Поділитись:

Нові дослідження показали, що ми знаємо про серійних ґвалтівників

Неділя, 18 березня 2018, 23:00

У новому дослідженні, проведеному в Західному резервному університеті Кейса, експерти займалися аналізом поведінки серійних ґвалтівників та з'ясували, що, наперекір загальним уявленням, ці злочинці не дотримуються одного й того ж самого алгоритму дій.

Про це інформує інтернет-портал technology.org.

На думку Рейчел Лавелл, старшого наукового співробітника в Центрі досліджень та профілактики випадків насильства при Школі прикладних соціальних наук імені Джека, Джозефа та Мортона Мандель, дії злочинців, що скоїли зґвалтування, носять позаплановий, ситуативно-обумовлений характер. Сотні тисяч занедбаних комплектів доказів біологічного походження, отриманих від жертв сексуальних насильств, зберігалися в спеціальних сховищах на всій території США. Із 1993 по 2009 рр. лише в окрузі Куягога, Огайо, їх було 5000.

Дослідження Західного резервного університету Кейса базувалося на співставленні звітів поліції та розслідувальних груп, протоколів лабораторних досліджень ДНК та показань жертв і обвинувачуваних. А завдяки безпрецедентному доступу, наданому прокуратурою округу Куягога, до матеріалів справ про зґвалтування, здійснених в період з 1993 по 2009 рік, науковці пролили світло на справжнє єство злочинців.

Аналіз даних показав, що, хоча правоохоронці та медіа можуть приписувати серійному ґвалтівнику певну модель поведінки, докази вказують на протилежне. Наприклад, під час дослідження виявилося, що зразок ДНК одного злочинця пов'язував його зі зґвалтуванням 13-річної дівчини на вечірці та зі зґвалтуванням його 3-річного сина, яке сталося двома місяцями пізніше. ДНК-матеріал іншого злочинця був пов'язаний одночасно з трьома випадками сексуального насильства, що стосувалися жінки, з якою він перебував у стосунках, незнайомої жінки та дорослого чоловіка, який жив в притулку для бідних.

Зі слів Місті Люміне, старшого наукового співробітника Центру досліджень та профілактики випадків насильства, схильність до змін моделі поведінки, яка є характерною рисою більшості сексуальних маніяків, підкреслює важливість аналізу абсолютно всіх комплектів доказів, а не лише тих, що вказують на випадки зґвалтувань незнайомих осіб. Детальніший аналіз ДНК відомих злочинців може привести до випадків насильств, винуватців яких так і не виявили.

Надрукувати
мітки:
коментарів