Поділитись:

Фріки Варшавського ринку у Луцьку

Середа, 23 травня 2018, 07:40

Минуло 5 хвилин з моменту, як мене розвели підступні продавці шаурми з Варшавського ринку. Коли залишки їхнього "італійського хот-догу" полетіли у смітник, я почав помічати дивні речі навколо себе.

В одному з торгових павільйонів сидить типова продавчиня років 45-50. Вона доволі кремезна, кілограмів на 95-100, коротко підстрижена та пофарбована у цікавий бордовий колір. Її очі мружаться від сонця, а губи жадібно стискають цигарку, всмоктуючи в організм злощасний дим і згодом випускаючи його на овочі. Покупці обережено проходять повз, а пані ніби думає: "Та й грець з вами".

Попереду рухається кумедний чоловік низького зросту. "Де його шия?" – тихо питає мій внутрішній голос, поки я знімаю навушники. Раптово до "гобіта" повертається білява жінка з суворим голосом. Вона здивовано поглядає на чоловічка та кидає підозрілий погляд на мене. Згодом її лице розпливається в химерній посмішці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "СІМ_СОРОК. КРИВАВІ РОЗБІРКИ ЛУЦЬКИХ "ПАЦАНІВ"

"Госпаді… А я думала, шо це в тебе така музика грає… Ану, повертай вліво", – жорстко каже вона, і покірний супутник, похиливши голову, мовчки продовжує плентати за своєю пані.

Тим часом праворуч стоять двоє літніх, але доволі міцних чоловіків. Спека, "мобільний" натовп та гучний гамір не заважає їм розмовляти про улюблене діло:

– Ну ми тако сіли, туда-сюда – і вже треба за другою пляшкою бігти...

– А закусь?

– Ооооо! Хороша: дві тарілки дерунів, салат, сало, огірки!

Різко прориваючись по лівому флангу, мене обганяє високий, кучерявий та смуглявий молодий мужчина. Його очі видають низький рівень освіченості та поблискують, як у скаженого п'яниці.

"Добрий день! З прошедшим вас, Жанка!" – лементує він та губиться серед натовпу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "СІМ_СОРОК. СТРАХ ТА ВІДРАЗА ВІД ЛУЦЬКА ДО ВАРШАВИ (ФОТО)"

Вже на фініші мого шляху, на парковці біля "Сільпо" на Кравчука, "працює" мій старий знайомий. 9-10 річний хлопчина ромівської зовнішності ходить між автівками та пропонує водіям зачитати реп за гроші. Малий – справжній професіонал. Коли шофери не бажають слухати його творчого доробку, він не здається, кладе руки на двері автомобіля і все одно "задвігає" свої вуличні вірші. Якщо грошей платити не хочуть, він вішається на дверцята та блокує можливість підняти бокове скло і не відступає, поки не отримає свого "гонорару".

Ось так, 10 хвилин очікування біля продавців шаурми та 7 хвилин пересування вулицею Кравчука вздовж Варшавського ринку деколи достатньо для того, щоб зустріти ціле "асорті" фріків (фрік – дивак) та отримати змогу розповісти вам про дивовижних людей, які оточують вас на кожному кроці.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

Надрукувати
мітки:
коментарів