Країна (не)юристів: у Раді хочуть анулювати дипломи

Співзасновник юридичної компанії "ЮСТЕРРА" Богдан Ульчак

У Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується анулювати дипломи українських юристів. Проте законопроект має більше негативних сторін, аніж позитивних, і загалом не відповідає очікуванням та запитам спільноти щодо низки питань та є свого роду дискримінаційним.

Про це ІА "Конкурент" розповів луцький адвокат, співзасновник юридичної компанії "ЮСТЕРРА" Богдан Ульчак.

Юристами залишаться не всі

Правники давно сходяться на думці про необхідність змін. Над концепцією юридичної реформи працювали давно, результатом чого став законопроект № 7147 "Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії". Авторами зазначається, що законопроект підготовлений на підставі Концепції реформування правничої освіти в Україні, яка була підготовлена Робочою групою Міносвіти, проте обговорення даної концепції ще не завершено.

Нагадаємо: автори законопроекту пропонують затвердити 4 юридичні професії:

  • суддя;
  • адвокат;
  • нотаріус;
  • прокурор.

Особи, які на момент набрання чинності законопроектом, матимуть будь-який який із вказаних статусів, вважатимуться такими, що мають вищу (правничу) юридичну освіту. Для них, зі слів Богдана Ульчака, законопроект не несе жодної загрози.

"Однак дискусійним та неврегульованим залишається питання щодо юристів, котрі не належать до жодної із категорій, виділених авторами законопроекту. Більше того, для діючих юристів законопроект є дискримінаційним, оскільки юристам, котрі отримали вищу юридичну освіту, але не мають жодного з перелічених статусів, доведеться знову складати іспит", – зазначив він.

Хто "за бортом"

Тих, хто опинився "за бортом", автори законопроекту поділили на дві категорії: одна частина буде позбавлена вищої юридичної освіти одразу, а інша через – п'ять років.

До останніх належатимуть особи, які:

  • проходять державну службу чи службу в органах місцевого самоврядування, на посадах керівників та заступників керівників юридичних служб органів державної влади та органах місцевого самоврядування;
  • проходять державну службу в Міністерстві юстиції України та його територіальних підрозділах із застосуванням стандартів професійної діяльності в сфері права;
  • виконують роботу на посадах, пов'язаних з наданням безоплатно правничої допомоги в органах (установах), уповноважених законом на надання такої допомоги;
  • працюють на посадах помічника судді, помічника адвоката, помічника прокурора, помічника нотаріуса;
  • здійснюють науково-викладацьку роботу в правничій школі.

Ця категорія юристів вважатиметься такою, що має вищу (правничу) юридичну освіту протягом п'яти років з дня набрання чинності законопроектом.

"Після спливу п'ятирічного терміну такі особи, вочевидь, будуть змушені здавати Єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності "право", як, зрештою, і ті, котрі будуть позбавлені вищої юридичної освіти одразу", – розповів Богдан Ульчак.

Безробітні (не)юристи і (не)прозорі іспити

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту, велика кількість людей буде позбавлена вищої юридичної освіти, а інша значна частина – через 5 років після набрання чинності законом.

Зі слів адвоката, наслідком прийняття законопроекту стане обмеження доступу до юридичної професії, оскільки правником вважатиметься особа, яка завершила навчання в правничій школі та успішно склала Єдиний державний кваліфікаційний іспит. Проте особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, матиме право складати його повторно, але не більше двох разів. Таким чином, якщо особа з двох спроб не складе іспиту, вона буде позбавлена можливості стати правником взагалі.

Виникатиме також питання щодо прозорості здачі іспиту та корупції.

"Оскільки іспит прийматиме єдиний орган – Державна правнича екзаменаційна комісія, то це може призвести до своєрідного колапсу. Сотні тисяч діючих диплованих юристів будуть вимушені здавати іспит. З огляду на те, що прийматиме іспит лише один державний орган, останній зможе за рік прийняти екзамен лише в частини осіб. Інша частина буде звільнена з роботи на підставі даного законопроекту, працевлаштуватись на нову – вони не матимуть права. Тому може виникнути багаторічна черга, учасники якої відчайдушно намагатимуться якомога швидше потрапити до числа щасливчиків, щоб здати іспит", – пояснив Богдан Ульчак.

Складеться ситуація, коли виникне велика кількість безробітних, котрі будуть позбавлені можливості працювати за здобутою спеціальністю.

"Тому п.7 Прикінцевих та перехідних положень не узгоджуються зі змістом частини 6 статті 21 і є помилковими за своєю суттю. Більше того, п. 7-9 прямо суперечать конституційним правам та свободам людини і громадянина та чинному законодавству про вищу освіту. З позицій законодавчої техніки такого положення існувати не може", – зауважив адвокат.

Більше шкоди, ніж користі

В Україні давно назріла необхідність комплексного регламентування доступу до правничої професії, зокрема, зазначає Богдан Ульчак, й через механізми забезпечення якості юридичної освіти.

"Суспільство потребує, щоб готувались правники іншої якості, тих, хто не тільки завчив положення закону, а й уміє застосовувати право, хто глибоко розуміє природу правових інститутів та особливості їх застосування, хто добре обізнаний із практикою ЄСПЛ, з правовою позицією Верховного Суду з багатьох питань правозастосування, з правовими доктринами та принципами, на яких базуються ці правові позиції тощо. Саме такими цілями керувались автори законопроекту під час його написання", – розповів юрист.

Проте, на думку адвоката, законопроект має більше негативних сторін, аніж позитивних. Законопроект фактично позбавляє вищої юридичної освіти осіб, які на момент набрання чинності законом таку здобули, однак не володіють правничою вищою освітою та змушені здавати єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності "право".

"Такі зміни доцільно було б запроваджувати для осіб, котрі здобуватимуть спеціальність правника після набрання чинності законом. Законопроект не збільшує доступ до правничої освіти, а навпаки – його різко обмежує", – вважає Богдан Ульчак.

Скелети в шафі

Новий законопроект юридичної освіти має і "приховані" сюрпризи.

Зокрема, зі слів Богдана Ульчака, значно скоротиться перелік вищих навчальних закладів, які готуватимуть за спеціальністю "Право". Також не врегульовано питання щодо оплатності Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності "Право".

"Цілком можливо, що здача іспиту буде відбуватись на платній основі. Однак не бачу доцільності таких новацій, адже проведення іспиту буде відбуватись в інтересах суспільства та держави", – зауважив він.

* * * * *

Наразі проект закону "Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії" знаходиться на ознайомленні в комітетах Верховної Ради. Чи підтримають парламентарі на наступних пленарних засіданнях такі кардинальні зміни, не відомо. Але, на думку експертів, законопроект потребує доопрацювання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВЛАСНИКИ ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ "ЮСТЕРРА" РОЗПОВІЛИ ПРО 10-РІЧНИЙ УСПІХ ВЛАСНОГО БІЗНЕСУ*

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Луцьк
Опубліковано:
15.10.2017 20:00
Переглядів5319
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
17-11-2017 16-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг