Як долучити дітей із затримкою мовлення до школи: у Луцьку говорили експерти (фото)

З нагоди першої річниці діяльності у дитячому корекційно-розвитковому центрі "Розмовляйко" відбулася панельна дискусія на тему "Діти із затримкою мовлення: за крок до інклюзивної школи".

На заході був присутній дитячий лікар, який у Луцьку практикує остеопатію, Ігор Сомов; дитячий лікар-невролог, який практикує східну медицину, Ангеліна Солованюк; дитячий психолог, завідувачка Волинської обласної ПМПК Тамара Мазурик; доцент кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи, член правління ВБО "Український фонд "Благополуччя" дітей" Валерій Петрович; директорка Луцького міського НРЦ Леся Волинець, співзасновниця БФ "Будь зі мною" Тетяна Євтушок, батьки та працівники закладу.

Експерти говорили про особливий підхід до дітей із затримкою мовлення та специфіку їх розвитку й навчання.

Співзасновниця ДКРЦ "Розмовляйко" Людмила Вознюк у коментарі ЗМІ зауважила, що впровадження інклюзивної освіти в Україні викликало у батьків її несприйняття.

"Спочатку говорилося про те, що освітянам важко і вони не готові, а зараз багато батьків засвідчують, що їхнім дітям в загальноосвітній школі некомфортно", – зазначила Людмила Вознюк.

Та додала, що ті умови, в яких сьогодні працюють загальноосвітні навчальні заклади, не завжди можуть забезпечити комфортне перебування діток із затримкою мовлення.

Лікар Ангеліна Солованюк, яка практикує східну медицину, переконана, що усі недоліки немовляти варто виявляти якомога раніше – до 5 місяців. Жінка запевнила, що тіло людини – це своєрідна географічна карта, де зображено усе. І завдяки східній медицині всі відхилення можна побачити із перших днів народження дитини.

"Якщо дитина не розмовляє, чи не видає якихось звуків, перші слова не називає, то не варто очікувати перших 4 років, на це варто звертати увагу якомога раніше. Адже це дає шанс виправити недолік", – переконана Ангеліна Солованюк.

Завідувач Волинської обласної ПМПК Тамара Мазурик додала, що обирати школу для дітей із затримкою мовлення та розвитку батькам варто відповідально та зважати на багато факторів: мікроклімат у класі, особливості вчителя, комфортні умови школи.

Вона розповіла, що інколи батьки віддають дітей на інклюзивне навчання у клас із дітьми, які мають типовий розвиток, бо переконані, що так їхня дитина буде швидше прогресувати. Однак не всім дітям підходить таке навчання, варто звертати уваги на особливості розвитку дитини. Якщо вона здатна прогресувати й розвиватися, то, безперечно, інклюзія здатна допомогти. Якщо ж дитині усе дається тяжко, то не варто поспішати до інклюзивного навчання.

"Дуже проблематично діткам, у яких інтелектуальні порушення, в яких є вторинні порушення емоційно-вольової сфери і поведінки, то їм важко в класі. Особливо вони не здобували шкільну освіту в дитячому колективі", – зауважила Тамара Мазурик.

До того ж дитячий психолог додала, що коли діти з порушеннями мовлення чи розвитку не відвідували звичайну школу, то у тому ж таки 5-му класі, де вже підлітки "просунуті" і здатні стверджуватися за рахунок приниження слабших, таким дітям буде надто тяжко.

"Якщо ж ситуація комфортна, то в дитини крила за спиною виростають, вона краще сприймає навчальний матеріал", – на противагу сказала психолог.

В інклюзії найголовніше те, щоб у школі були фахівці: логопед, психолог, вчитель і асистент. Тамара Мазурик додала, що попри труднощі, у школі завжди знайдуться ті вчителі, які охоче готові працювати із будь-якими дітками.

У дискусії, яка відбувалася у "Розмовляйку", брали участь і присутні батьки. Вони цікавилися рекомендаціями експертів та лікарів і занотовували важливу й корисну інформацію.

Нагадаємо, що вперше в історії України, починаючи з 2017 року, у Держбюджеті передбачено цільові видатки за рахунок коштів субвенції у сумі майже 210 млн грн на додаткові послуги для учнів з особливими освітніми потребами інклюзивних та спеціальних класів.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• СУБВЕНЦІЮ НА ІНКЛЮЗИВНУ ОСВІТУ ПІДВИЩАТЬ БІЛЬШЕ НІЖ УДВІЧІ
• В УКРАЇНІ НА 53 % ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ УЧНІВ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ