцьке, Дачне, Жабка, Сапогове Ківерцівського району), Підгайцівську (с. Підгайці, Крупа, Струмівка Луцького району) та Гіркополонківську (с. Гірка Полонка, Оздів, Полонка Луцького району). Більше того, цей процес розглядають як можливість провести одночасно вибори міської ради та міського голови. Рішення депутатів Луцьк ради щодо об'єднання скерували до буде направлено до суміжних територіальних громад для обговорення та прийняття відповідних рішень.

Можлива Луцька ОТГ матиме такий схематичний вигляд><span class=Можлива Луцька ОТГ матиме такий схематичний вигляд

"Але Гіркополонківська громада провела вже громадські слухання. І жителі прийняли рішення відмовитися від об'єднання з Луцьком. А відповідно сесія сільської ради на 99% прийме те рішення, яке прийняла громада", - зазначив експерт Валентин Малиновський.

До слова, до Гірковополонскої ОТГ теж відмовилися приєднуватися чимало сільських рад. Наприклад, Баїв тепер буде у складі Боратинської ОТГ.

"Дивна позиція цієї сільської ради. Будуть або шукати інші шляхи для розмови, або приєднуватися до громад, які вже утворилися", - зазначив експерт.

У селі Прилуцькому днями відбулися громадські слухання, на яких розглядали питання про об'єднання сіл Прилуцької сільської ради та Луцька. Більшістю голосів ухвалено рішення про об'єднання Прилуцької сільської ради з Луцьком. Потому питання має розглядатися на сесіях Прилуцької сільської ради та Луцької міської ради. Попри це експерти кажуть, що скоріш за все громади будуть чекати як працюватимуть угоди про співробітництво, які вже підписало місто та які діють до 2018 року. Угоди передбачали вирішення низки інфраструктурних питань.

***

Експерти припускають, що з наближенням виборчої гонки, лавочка добровільності об'єднання буде закриватися. Тож так чи так, злиття громад відбудеться. По тому існуватиме єдиний бюджет об'єднаної території, єдина рада, виконавчий комітет та голова. У селах залишатимуться обрані старости. Укрупнення дозволить збільшити можливості для усіх населених пунктів. Сільський житель, який і нині звик відчувати себе самостійним господарем власного подвір'я, не надто відчує зміни перерозподілу бюджету громади. Однак матиме вагоме слово, претендуючи на міські засоби комфорту.

Очевидно, що громади матимуть довгі дискусії, адже міський та сільський жителі відрізняються способом життя та господарювання. Наприклад, якщо для пересічного лучанина місцевий податок на нерухомість не становить великої проблеми, то власнику приватного будинку (а саме такі переважно в селах) важливо відстоювати знижки в оподаткуванні. Утім, це одна із тем майбутніх дискусій. Нині ж важливо визначитися зі стратегічними речами, що визначать розвиток чи стагнацію Луцька та приміських сіл у складі єдиної громади.

Надрукувати
мітки:
коментарів
06 квітня 2023
13 березня 2023
22 грудня 2021
21 грудня 2021
20 грудня 2021
03 вересня 2021
09 липня 2021
18 лютого 2021
06 грудня 2020
20:00
28 вересня 2020
16:35