Регулювання цін на продукти хочуть скасувати: які можуть бути наслідки

Міністерство економічного розвитку і торгівлі найближчим часом порекомендує уряду визнати успішними результати пілотного проекту щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування, що діяв в Україні з 1 жовтня 2016 до 1 січня 2017 року, і ввести його на постійній основі.

Таким чином 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговельних націнок на соціальні товари може бути скасована.

Як повідомляє МЕРТ, проект рішення про скасування держрегулювання буде найближчим часом опубліковано на офіційному сайті міністерства для обговорення. Про те, до чого може призвести така ініціатива і як скасування держрегулювання позначиться на українській економіці, пише LIGA.net.

Кабінет Міністрів ввів держрегулювання цін на соціально значущі продукти харчування 25 грудня 1996 року – постановою №1548. Протягом 20 років уряд неодноразово відміняв держрегулювання, посилював його або ж розширював список продуктів, націнка виробника та продавця на які не може перевищувати 15 %. Регулюється така націнка місцевими радами. Крім того, місцева влада, згідно з постановою, могли до жовтня 2016 року встановлювати граничні рівні рентабельності виробництва і зміни оптово-відпускних цін виробниками.

До соціально значущих продуктів в Україні належить: борошно пшеничне вищого сорту, хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного і житнього борошна простої рецептури, макаронні вироби, крупи, рис, яловичина і свинина, м'ясо птиці, курятина в тушках, ковбаса варена, коров'яче молоко, масло вершкове і соняшникова, сир, курячі яйця, цукор і овочі. Всього в списку соціальних продуктів значаться 15 категорій товарів, на які уряд обмежує націнку в магазинах.

Атавізм минулого

Українські чиновники називають норму про держрегулювання цін на продукти пережитком минулого. Зі слів глави ради НБУ Богдана Данилишина, де-юре постанову №1548, якою встановлено вищезазначені повноваження, не скасоване. Однак де-факто з 2014 року воно не працює, тому що в Україні введено мораторій на перевірки бізнесу, а також розформована Держцінінспекція, яка контролювала правильність формування цін на товари, що підлягали державному регулюванню. Функції розформованої в 2015 році Держцінінспекції нібито передані Держстату, звіти якого не відповідають реальній ціновій динаміці.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов вважає, що втручання у формування цін на продукти спотворює конкуренцію, обмежує доступ на ринок, провокує зростання цін і створює можливості для зловживань. Погоджується з ним і генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Тарас Висоцький.

"Ще в 2014 році профільні асоціації виступали за скасування цієї постанови, оскільки вже тоді воно не працювало, але при цьому давало можливість чиновникам отримувати відкати", – говорить він. І це легко доводять цифри.

Проста математика

За даними прес-служби МЕРТ, дослідження, проведене за підсумками експерименту, показує, що припинення державного цінового регулювання істотно не вплинула на динаміку цін на ринку і споживчі настрої громадян.

Міністерство проаналізувало динаміку цін на продовольство і прийшло до висновку, що в четвертому кварталі 2016-го при інфляції в 5,6 % проти 1,4 % в 2015 році ціни на продукти харчування росли меншими темпами – 4,5 % проти 5,4 %. Динаміка цін за 17 групами товарів, регулювання ціноутворення яких було призупинено, практично не відрізнялася від 2015 року. В обох випадках в межах 3-10 % ціни зросли щодо семи груп товарів, більше 10 % – щодо п'яти.

У МЕРТ відзначають, що найбільше зростання цін в четвертому кварталі 2016 року зафіксовано в категорії молочних продуктів (10-22 %) і на курячі яйця (40 %). При цьому подорожчання "молочки" в МЕРТ пояснюють сезонним фактором і зростанням закупівельних цін на молоко. А щодо цін на яйця в міністерстві відзначили, що груднева ціна на них в 2016 році була нижчою, ніж в грудні 2016- го (20,95 грн проти 24,27 грн за десяток), тобто ціни "відновилися після їх катастрофічного падіння навесні і в середині року (до 9-10 грн за десяток)", коли український експорт цієї продукції був обмежений через підозри в зараженні сальмонелою, що призвело до перенасичення ринку.

Також, за результатами аналізу експерименту, немає ефекту і від встановлення нормативів рентабельності в 2-15 % залежно від регіону і виду продукції, оскільки фактична рентабельність виробництва харчових продуктів значно вища, і тільки офіційно за даними Держстату становила 4,8 % за 2015 рік.

У той же час, за даними Держстату, в 2014 році індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) становив 124,5 %, у 2015 році – 140,1 %, в 2016 році – 103,2 % (при цьому в минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4 %, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину).

У січні 2017 року ми також спостерігаємо істотне зростання цін на соціально значущі види продовольства: хліб протягом місяця зріс в ціні на 2 %, яловичина і молочні товари – в межах 5 %, овочі – на 8 %, картопля – на 12 %. При цьому зростання цін не пов'язане з дефіцитом продовольства. За даними Богдана Данилишина, в середньому в українців 57 % усіх споживчих витрат припадає на продовольство, а у населення з найнижчими середніми доходами на душу витрати на їжу перевищують 80 % всіх сукупних витрат.

"Тобто фактично вони перебувають у продовольчій небезпеки (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60 % від загальних витрат складають витрати на продовольство. – Ред.)", – говорить він.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
13.02.2017 14:30
Переглядів597
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
22-02-2018 21-02-2018
Вибір редактора

Рейтинг