Хто крайній, або Як я хотіла біометричний паспорт

У завданнях на січень одним із особистих пунктиків була здача документів для отримання біометричного паспорта для виїзду за кордон. Аби не починати рік з провалу планів на рік (вибачте за тавтологію), твердо вирішила занести документи.

З просторів мережі та розповідей знайомих дізналася про кілька способів подати документи: через міграційну службу, ДП "Документ", ЦНАП. Найбільше мені імпонував варіант, де є можливість онлайн запису. Мене чекало прикре розчарування, але про це згодом. Я розповідаю ті кроки, які робила не як журналіст, а звичайна громадянка, яка прагне оформити документи. Можливо, описані тут деталі, будуть у нагоді тим, хто надає адміністративні послуги.

Так ось – у першу чергу я зайшла на сайт Державної міграційної служби. Тут є можливість електронної черги, але, на жаль, мої спроби побачити вільну дату не увінчалися успіхом. Можливо, її справді немає і з'явиться згодом - через місяць-другий. Ось і 31 січня, пишучи цей блог, я спробувала записатися, та марно. Але! Функція для оформлення "паспорта громадянина у формі id-картки" працювала. Тож якщо вам потрібно замінити документи і ви зареєстровані в Луцьку – можете спробувати.

Я також спробувала записатися в онлайн-чергу через ДП "Документ". На їхньому сайті є така функція, але у переліку Луцька немає.

Третьою інстанцією для мене став Центр надання адміністративних послуг Луцька. На сайті міської ради сайтом ЦНАПу вказаний ресурс "Портал електронних сервісів Волині". Тут теж є кнопка "Електронна черга", але вона не клікабельна. (До слова, в розділі послуги, мені вдалося знайти потрібну послугу аж на сьомій сторінці. Інформація тут не зовсім зручно впорядкована, бо паспортні послуги (але інші) траплялися і на інших сторінках. Було би доречніше всі впорядкувати – земельні окремо, для бізнесу окремо, паспортні окремо)

Мене цікавила інформація про "Оформлення та видачу або обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм". Коштує послуга 557,32 грн, а її оформлення тут вказане – до 20 робочих днів.

У моєму випадку мати при собі треба лише внутрішній паспорт, код платника податків та закордонний. Вирішила на ЦНАПі і зупинитися, оскільки він для мене найближчий.

Попередньо проконсультувавшись, мені порадили прийти для оформлення документів за півгодини до відкриття ЦНАПу, тобто десь о 7:30. Таким чином вдасться отримати заповітний талончик для прийому працівниками центру. Кількість цих талончиків – обмежена. При чому, як стало відомо згодом, у цю кількість входять і талончики для людей, яким потрібно просто отримати паспорт громадянина і надається ця послуга першочергово.

Чуття підказало прийти не о 7:30, а о 7:00. Чуття не підвело. На морозі на сходах ЦНАПу вже було велелюдне товариство. Читаючи в Facebook якусь гілку обговорення, я натикалася на фрази про живу чергу, тож спитала у когорти підЦНАПівців: "А хто тут крайній?".

"А он там у мужчини список, запишіться", - порадила добра душа з червоним носом від холоду. Все мирно, тихо, ніхто не кричить. Підходжу до писаря – і моє прізвище у списку 64 чи 63. (О сьомій ранку!). Талончиків всього 85. Мені кажуть: "Шанси, що отримаєш талончик не великі, але є. От я вчора не встиг, бо були люди за внутрішніми паспортами. А сьогодні о 5 ранку приїхав на таксі". Зрештою, я вирішую спробувати.

Отож, восьма ранку. Двері відкриваються. І увесь цей загал заходить всередину. Підвернута напередодні нога не дозволяє мені швидко кульгати і я опиняюся в кінці юрби, і думаю: "Ну от, приїхали. Я тепер явно не 63-тя. Бо тут - за сотню людей і вони мене так просто не пропустять".

Дівчина поруч перепитує, чи узагалі якийсь список був, бо вона про це не знала. До честі ЦНАПу усю цю легеньку паніку заспокоїла особисто директор департаменту Лариса Карп'як, яка у мікрофон пояснила, скільки є талонів, що робити людям, яким треба зробити паспорти громадян України, чому вони поза чергою і скільки коштує терміновий та не терміновий паспорт (стільки ж, скільки вказано на сайті. От лише термін виготовлення значно довший).

Після спічу чую попереду, що там починають шикувати людей відповідно до отого ранішнього списку. Я кульгаю на передову. Чую своє прізвище і стаю в чергу. Мені повезло, беру талончик під номером 70. Прийшла б о 7:30 - точно би не встигла. Тепер діло за малим: заплатити гроші, прийти у назначений час, здати документи і чекати за реалістичними підрахунками 4, а то і 5 місяців доки виготовлять мій нетерміновий паспорт.

Загалом, маючи досвід відвідин комунальних поліклінік, супермаркетів з 2-3 відкритими касами, перетину кордону, то черга за тим омріяним талончиком не дуже велика. Не було жодної бійки, я не чула прокльонів, але слова "яка дикість", "який жах" звучали. Бо як не крути - виникає дисонанс, коли бачиш той красивий ЦНАП з його дисплеями, куточками дитини і іншими зручностями, і стоїш у черзі, як в радянські часи за ковбасою (я сама не стояла, але уявляю собі якось так цю процедуру).

Реєстрація має бути електронною. І крапка. А поки, моя вам порада, встаньте раненько. Чи скористайтеся іншими сервісами, хоча я не можу поділитися досвідом, як працюють там.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.