Парковка VS дитмайданчик

Нічого не маю проти автомобілів. Хоч власного "коня" і не маю. І актуальність та гостроту проблеми відсутності паркомісць теж чудово розумію. І навіть в "Автоанданонах Луцька" частенько щось коментую, обурюючись через оленів на колесах.

Але… Минулоріч мій замурзаний і трохи захаращений двір капітально відремонтували – виклали бруківкою доріжки, поклали асфальт на проїжджій частині, встановили ліхтарі, зробили каналізаційні зливи і розширили територію для паркування автівок. Все, здавалося б, чудово – що ще потрібно мешканцям? Тільки ось халепа: додаткові паркомісця з'явилися завдяки тому, що суттєво зменшився ігровий майданчик – від нього залишився зарослий травою клаптик, на якому навіть м'яч не поганяєш. Місця вистачило тільки на гойдалку-манюню і гірку-мацюпуню. Зате власникам авто – "ляпота". І це при тому, що за 200 метрів є автостоянка! Але ж за неї потрібно платити. Та й щоразу додаткові 400 метрів (туди і назад) ніжками долати.

Діти з острахом бігають між іномарками, аби лиш не зачепити дзеркало чи, не доведи Боже, не зафутболити в них м'ячем – бо ж з болотом змішають і дітей, і їхніх батьків, і сучасну систему виховання. Ще й збитки доведеться відшкодовувати.

А під вікнами будинку – клумби нарцисів і грядки петрушки й укропу. Це взагалі "священна" земля, на яку не те що ступати не можна, а й ближче ніж за 2 метри наближатися заборонено.

І що ж тепер робити дітлашні з таким "благоустроєм"? Туди не ходи, сюди не лізь, а там взагалі не стій. Звісно, паркомісця – це важливо. Але ж не важливіше за дитячі майданчики і щасливе дитинство.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.