Міністерство освіти оновило програми для учнів 5-8 класів

Міністерство освіти і науки України оприлюднило 40 оновлених навчальних програм для 5-9 класів. Головні зміни – орієнтація на результат навчання, а не на зміст, впровадження компетентнісного підходу та наскрізних змістових ліній.

Про головні зміни у шкільних програмах повідомили на сайті МОН.

Робота над змінами відбувалася за двома основними напрямками. Насамперед, навчальні програми були розміщені на платформі EdEra для загального обговорення, де всі бажаючі, авторизувавшись, могли надати пропозиції щодо їх модернізації. Онлайн обговорення проходило у 2 сесії, загалом у ньому взяло участь понад 1 220 дописувачів. Вони залишили більш як 10 тисяч пропозицій та коментарів до програм.

Паралельно щодо кожного предмета було створено робочі групи, до яких увійшли вчителі-практики, науковці, методисти, автори програм і підручників, спеціалісти МОН. Вони змінювали формат пояснювальних записок, формували новий зміст та очікувані результати навчання з урахуванням пропозицій онлайн-обговорення. Крім того, працювали над узгодженням програм з різних предметів, прибирали дублювання, термінологічну обтяженість, а також впроваджували наскрізні лінії. Загальне керівництво робочими групами здійснювала Тетяна Засєкіна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН України.

Після того, як програми були доопрацюванні, їх було розглянуто та ухвалено на Колегії Міністерства освіти і науки й затверджено наказом МОН.

Ключові зміни у програмах

Велику увагу розробники програм приділили тому, щоб інформувати колег та суспільство про те, які зміни відбулися. З кожного предмету створений лаконічний опис ключових змін.

Щодо конкретних змін, то, наприклад, в українській мові усі творчі роботи тепер матимуть виразне практичне спрямування. Приміром, діти писатимуть твори не на "відірвані" від реального життя теми, а з тієї ж фінансової грамотності чи екологічної безпеки, та ще й у форматі есе – його додано як обов'язковий вид роботи. Також до програми включено рекомендовані види робіт, які обиратиме вчитель на свій розсуд.

В українській літературі в усіх класах частково перерозподілено кількість годин на вивчення творів. Так, у 5 класі вилучено по 2 години на вивчення народних казок та загадок, прислів'їв і приказок, натомість додано по годині на творчість Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Зірки Мензатюк та Євгена Гуцала.

З предмета "Історія" для 5 класу замість програми, що складалася з певних історичних нарисів, створили програму початкового курсу "Вступ до історії". Через роботу з цим матеріалом учні дізнаватимуться про історію як науку, як складову життя суспільства. Крім того, експерти представили варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем запропоновано для 7, 8 і 9 класів.

Багато питань під час онлайн-обговорення стосувалося осучаснення частини програмових текстів новими авторами. Ці пропозиції було враховано, як-от у 7 класі альтернативно пропонується вивчати "Русалоньку із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" Марини Павленко чи "Аргонавтів" Степана Процюка.

Так само з огляду на численні пропозиції розширено список для альтернативного вивчення із зарубіжної літератури – перелік поповнився "Сніговою королевою" Ганса Андерсона (5 клас) та "Собачим серцем" Михайла Булгакова (9 клас). А у список для додаткового читання потрапили твори "Мій дідусь був черешнею" Анджели Нанетті, "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" Ульфа Cтарка.

З предмету ж "Іноземні мови" очікувані результати навчання уперше чітко виписані відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Так, визначено, що після 9 класу учні ЗНЗ, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня А2+, учні спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови – В1, а ті, хто оволодіває другою іноземною мовою – рівня А2.

Оновлено перелік видів спорту для уроків фізичної культури. Зокрема, додано 7 нових можливих модулів – регбі, корфбол, петанк, фехтування, військово-спортивні ігри, степ-аеробіка та чирлідінг.

Трудове навчання віднині не матиме обов'язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе обирати той вид діяльності, який йому до вподоби. Та й загалом, школярі вивчатимуть не окрему технологію та виконуватимуть чітко визначене в її межах завдання, а створюватимуть проекти, які поєднуватимуть різні технології. Кожен проект повинен мати практичну цінність. Тож спочатку діти визначатимуть майбутній проект відповідно до потреби, потім плануватимуть, як будуть його робити, які засоби для цього необхідні, і поступово створюватимуть.

У межах програми "Основи здоров'я" учні більше дізнаватимуться про безпечну поведінку в Інтернеті та соцмережах. А замість великого обсягу теоретичного матеріалу буде більше практичних робіт і занять поза межами класу.

Під час онлайн обговорень багато нарікань було на надмірну завантаженість курсу з математики. Тому було вилучено "зайвий" матеріал, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень, а більшості задач надано практичний зміст. Ще одна важлива зміна – зміна хронології вивчення матеріалу таким чином, щоб він узгоджувався з іншими предметами. Зокрема, в межах теми "Раціональні вирази" (8 клас) тему "стандартний вигляд числа" переставлено так, щоб вона вивчався тоді ж, коли її проходять у курсі "Хімія".

Інформатика також зазнала різноманітних перенесень. Так, учні раніше вивчатимуть комп'ютерну графіку (6 клас), текстовий процесор (8-й), створення та публікацію веб-ресурсів (8-й). Натомість у 9 клас додано 3D-графіку та основи бази даних.

Проблему перевантаженості вирішували й у курсі біології: 40 % матеріалу з кожної теми виділено в опційне навчання. Це значить, що певні елементи змісту, які є необов'язковими, але містяться у видрукуваних підручниках, наприклад, історія дослідження певних об'єктів, можуть вивчатися за вибором вчителя.

Фактично кожна тема з біології передбачає виконання дітьми міні-проекту: кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному з них.

Загалом же вчитель отримав набагато більше автономії та свободи вибору в організації освітнього процесу. Наприклад, він може самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми та змінювати порядок вивчення тем у межах класу, а також формувати тематику навчальних проектів, лабораторних робіт.

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
19.06.2017 15:32
Переглядів355
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
Вибір редактора

Рейтинг