Фейк чи ні: що насправді відбувається з брендами на українській митниці

На підставі переліку об'єктів інтелектуального права, включеного до митного реєстру, українська митниця припинила пропускати посилки з товарами, придбаними в зарубіжних інтернет-магазинах. Таким чином 1146 торговельних марок потрапили до переліку обмежених до ввозу. Але це не означає, що митницям дано вказівку забороняти ввезення в Україну товарів, права на торговельні марки яких заявлені в митному реєстрі. Що тоді вібувається?

Про це пише Opendatabot.

Що таке вичерпання прав на торговельну марку?

Вся історія починається з нього. Суть вичерпання права на торговельну марку полягає в тому, що власник продукту після першого його продажу втрачає право на його комерційне використання.

Ще раз, але простіше. Уявіть собі Васю. Вася виробляє кросівки. Він випустив партію, яку купив Петя. Вася отримав прибуток і тепер не може перешкодити Петі ці кросівки продати. Петя може рекламувати товар і продавати його далі. Такий принцип існує в усьому світі.

Складнощі починаються тоді, коли мова заходить про ввезення товару на територію іншої країни. Існує міжнародний підхід, коли в попередній схемі нічого не змінюється не залежно від того, перетинає товар кордон чи ні.

Але деякі країни вважають, що імпортер товару (наш Петя) повинен при ввезенні в свою країну підтвердити у виробника право на його продаж. Такий підхід називається національним принципом вичерпання прав.

В українському законодавстві принцип вичерпання прав чітко не встановлено. Формулювання Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (ст. 16, п. 6) дозволяє вважати, що встановлюється міжнародний принцип, але про це явно не сказано.

У той же час в митному кодексі є ст. 399 "Призупинення митного оформлення товарів на підставі митного реєстру". У доповненні до документу є список торгових марок і їх офіційних представників.

На ділі працює все так. У нашого Васі в Україні може бути офіційний представник, назвемо його Сашком. Він підписує договір дистрибуції з Васиною компанією й отримує ліцензію. На її підставі він подає заяву на митницю й потрапляє в реєстр, про який йшлося спочатку.

Офіційна позиція ДФС така: перед тим, як пропустити товар торгової марки зі списку, митники повинні запитати офіційного представника, чи не вважає він цей товар підробкою.

Якщо офіційний представник дає згоду на ввезення товару, то посилка доставляється замовнику, але якщо він вважає, що це підробка, то долю товару буде вирішувати суд.

При цьому треба розуміти, що ця процедура займає час. Тому навіть, якщо представник дає добро, то посилка затримується на період від 10 до 21 днів.

Чому ми говоримо про це зараз?

В останні тижні посилки з пристроями марок Meizu і Xiaomi при проходженні української митниці почали зупиняти за заявою правовласника. Про це пише AIN.

Виявляється, причиною для цього, стало звернення Вікторії Цитович, представника ТМ Meizu в Україні. У своєму зверненні вона вказує, що помітила провезення контрафактного товару і просить прийняти відповідні дії.

Які існують ризики? Чому OpenDataBot каже, що ви можете не отримати свою посилку?

До історії з Meizu багато експертів вказували на те, що в Україні є проблема з урегулюванням правил митниці. Про це можна почитати на AIN, ЮрЛіга і ДВ. Але ніколи раніше ця проблема не стосувалася посилок для фізичних осіб.

В даному випадку Meizu може бути прецедентом. По суті з таким листом може звернутися представник кожної компанії зі списку і не допустити на територію України продукцію.

Для офіційних представників це вигідна позиція, так вони можуть монополізувати ринок і ставити більш високі ціни на свою продукцію.

Але для економіки країни та споживачів це рішення на користь не піде. Це може привести до збільшення частки чорного ринку, корупції, зниження асортименту товарів, підвищення цін.

Люди, які замовляють товар в інтернет-магазинах за кордоном, будуть отримувати його, в кращому випадку, з затримкою, а в гіршому, доводячи в суді, що цей товар — не підробка.

Чи правда, що на митниці не пропускають усі товари під ТМ зі списку?

Ні. Поки що митниця пропускає всі продукти під ТМ, за винятком Meizu та Xiaomi. У лютому 2017 року схожа історія сталася з кросівками Nike, які купив киянин у закордонному магазині Asos.

Але. За схемою Meizu може діяти будь-який офіційний представник. А значить, ризик не отримати товар, який ви замовляли за кордоном, залежить виключно від нього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ДФС РОЗПОВІЛИ, ЧОМУ МИТНИЦЯ МОЖЕ НЕ ПРОПУСТИТИ БРЕНДОВИЙ ТОВАР