Що потрібно знати про конфіскацію майна за комунальні борги
В Україні зареєстровано перший випадок конфіскації житла на рахунок сплати комунального боргу: 13 травня 2016 року рішенням Луцької міської ради була вилучена та продана з аукціону квартира, мешканці якої заборгували за комунальні платежі більше 10 тисяч гривень.
"Слово і Діло" вирішило дослідити, які механізми в такому випадку має право застосувати держава та як власник житла може себе захистити.
Відповідно до закону, проводити конфіскацію майна для стягнення комунального боргу можна в тому разі, якщо сума боргу перевищує 10 мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні це приблизно 14 тисяч гривень). Спочатку держава вилучає кошти на банківських рахунках, потім – авто й побутову техніку, а вже потім – нерухомість.
Втім, є обставини, що гарантують недоторканність житла навіть у разі несплати боргу. Наприклад, проживання в квартирі неповнолітніх. Крім того, після стягнення боргу та пені, решту суми від продажу житла мають повернути власнику.
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти