Поділитись:

Quo Vadis, Луцьк, або Стратегічні головоломки розвитку міста

П'ятниця, 26 січня 2018, 16:00

Яким містом бачать Луцьк у майбутньому, хто тут буде жити та працювати, як заробляти гроші та куди рухатися обговорювали 25 січня під час круглого столу у коворкінг-центрі Academ-Business Hub.

Із міста тікає молодь

Організатор та модератор заходу Костянтин Волков задав тон дискусії із тривожних фактів: кількість молодого населення у Луцьку поступово зменшується з кожним роком. Тож якщо не змінювати ситуацію у місті, ця тенденція може призвести до сумних наслідків.

Петро Гоцалюк, який представляє Асоціацію регіонального розвитку, нині працює над розробкою стратегії розвитку Луцька до 2030 року. Документ практично готовий, нині очікують реакції депутатського корпусу, який і має затвердити проект стратегії. А далі, основуючись на ньому, будуть вирішуватися конкретні завдання та цілі.

Петро Гоцалюк підтвердив, що половина студентів (віком 18-22 років), яких опитували у місті, висловили бажання покинути Луцьк. Ще 25% напевне скористалися би такою можливістю.

Тож стратегія має вирішувати і ці завдання, щоб змінити настрої молоді. Чимало українських міст уже розробили такі документи та працюють над їх впровадженням.

Європейський урбанізм

Петро Гоцалюк виокремлює три головні вектори стратегії розвитку Луцька. Перший стосується розвитку економіки, тобто створення робочих місць. Другий включає інфраструктурні складові, що стосуються комфорту проживання в місті.

"Мова йде про так званий публічний простір, про пішохідні зони. У Луцька є партнер – місто Люблін. Вони у центрі створили пішохідну зону. Вони витісняють автомобілі з міста. Ходиш залюбки пішки, гарними тротуарами та отримуєш від цього задоволення. Є певна урбаністична філософія європейських міст, що на першому місці стоїть пішохід. Якби кому не хотіло розбудовувати дороги, парковки та інше – це, вибачте, ментальність совка і вчорашніх міст. У Європі перше місце за пішоходом, друге місце – це громадський транспорт, велосипеди, а потім автомобілі. Доки ми таку філософію не зрозуміємо, будемо мочити ноги на пішохідних переходах, де вчора поклали асфальт, а біля бордюрів вже збирається вода. Тобто, про пішоходів просто не подумали", - пояснює Петро Гоцалюк.

Третій розділ стосується розширення меж міста та міжмуніципальне співробітництво. Луцьк має дуже високу щільність населення. Це призводить до ущільнення забудови, інфраструктурних проблем. Перспектив реального розширення, на думку доповідача, нині немає через певні політичні мотиви. Тож є сенс працювати у сфері співробітництва.

"Луцьку треба в стратегії чітко прописувати ті ініціативи, з якими місто хоче вийти до кожної з прилеглих громад. З кожною є тема для серйозного співробітництва. Наприклад, Княгининок – це тверді побутові відходи. Інша громада – це будівництво житла", - зазначає Петро Гоцалюк.

Він наводить приклад, що у випадку приходу серйозного інвестора для будівництва, наприклад, заводу, в місті немає вільної площі.

А яким має бути Луцьк?

Для того, щоб розробляти стратегію, потрібно насамперед орієнтуватися в стратегічних цілях і орієнтирах, вважає учасник дискусії, науковець Сергій Войтович. Під час обговорення, учасники акцентували увагу на тому, що у першу чергу потрібно визначитися, який у майбутньому буде місто – промисловим, туристичним, великим містом чи провінційним, скільки тут буде проживати населення та чим воно зароблятиме на життя.

"Була дискусія, чи потрібно розширяти Луцьк. Нам Луцьк потрібне великий чи потужний? Можливо, нам не потрібно "захоплювати" ті території. Такий варіант можливий, але для цього необхідно у першу чергу визначитися з цілями", - зазначив Сергій Войтович.

Він припускає, що виїзд молоді відбувається через безробіття і розширення меж міста не обов'язкове для вирішення цієї проблеми.

Дані дослідження Світлани Сальнікової, проведені у грудні 2016 року><span class=Дані дослідження Світлани Сальнікової, проведені у грудні 2016 року

Повністю результати можна побачити тут.

Колишній міський голова Луцька Богдан Шиба проблеми з розширенням меж міста та приходом інвесторів не бачить. Адже інвестору, який хоче побудувати біля Луцька чи у Луцьку завод, байдуже у кого купувати чи орендувати землю. Від цього залежить лише наповнення бюджету – або району, або міста. Водночас об'єднання суттєве, адже воно має значення для розвитку населених пунктів. Лише співпраця цього не дасть.

Разом з тим на його думку є велика проблема з порушенням виконання генерального плану забудови міста та області і це напряму впливає на комфорт громадян.

"Луцьк своїм економічним потенціалом у кращому випадку зараз може утримувати 100 тисяч людей. Тобто, стратегічно ми маємо привабити лучан, аби вони думали, чим зайнятися і приносили дохід в Луцьку собі, місту та державі", - зазначив Шиба.

Дані дослідження Світлани Сальнікової, проведені у грудні 2016 року><span class=Дані дослідження Світлани Сальнікової, проведені у грудні 2016 року

Повністю результати можна побачити тут.

Колишній заступник міського голови, громадський діяч Юрій Моклиця міркує, що проблема виїзду молоді має й інший аспект. У кожному віці людина шукає різні умови для розвитку. Наприклад, у США багато молоді рине до на роботу до Нью-Йорка, а після 30 років прагне жити у двоповерховій Америці, тобто провінційних містечках.

"Тут питання пріоритетів: хто де хоче жити, а не те, чи воно розвивається чи ні. А те, що воно має бути комфортним – це базова величина. Радянські тренди, що має бути обласний центр – це теж минуле. Місто саме заробляє і саме витрачає", - зазначив Юрій Моклиця.

Дані дослідження Світлани Сальнікової, проведені у грудні 2016 року><span class=Дані дослідження Світлани Сальнікової, проведені у грудні 2016 року

Повністю результати можна побачити тут.

Євген Ходаковський, один із головних архітекторів радянського Луцька, вважає, що міста не повинні бути подібні один до одного. На його думку, в міста багато переваг, але їх не використали.

"Місто – це наше помешкання. У ньому є світлиця. Світлиця у нас – це Театральна площа. І це так і буде. Хоча багато хто хотів би, аби нею був Київський майдан. У той же час, у світлиці стоять чоботи і галоші. Де ви в сільській хаті бачити, аби в світлиці стояли так машини? Ці питання треба вирішувати", - зазначив архітектор.

Піднімали учасники обговорення питання забезпечення міста умовами для комфортного життя людей з інвалідністю, покращення здоров'я, діяльності старої частини міста та співпраці громади, бізнесу, медіа та влади.

***

Топ-питанням у розробці стратегії міста постає дилема – а яким ми бачимо Луцьк через 10, 20 чи 30 років? Чим він буде заробляти? Саме з чесною відповіддю на ці питання і потрібно починати практичну роботу.

Надрукувати
мітки:
коментарів