Де найчастіше можна купити підроблені продукти?

В Україні до 50 % ринку продуктів харчування і до 80 % ринку міцного алкоголю є контрафактом.

Де продукти якісніші, розповів директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, – пише Експрес.

Де більша ймовірність купити якісні продукти?

Якість у супермаркетах вища, ніж у звичайних магазинах чи на ринках. Якщо половина ринку в контрафакті, то в супермаркеті відсотків 30. А в магазинах, кіосках, ринках може бути до 80 відсотків неякісного товару.

Чому так? Бо дотримуються норм. Можуть забезпечити відповідний температурний режим зберігання товару та вологість. Цього не можуть собі дозволити невеликі магазини.

50 % харчів в Україні – підробка. Чому так багато?

Зараз ситуація сумна. Підробляють все. Це може бути безпечний для вживання товар, але його склад не відповідає тому, який зазначений на упаковці. У Європі продукт вважають підробкою, навіть якщо використали інший сорт горіхів, а не той, що написали на обгортці. У нас це не вважалось би порушенням. Чим нижчий рівень платоспроможності населення, тим вищий рівень підробок. Виробники ставлять першим пріоритетом здешевлення товару, бо покупці хочуть найнижчої ціни. Якщо виробник чесний, він втрачає долю ринку і стає не конкурентноспроможним. Тому також починає підробляти. Так зменшується кількість якісних продуктів. Ми живемо в умовах звуження ринку ще з 2008 року. Чим нижчий рівень платоспроможності населення, тим быльше підробок

Який сегмент ринку страждає найбільше?

Найгірша ситуація минулого року була на молочному ринку. Потім молочна продукція значно подорожчала зокрема через підвищення якості. Проблема в тому, що ми не можемо контролювати сировину. Молоко беруть у бабусь, але ми не знаємо, чим вони годували своїх корів. Щоб цей ринок розвивався, потрібно вкладати в нього великі гроші. Єдине, що не дозволяє зробити це в Україні – термін окупності – 7 років. Але навіть якщо виготовили якісний товар, його потрібно перевезти. Для молочної продукції потрібен відповідний температурний режим. Його може витримати виробник і супермаркет на полиці, але якщо перевізник вимкне рефрижератори, щоб зекономити, якість впаде. Від перевізника теж вимагають найдешевшої ціни. Коло замикається.

Хто контролює якість товару?

Функцію захисту прав споживачів виконує Держпродспоживслужба, яка є структурним підрозділом Міністерства аграрної політики та продовольства. Якщо вони знаходять порушення, то зобов'язані потім звертатися до Антимонопольного комітету. Якщо один виробник виробляє щось з порушенням, а інший – дотримується правил, створюються неконкурентні умови. Це порушення конкурентного законодавства. Але це в теорії. На практиці вже три роки нічого не працює. Один орган захисту прав споживачів розформували. Штат працівників мізерний. Може бути по одній людині на великі міста. Також недостатньо фінансування на перевірку якості товару. Велика експертиза за всіма показниками коштує кілька тисяч гривень на одну продукцію. А треба перевіряти кілька сот.ень щокварталу. Це виливається у мільйони гривень. Держава не фінансує.