В Україні можуть змінити правила видачі кредитів

Чиновники спробують по-новому розворушити банківське кредитування в Україні.

Вони придумали, як вирішити ключову проблему, через яку фінансисти відмовляються видавати кредити – проблему недовіри до позичальників, яка виникла через тотальні неплатежі за позиками в 2014-2015 рр. Банкірам пропонують відмовитися від кредитування підприємств і людей під заставу майна, і перейти до кредитування під довірчу власність, – повідомляє UBR.

Різниця між двома способами просто колосальна. Коли банк оформляє кредитну покупку, скажімо, машини під заставу авто, у нього автоматично виникає два співвласники: людина-позичальник і банк-кредитор. Але якщо те ж придбання буде оформлено новим способом, то єдиним власником автомобіля буде банк. А "залізний кінь" буде надаватися водієві в довірче управління – він буде водити його за довіреністю. Поки людина повністю не погасить кредит, машина не стане його власністю. Вона буде належати банкові. Схема чимось нагадує фінансовий лізинг, довгі роки практикується нашими лізинговими компаніями.

Такий підхід не дає можливості позичальнику нишком виводити застави, перепродувати їх на стороні і залишати банки ні з чим – цим грішили дуже багато юридичні та фізичні особи в останні роки.

У Мінекономрозвитку сподіваються, що новий механізм дозволить зруйнувати стіну недовіри між банками і позичальниками, яка була споруджена в розпал кризи. Тому вже підготували два законопроекти, що описують механізм довірчої власності. Одним вносяться доповнення до Податкового кодексу, а другим – ще в сім чинних законів. Багато в чому пропозиції міністерства дублюють зміст законопроекта №4188, спрямованого на впровадження права довірчої власності і вже зареєстрованого в ВР. Але принципова відмінність проекту МЕРТ – норми, що передбачають відсутність податків за операціями з об'єктами (заставами), переданими в довірче управління.

Що дає довірча власність

Механізм довірчого управління зводить до мінімуму ризики банків. Як тільки позичальник перестає платити, скажімо, за іпотечним кредитом, банк може миттєво виселити його із заставної квартири, що перебуває в довірчому управлінні. Адже людині не належить це житло, він ним користується як квартиронаймач.

"Можливо, через наявність подібних жорстких норм на тому ж ринку лізингу авто в Україні, лізинг і не став популярний. В лізинг в Україні купується близько 5 % авто, тоді як в кредит – 20-25 % ", – зазначив UBR.ua керівний партнер ЮФ Pravovest Гліб Сегіда.

Хоча виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова запевнила, що ризики кредиторів лише зменшуються, але не зводяться нанівець.

"Даний інструмент не виключає можливості опротестувати право на власність в суді, що може розтягнутися на довгі роки розглядів", – переконана Коробкова.

Як запевняють в НАБУ, згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу, власник має право користуватися і розпоряджатися своїм майном на свій розсуд. Ця норма не переглядається ні в законопроекті депутатів, ні в проекті Мінекономіки.

Що пропонують

Пропоновані Мінекономіки (як і депутатами) зміни уточнюють поняття довірчої власності, розписують, що може бути об'єктом довірчої власності (виключені цінні папери та корпоративні права), коли право на довірчу власність виникає, як ним розпоряджатися, наслідки порушення зобов'язань боржником, процедуру стягнення об'єкта довірчої власності і ряд інших нюансів.

Незважаючи на всі пропозиції, викладені на чотирьох сторінках тільки до Цивільного кодексу (ЦК), опитані фінансисти і юристи зазначили, що вони вводять в основному загальні рамки нового механізму.

Експерти виділили лише кілька моментів, які захищають кредиторів. Передусім в банку "Кредит Дніпро" відзначили доповнення, що передбачають обов'язкове стягнення об'єкта довірчої в разі банкрутства боржника та ліквідації юридичної власності (якщо інше не буде прописано в договорі і не буде йому суперечити).

"Це значно підсилює переваги для кредитора", – підкреслив член правління-директор з ризиків банку "Кредит Дніпро" Олег Пахомов.

Норми про обов'язкове стягнення з'являться і в ЦК, і в законі "Про відновлення платоспроможності боржника", де паралельно заборонять вводити мораторій на обов'язкове стягнення застави і на дії банку щодо стягнення застави (об'єкта довірчої власності).

Банк зможе дуже швидко повернути собі майно, що перебуває в довірчому управлінні, – досить позичальникові прострочити кредитний платіж на 20 днів. А якщо йтиметься про житло – часу буде ще менше: вже через 10 днів після повідомлення про виселення позичальників зможуть абсолютно законно виставити на вулицю.

Юристи навіть спробували заступитися за позичальників. Гліб Сегіда, наприклад, назвав такі терміни надмірно жорсткими. Він побоюється, що при таких правах банки будуть відмовляти боржникам в реструктуризаціях кредитів і взагалі не будуть йти їм на зустріч при виникненні тимчасових фінансових труднощів.

"Це ще раз показує, що багато віддається на відкуп самому ринку – законодавець дає новий інструмент, а там вже як учасники ринку домовляться. І тільки після сформованої практики, можливо, будуть вноситися правки", – зазначив Сегіда.

Важливий момент для банків і позичальників – податковий питання. Застави не використовуватимуться для погашення податкових боргів, не вважатимуться продажем товару, що вимагає сплати податків. І операції з передачі майна в довірчу власність банку, а потім назад позичальнику після погашення всіх боргів, які не будуть оподатковуватися.

"Сторони будуть нести витрати лише на послуги держреєстратора при переоформленні документів", – підкреслив Гліб Сегіда.

Такий підхід, зі слів експертів, дозволить не тільки не вводити додаткових комісій, але дозволить трохи знизити процентні ставки за кредитами.

При цьому розробники законопроектів спробували захистити позичальників. У разі введення в банку тимчасової адміністрації, правила використання об'єкта довірчого управління мінятися не будуть: якщо позичальник виплатить кредит, то він стане єдиним власником майна. При банкрутстві банку воно не включатиметься в ліквідаційну масу.

Ухвалити і допрацьовувати

Опитані UBR.ua експерти вважають, що законопроекти про довірчу власність цілком можуть бути ухвалені Верховною Радою. Хоча вони поки не можуть гарантувати, що нові правила тут же запрацюють на практиці. Принаймні при кредитуванні населення. Під описаними вище правилами можуть підписатися хіба що підприємства, які сподіваються на зниження при цьому процентних ставок за кредитами, – вважають експерти.

"Що стосується, наприклад, іпотечного кредитування, то в найближчі роки українці не почнуть оформляти кредити за схемою довірчого управління. Позичальники розцінять умови як занадто жорсткі", – упевнений Гліб Сегіда.

А Олег Пахомов переконаний, що новий механізм не змінить ситуацію з неповерненням за кредитами без глобальної реформи судово-правової системи, яка все ще містить можливості для зловживань.

"Для реформування судової системи і захисту кредиторів необхідна політична воля. Торік ВР провалила кілька законопроектів, які захищають кредиторів. Причини очевидні: деякі народні депутати – власники великих бізнесів – самі є злісними неплатниками", – відзначили в банку "Кредит Дніпро".