Невидимі жінки: як волинські ЗМІ дотримуються гендерного балансу

Загальна представленість жінок в друкованих і онлайн-виданнях Волині у серпні 2017 року становила по 27 %.

У Луцьку представили результати серпневого гендерного моніторингу волинських медіа. Презентація відбулась 28 вересня в антикафе міста у форматі гендерної медіа-кав'ярні.

Eкспертка проекту "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" Оксана Ярош розповіла, що команда промоніторила 22 області України. Моніторинг відбувався в два етапи – перший відбувся у лютому, другий – в серпні. Після цього вивели середній показник. Загалом під аналіз потрапило 180 895 матеріалів.

Eкспертка проекту "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" Оксана Ярош

Проект реалізувався Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми "У-Медіа".

Керівниця проекту "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" Богдана Стельмах розповіла, що для серпневого моніторингу індексу гендерної чутливості волинських медіа було обрано 5 інтернет-видань ("ВолиньPost", "Волинські Новини", "Волинь 24", "Конкурент", "Район Луцьк") та 5 друкованих видань ( "Волинь-нова", "Вісник і К", "Сім'я і дім", "Волинська газета", "Луцький замок").

Керівниця проекту "Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики" Богдана Стельмах

Медіа аналізували за п'ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей.

Загальна представленість жінок в друкованих і онлайн-виданнях Волині у серпні 2017 року становила по 27 %.

Стереотипи у волинських медіа найчастіше ґрунтуються на образах "берегині", дбайливої господині, маминої "помічниці", турботливої матусі, представниці "прекрасної статі"

Також в інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на теми медицини (53 %), освіти і науки (59 %) і волонтерства (60 %). Найнижча представленість експерток у темах розваг (6 %), спорту (8 %), політики (12 %), бізнесу (17 %). У друкованих медіа жінки найчастіше були експертками у публікаціях на тему волонтерства (50 %), орієнтовно в третині випадків – на теми освіти (32 %), культури (33 %), медицини (35 %).

"Ми не мали підстав сказати, що це є в межах цілої країни, допоки не зробили моніторинг", – сказала Оксана Ярош.

Також вона додала, що після цього моніторингу вже можна об'єктивно говорити, кого бачать наші медіа в якості експерток, в яких галузях та чи вживають фемінітиви.

Щодо фемінітивів, то Богдана Стельмах сказала, що жодному виданню ніхто не забороняє їх використовувати. Однак вони це не завжди роблять, посилаючись на те, що так звучить офіційна посада тої чи іншої спікерки.

Вона додала, що проведена робота досить вагома і цей індекс вперше виведений в Україні, й на нього вже опираються медійні організації. Хоча загалом динаміка щодо дотримання гендерного балансу у ЗМІ останнім часом є позитивною. Якщо раніше у більшості матеріалів експертами чи героями публікацій були здебільшого чоловіки, в жінок не було видно, то тепер жінки в ЗМІ теж "стають видимими" і присутніми у різних сферах.

До слова, учасниці моніторингу відзначили рубрику ІА "Конкурент" "(НЕ)жіноча справа", яку видання опублікувало в березні.

Читайте також: "Весняний марафон"

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
29.09.2017 12:00
Переглядів362
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
17-10-2017 16-10-2017
Вибір редактора

Рейтинг