Поділитись:

Фізкульт-привіт! Чи готовий Луцьк бути здоровим?

Вівторок, 26 грудня 2017, 21:00

Кожного ранку до сходу сонця на стадіоні "Авангард" у Луцьку збирається одна і та ж невелика компанія. Це чоловіки та жінки старшого віку, які роблять елементарну гімнастику, проходять чи пробігають кілька кіл, діляться останніми новинами, часом сваряться через політику, але приходять на стадіон щодня, незалежно від погодних умов.

Кажуть, для них це звичка, і для підтримки свого фізичного рівня підійдуть елементарні речі: турнік, доріжка та еспандер. Подібні "тусовки" є у парку, біля інших стадіонів, втім кількість учасників не вражає.

У цьому році, відповідно до постанови Міністерства молоді та спорту, повернулося щорічне оцінювання фізичної підготовленості населення України. Воно стосується не лише школярів, а й дорослого населення. Тестують навички з бігу, підтягувань, стрибків, гнучкість тощо.

Керівник "Луцького міського центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" Луцької міської ради" Наталія Назарук розповідає, що таке обстеження є добровільним. Воно проводиться за наявності медичного дозволу, тож, можливо, цим викликана невисока зацікавленість лучан у здачі нормативів. Поза тим, кілька десятків людей різного віку — від 18 до 80 років — таки пройшли тестування.

Автор фото:Facebook: Спорт для всіх

Наталія Назарук каже, що ліпшу підготовку демонструє молодь та старше населення. А от люди середнього віку відстають.

"Такої витримки і загартування, як у старшого покоління, немає", – каже Назарук. На це впливають екологія, сучасний спосіб життя.

Автор фото:Facebook: Спорт для всіх

Разом із тим, каже посадовець, місць, де б лучани могли займатися фізкультурою та навіть безплатно відвідувати секції, вистачає. Було би бажання. Наприклад, такі секції діють у міських спортклубах, які діють при центрі "Спорт для всіх".

Другий рік поспіль у місті триває "Ранкова гімнастика" – захід, спрямований на популяризацію фізичної культури. Заслужений тренер України Олег Хом'як разом із дружиною займається з усіма охочими біля гімназії №21 та на 40-му кварталі. Заняттям не заважають погодні умови, не потрібен інвентар, а лише бажання.

Автор фото:Facebook: Спорт для всіх

"Витрачаю свій вільний час, бо мені це дуже подобається. Отримую величезне задоволення від роботи з людьми, яким не байдуже їхнє здоров'я і самопочуття. Лише 30-40 хвилин, а заряд бадьорості люди отримують на цілий день. І я разом з ними. Віковий діапазон досить широкий: це і діти, і пенсіонери. Приходять люди різної підготовки. Поряд – і ті, хто просто займаються фізкультурою, і титуловані спортсмени різних видів спорту. А щоб лучани більше цікавились фізичною культурою, їм треба приклади на "живих людях", а не телевізійних зірках і доступність цих занять", – каже тренер.

Автор фото:Facebook: Спорт для всіх

Прийнято вважати, що звички формуються із сім'ї та шкільного виховання. Тому у цьому процесі велику роль грає вміння педагога зацікавити своїм предметом. Те саме стосується і занять фізкультурою. Нині уроки відрізняються для різних учнів, в залежності від медичної групи. Як писав "Конкурент", у Луцьку лише 20% учнів входять до основної групи, яка може повноцінно займатися фізкультурою.

На графіку видно розподіл за групами загалом в області. Статистику надали в обласному управління освіти.

На освітніх форумах та в соціальних мережах можна знайти дискусію щодо факторів, які заважають фізкультурі бути улюбленцем серед шкільних предметів. Серед них називають велику завантаженість школярів, не завжди належні умови для тренувань (відсутність душових кабін), низьку мотивацію. Часто й самі батьки не заохочують дітей до занять. В інтернеті можна знайти ресурси, де пропонують купити довідки про звільнення від уроків фізкультури.

Головний спеціаліст відділу кадрово-методичного забезпечення управління освіти міської ради та вчитель фізкультури Іван Дишко вважає, що, попри це, фізкультура залишається один із улюблених предметів дітей. Він зауважує, що змін щодо методики викладання фізкультури у цьому навчальному році немає. Та й загалом у новому законі про освіту якихось норм, які би стосуватися суто фізкультури, немає.

Загалом Іван Дишко каже, що школи Луцька спеціалістами з фізичної культури забезпечені. Учні мають 2-3 уроки фізкультури в тиждень. На інтенсивність їхніх занять впливає результат проходження медичного обстеження, зокрема оцінювання функціональних можливостей організму (проба Руф'є). Діти, які можуть займатися без обмежень, повинні здавати нормативи потрапляють до основної групи. Інші дві – підготовча та спеціальна.

Характеристика груп для занять на уроках фізичної культурита особливості організації занять з учнями в навчальних закладах відповідно до Інструкції

Медична група

Критерії віднесення учнів до груп

Характеристика фізнавантаження

Примітка

Основна група

Здорові діти та діти, які мають гармонійний, високий або середній рівень фізичного розвитку з високим, або вище середнього рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи

Фізична підготовка проводить у повному обсязі відповідно до навчальних програм

Дозвіл від лікаря для занять, які супроводжують збільшеним фізичним навантаженням, надається після поглибленого обстеження лікарем

Підготовча група

Діти у реабілітаційному період після захворювання, що не потребує курсу лікувальної фізкультури з середнім рівнем функціональ-резервних можливостей серцево-судинної системи

Поступове збільшення навантаження без здачі нормативів

Заборонене заняття у спортивних секціях, але рекомендовані додаткові заняття у групах загально-фізичної підготовки або у домашніх умовах для ліквідації недоліків у фізичній підготовці

Спеціальна група

Значні відхилення постійного чи тимчасового характеру у стані здоров'я, що не перешкоджають навчанню у школі, але протипоказані для занять фізичною культурою за навчальною програмою. Рівень функціональ-резервних можливостей серцево-судинної системи низький

Фізпідготовка проводиться за спеціальними програмами з урахуванням характеру та ступеня відхилень

Заняття проводяться вчителем фізкультури з наданням індивідуальних завдань безпосередньо на уроках

"Дітей в основній групі на сьогодні менше. Це залежить від того, як вони пройдуть медичний огляд, розвитку їхнього організму", – пояснює Іван Дишко. Він наголошує, що маючи спецгрупу, а також довідки лікарсько-консультаційної комісії, діти займаються у додаткових групах, які проводяться у позаурочний час вчителями фізичної культури. Ці групи формуються із 8-12 чоловік. Вчитель, знаючи діагнози, коректує заняття.

"На уроці фізичної культури діти не залежно від медичної групи, мають бути присутні у спортивній формі та виконувати посильні і не протипоказані навантаження. Тобто, прийти, зробити розминку і можливо десь включитися в основну та підготовчу частини. Варіює завдання вчитель", – пояснює педагог. Навчаючи фізкультурі з власного досвіду педагог каже, що знайти заняття для дитини – не проблема. Це може бути допомога у суддівстві, розміщенні інвентарю чи навіть заняття інтелектуальними спортивними іграми – шахами чи шашками.

Попри це, спеціаліст не приховує, що рівень фізичної підготовленості учнів не такий високий, як був колись.

"Нормативи з року в рік переглядаються. І стають все нижчі і нижчі. Учням їх набагато легше здавати. Коли я ходив до школи і мусив підтягнутися, умовно кажучи, 18 раз на п'ятірку, то сьогодні в 9 мають підтягнутися 8 раз", – згадує педагог.

Він додає, що навіть цей норматив виконують не всі. Проблемою учитель називає… надлишкову вагу. Адже учні часто ведуть сидячий спосіб життя.

Альтернативі класичним урокам фізичної культури у школах немає, але є окрім фізкультури уроки хореографії, що включена у навчальну програму. Всі охочі також можуть взяти участь у гуртковій роботі: учні грають в волейбол, баскетбол, настільний теніс.

До слова, з прийняттям нового освітнього закону в мережі точилася інформація, буцімто відвідування позашкільних секцій зараховуватиметься в якості занять у школах. Ця інформація не зовсім правильна.

"Ми отримуємо методичні рекомендації Міністерства освіти, у яких прописано, що до основної оцінки за здачу контрольного нормативу дитині може нараховуватися бонусний бал за те, як вона працює на уроці, чи займається у спортивних секціях, чи має висові результати, виступає за навчальний заклад – за це нараховуються бонусні бали, які в сумі складають оцінку", – зазначає Іван Дишко.

***

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, відсутність належної рухової активності призводить до економічних збитків у розмірі 150-300 євро на одну особу за рік. У 2016 році в Україні затверджено Національну стратегію з оздоровчої рухової активної України до 2025 року. Документ має перелік заходів, за умови виконання яких щороку очікується збільшення кількості фізично активного населення на 1%. Адже на початку 21 століття відповідно до результатів всеукраїнського опитування достатній рівень оздоровчої рухової активності (не менше 4-5 занять на тиждень тривалістю одного заняття не менше 30 хвилин) мали лише 3% населення віком від 16 до 74 років, середній рівень (2-3 заняття на тиждень) - 6%, низький рівень (1-2 заняття на тиждень) - 33% населення. Для більшої частини дорослого населення характерною є гіпокінезія (вимушене зменшення обсягу довільних рухів внаслідок характеру трудової діяльності; мала рухливість, недостатня рухова активність людини). Серед дітей зростає популярність малорухомого способу проведення дозвілля.

Із 1 січня 2018 року набирає чинності затверджений урядом план заходів із виконання зазначеної стратегії. Відповідно до нього на місцях повинні розробити детальні плани. Звіт про перший такий план має бути і на початку 2017 року. Однак, як свідчить практика, головне не лише мати умови для занять, а мотивацію. Тож на скільки сильною буде пропаганда турботи про власне здоров'я, настільки сильним буде результат.

Надрукувати
мітки:
коментарів