Сморід у Луцьку: звідки вітер віє?

Ні для кого не секрет, що у Луцьку розпочали ледь не повномасштабну боротьбу проти ймовірних джерел виникнення неприємного запаху, що заполонив окремі райони міста і створював незручності для лучан.

Муніципали влаштували "полювання" за недобросовісними водіями м'ясопереробних підприємств, які працюють на території чи поблизу міста. Екологи й собі взялись вимірювати рівень проблеми та її загрози для навколишнього середовища та здоров'я людей. Місцеві владці стали думати, де знайти гроші та місце для нової зливної станції, яка вирішить якщо не всі проблеми зі смородом у Луцьку, то принаймні буде місцем організованого і санкціонованого зливу нечистот.

Адже зараз окремі порушники розкидають їх там, де хочуть: на полях навколо Луцька, в найближчих кущах і навіть у дощові каналізації, звідки фекалії разом з дощем "благополучно" потрапляють у річки.

Коли не сила терпіти, то треба писати петицію

Епопея під назвою "Звідки сморід?" розпочалась з того, що одній лучанці увірвався терпець і вона написала на сайті Єдиної системи місцевих петицій: "У місті протягом тривалого часу відчувається їдкий аміачний запах нечистот періодично вранці о 6 год та ввечері з 17 год. Не можна нормально дихати і відкрити вікна. Існує підозра, що це викиди з очисних споруд. Прохання усунути причини та забезпечити жителям міста нормальне, чисте повітря".

Тоді КП "Луцькводоканал" відреагувало чи не найпершим. Вони на своєму сайті повідомили лучанам, що у місті діє 2 погоджених місця для скиду стічних вод у міську каналізаційну мережу: на вулицях Мамсурова та на Конякіна (кут вулиці Карбишева).

Як пояснили у міському відділі екології, ці точки погодили, тому що вони найбільш віддалені від житлової забудови. Раніше було ще одне місце погоджене для зливу нечистот – КНС № 11 (каналізаційно -насосна станція) на Володимирській. Однак там, неподалік, розташовані п'ятиповерхівки, мешкаці з яких скаржились на сморід. До того ж, відповідно до санітарних норм, поблизу будинків не можна зливати нечистоти.

Окрім цих двох погоджених для зливу точок, всі інші місця вважаються несанкціонованими.

На оперативній нараді увірвався терпець і луцькому міському голові Миколі Романюку, і він дав розпорядження визначити всі можливі причини неприємного запаху в місті і вирішити цю проблему.

Тоді начальник відділу екології Анатолій Гламазда розповів, що разом з фахівцями вивчали цю проблему і дійшли висновку, що однією із можливих причин виникнення смороду у місті може бути злив спеціалізованою автомобільною технікою відходів від цехів м'ясопереробних підприємств.

"Треба знайти винних!" – сказав тоді луцький міський голова Микола Романюк й дав доручення своєму заступнику Юрію Моклиці дослідити це питання.

Своєю чергою, заступник мера розповів, що усувати проблему із запахами вирішили двома шляхами: перший і найкоротший шлях – це рейд, який здійснюють муніципали разом з поліцейськими, і другий, перспективний шлях – будівництво в майбутньому зливової станції.

Несанкціоновані зливи нечистот у недозволений час

"Ніч весела. Перехват, погоня, зйомки…" – написали муніципали у себе на сторінці у мережі facebook, коли одразу ж після оперативки поїхали виловлювати порушників.

Результат не забарився, і автомоблі ТзОВ "Забіяка "попались на гарячому": опівночі з 14 на 15 вересня зливали нечистоти в каналізаційні мережі на вулиці Мамсурова у Луцьку. Також 14 вересня увечері зловили ще дві автівки, які належали ТМ "Дмитрук".

Не пройшло й року, як 17 вересня муніципали знову виявили в темну пору доби автівки, які зливали нечистоти у каналізаційні мережі міста. Щоправда, цього разу "відзначився" виробник майонезів "Торчин", а саме ПрАТ "Волиньагрохолдинг".

Директор ТзОВ "Забіяка" Олександр Хвищук та керівник ТМ "Дмитрук" Олег Дмитрук з відповіддю не забарились й публічно та частково визнали свою вину.

Однак ці підприємці запевнили, що мають договори з КП "Луцькводоканал" на приймання стічних вод у міську каналізацію.

Олександр Хвищук тоді сказав, що вивозити нечистоти в нічний час – вимушена необхідність, оскільки це зумовлено технологічними процесами на підприємстві. Адже найбільше відходів у їхніх відстійниках збирається саме вночі.

Керівник ТМ "Дмитрук" Олег Дмитрук також визнав порушення щодо зливу нечистот у міську каналізацію. Однак, як він наголосив, стічні води, які вони зливають у міську каналізацію, відповідають усім нормам.

Договори з КП "Луцькводоканал"

Директор КП "Луцькводоканал" Іван Корчук підтвердив, що дійсно з цими виробниками укладені відповідні договори про прийом нечистот в каналізаційні стоки, якими опікується комунальне підприємство. Загалом "Луцькводоканал" уклав 19 договорів з підприємствами на приймання нечистот.

Існують договори як із фірмами-виробниками, так із приватними перевізниками, які оформлені як підприємці і виконують такі послуги. У договорі передбачені години, коли можна зливати нечистоти в каналізації (з 8 до 18 години), місця зливу й певні обсяги, скільки можна зливати.

За словами Корчука, заводи-виробники самі давали обгрунтування щодо обсягів нечистот, які вони хочуть зливати у міську каналізацію.

"Я думаю, якби ті підприємці звернулися до нас з тим питанням, що їм треба продовжити термін зливу нечистот, наприклад, до 24 години, то ми б розглянули це питання і продовжили такий термін. Тим більше, що коли в них виробництво таке, що їм мусово вивозити вночі", – сказав Іван Корчук

Підприємства платять "Луцькводоканалу" відповідно до встановленого й прописаного в договорі тарифу, який затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тобто м'ясопереробні підприємства й інші, які мають укладені договори, за куб злитих в каналізаційні стоки нечистот платять 4, 68 гривень з ПДВ.

Фекалії зливають навіть в дощові каналізації

"Вважаю, що трошки були неправі муніципали, коли почали зразу озвучувати, що зловили на зливі нечистот "Забіяку" і "Дмитрука". Ну вони возять в невстановлений час, а більше до них які претензії?" – висловився з цього приводу Іван Корчук.

Такої ж думки і Юрій Моклиця. Також він вважає, що набагато серйознішим є питання з тими, у кого таких договорів немає.

Юрій Моклиця називає таких "нелегалами", які не те що без дозволу зливають фекалії в міську каналізацію, а розкидають їх у полях навколо Луцька чи у зливові (дощові) каналізації, що є значно серйознішим порушенням.

Варто зауважити, що дощова вода з ливневої каналізації потрапляє у водойми. Тому не важко здогадатись, куди з дощем попливуть викинуті туди фекалії.

Начальник департаменту муніципальної поліції Юлія Сиротинська розповіла, що нині працюють над тим, щоб виловити автомобілі, які зливають нечистоти у ливневі каналізації. Оскільки сморід у місті появився знову одразу ж після першого дощу ( 21 вересня).

"Сморід піднявся в тих місцях, де ми виявили зливання фекалій в дощові каналізації. Це на вулицях Задворецькій та Карбишева. У нас вже третій день працюють інспектори практично цілодобово, але поки що зливання там нечистот не зафіксували", – розповіла головна муніципалка Луцька.

Екологи, звісно, теж не стоять осторонь проблеми і стараються її вирішити. Відтак працівники відділу екології Луцької міської ради підготували на прохання директора КП "Луцькводоканал" перелік можливих несанкціонованих місць для скидання рідких нечистот з асенізаційних машин – це:

• очисні споруди цукрового заводу (вулиця Львівська);
• вулиця Потебні (біля "скотофуражного" ринку);
• вулиця Шевченка ( річпорт – два місця);
• вулиця Франка (навпроти КНС № 2);
• КНС № 11 (навпроти будинку № 108, на вулиці Володимирській);
• Вулиця Тарасова, 32 (територія ПП "Лада 2000");
• Перехрестя вулиць Карпенка-Карого – Зв'язківців;
• Вулиця Карпенка-Карого (біля КНС № 3 та РК " Срібні Лелеки").

Відповідно до цього переліку працівники "Луцькводоканалу" мають заварити колодязі, щоб любителі скинути туди нечистоти не змогли більше цього зробити.

Будівництво зливної станції як спосіб вирішення проблеми

За словами Юрія Моклиці, вже знайшли гроші на розробку проектної документації для зливної станції. Втім, де буде ця станція розташована та скільки коштуватиме проект – невідомо. Адже зараз в міській раді вивчають ціну питання.

"Звичайно, можна було б заборонити м'ясопереробним підприємствам зливати нечистоти взагалі, але тоді куди вони їх будуть дівати? Розливатимуть в полях навколо Луцька? Що ще гірше. Тому заборонити зовсім – це не вихід, і треба створювати якісь умови для зливу нечистот", – сказав Юрій Моклиця.

Також, на його думку, як варіант, підприємцям можна було б підняти оплату за вивезення нечистот в міську каналізацію.

Однак, як запевнив Корчук, для того, щоб збільшити ці тарифи, треба мати вже збудовану зливну станцію. Загалом підвищення тарифів для підприємств за прийом нечистот у міські стоки має погоджуватись на рівні Нацкомісії. "Луцькводоканал" має переконати НКРЕКП у тому, що ця послуга не збиткова й, відповідно, тоді вони й затвердять для підприємства необхідний тариф.

Головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради Олег Гелета сказав, що будівництво зливної станції може розпочатись вже в наступному році й, можливо, вона буде розташована на очисних спорудах у селі Липляни.

Втім директор "Луцькводоканалу" більш аніж впевнений, що розташувати станцію на очисних спорудах в Липлянах – не так вже й просто. Оскільки липлянська громада може бути й проти цього.

"Зливна станція не вирішить питання неприємного запаху в місті, а лишень саме завдяки її наявності вдасться зробити організований злив тих нечистот. Адже всі будуть знати, що машина повинна їхати і зливати саме на зливній станції", – сказав Іван Корчук.

Не "ковбасниками" єдиними

Та поки будівництво зливної станції перебуває на рівні розмов та планів, міський голова дав доручення виявити усі можливі причини виникнення неприємних запахів у місті. Адже несанкціонований скид нечистот в нічну пору автомобілями декількох виробників ковбас та майонезу не можна розглядати як єдину причину не надто приємних запахів для носів лучан. Окрім того, екологи визначали не лише можливі причини, а й те, чи становить цей сморід загрозу для здоров'я міських жителів.

Для цього домовились із реорганізованою санстанцією, в якої є своя лабораторія, щоб ті провели заміри атмосферного повітря на вміст у ньому шкідливих речовин.

Як повідомила завідувач Луцького міськміжрайонного відділу Волинського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я Наталія Шелепа, такі заміри вони проводили лише раз, і результати показали, що в повітрі немає перевищення норм шкідливих речовин. Отже, загрози здоров'ю людей цей запах не несе. В протилежному випадку – це вже було б порушенням Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

У міському відділі екології кажуть, що причини смороду у місті треба розглядати комплексно. Відтак, одним із можливих джерел виникнення запаху в Луцьку можуть бути очисні споруди в Липлянах. Адже, якщо проаналізувати дзвінки, які надходили на гарячу лінію оперативного реагування "15-80", то скарги на жахливий сморід стосувались переважно північної частини міста і надходили в робочі дні. А це означає, що причина пов'язана з виробничим процесом.

"В Зміїнці є цех із забою великої рогатої худоби і свиней. Можливо, вони десь в себе в полях скидали нечистоти", – припустив Олег Гелета.

Також сморід може виникати й тоді, коли вручну ( бо інакше неможливо) чистять фільтраційну решітку КНС. Саме під час чистки для того, щоб працівник, який спускатиметься туди, не задихнувся від їдкого, неприємного запаху вмикають вентиляцію, що теж дає свої викиди смороду у повітря.

Іван Корчук також переконаний, що джерелами смороду можуть бути як КНС, так і зливання нечистот в несанкціонованих місцях.

"Одним із можливих джерел запахів є й машини, які вивозять нечистоти. Найгірше те, якщо вони їх зливають в невстановлених місцях. Особливо в люки ливневої каналізації, яка іде не на очисні споруди, а потрапляє в річки й, відповідно, все зливається в Сапалаївку та Стир", – сказав Іван Корчук.

Щодо очисних споруд, то вони не є новими, а вже експлуатуються 40 років і потребують реконструкції, яка коштує дуже дорого. Коли вони проектувались, то в Луцьку працювали великі заводи й фабрики. Тоді виходило так, що 70-80 % користувачів стоків – були підприємства, які в основному туди скидали воду, а 25 % - населення – органічні відходи, сьогодні ж навпаки.

Проте Іван Корчук запевнив, що міська каналізація справляється. Оскільки зараз в добу очисні споруди приймають 40 тисяч метрів кубічних стоків. А розрахована проектна потужність на 120 тисяч.

Технічно-економічне обгрунтування реконструкції луцьких очисних споруд розробили ще 5 років тому. Якщо тоді сума реконструкції сягала 380 мільйонів гривень, то зараз цю цифру можна впевнено множити на два.

Еколог Олег Гелета переконаний, що якщо вже й реконструювати очисні споруди, то робити це потрібно в комплексі із будівництвом біоферментного заводу з утилізації осадового мулу (такий завод є в у польських містах Любліні та Жешові). Хоча й визнає, що такі проекти – дороговартісне задоволення.

Провели рейди, а що далі?

Юрій Моклиця запевнив, що рейди за несанкціонованим зливом нечистот у міську каналізацію здійснюватимуть постійно. Адже завжди знайдеться той, хто захоче безкоштовно і без будь-яких договорів зливати рідкі відходи від виробництва або ж вивозити фекалії з приватного сектору десь в поле чи в ливневу каналізацію.

Юлія Сиротинська повідомила, що вони склали чотири протоколи на водіїв підприємств, які зливали нечистоти в недозволений час.

Однак на цьому історія не завершується. Адже муніципали готують подання у відповідні інстанції про притягнення до відповідальності юридичних осіб, на балансі яких перебувають автівки й на яких працюють піймані "на гарячому" водії. Після того як перевірять шляхові листи, умови, відповідно до яких зливали відходи та інше, і виявлять порушення, то підприємства можуть оштрафувати на 85 тисяч гривень.

До того ж цим питанням може зайнятись і Луцька міськрайонна прокуратура, оскільки муніципали також готують для передачі туди відповідні матеріали щодо цього прецеденту.

Проте одними лише штрафами за зливання нечистот в дозволеному місці, але в недозволений час, проблеми із запахами не вирішити. Хіба що загальна сума штрафів буде така, що її достатньо буде на будівництво зливної станції, біоферментного заводу та реконструкції очисних споруд…Однак це – утопія.

Втім обіцяють, що скоро збудують зливну станцію. А поки її немає, було б добре якби ті, хто зливає фекалії в ливневі каналізації чи просто на поля і в кущі, хоча б задумались над тим, чи приємно їм було б, відкривши в своїй оселі вікна, замість свіжого повітря постійно вдихати їдкий запах нечистот.