Як "безвіз" впливає на ринок праці в Україні

Масова трудова міграція змусить роботодавців або підвищувати зарплати, або завозити мігрантів з найбідніших країн світу.

Про це пише "Страна. ua".

"Таке враження, що всі сидять на валізах. Більшість будівельників, з якими ми працюємо, збираються в Європу на заробітки", – зазначив глава Союзу захисту підприємництва і власник невеликої компанії з виробництва вікон Сергій Доротич.

Майстри голосують ногами

Із його слів, тенденція до зростання трудової міграції була помітна всі останні роки, але безізовий режим надав їй помітне прискорення.

"Дійшло до того, що запис до майстрів, які роблять скіс після встановлення вікна, – на три тижні вперед. Тобто вікна ми можемо поставити зараз, але "красу" наведуть майже через місяць. Такого дефіциту майстрів не було, напевно, навіть до кризи, на хвилі будівельного буму", – розповів Доротич.

За даними Держприкордонслужби, за місяць безвізу (станом на 11 липня) з України в Європу виїхало понад 95 тис. чоловік.

Це більше ніж удвічі перевищує показники перетину кордону з ЄС щодо віз. І, судячи з ажіотажу навколо біометричних закордонних паспортів (у багатьох містах підприємливі посередники торгують не тільки послугами з оформлення документів, але навіть місцями в чергах в паспортні столи), "втеча" українців з країни буде ще більш масовою.

Зрозуміло, що далеко не всі їдуть на роботу. Але і таких чимало.

"Та й ті, хто їде по безвізу просто так – Європу подивитися – цілком можуть почитати місцеві оголошення, поспілкуватися з потенційними роботодавцями і навіть залишитися на сезонні роботи", – зазначила аналітик порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна.

І чим більше буде тих, у кого вийде ось так, експромтом, знайти роботу, тим більше буде кликати їхати інших.

"Сарафанне радіо в таких справах спрацьовує безвідмовно", – запевнив Доротич.

Влаштують всіх

Зі слів Пашкіної, вакансій від європейських роботодавців у нас завжди було багато, а з безвізом їх число виросло ще на 10 %.

Традиційно найактивніші – польські і угорські компанії, які самі страждають від жорсткого дефіциту фахівців після того, як тамтешні жителі поїхали за кращою долею до Західної Європи.

"Шукають різноробочих, кваліфікованих майстрів на виробництво, будівельників, сезонних робітників, хоча є і вакансії для фахівців з вищою освітою, найчастіше IT і лікарів", – розповіла Тетяна Пашкіна.

Зарплати в перерахунку на гривню стартують з 15-20 тисяч і можуть досягати 50-60 тисяч на місяць.

Наприклад, 20 тисяч пропонують пакувальникам одягу в польському інтернет-магазині, 30 тисяч обвалювальнику м'яса на м'ясокомбінаті в Чехії, 35 тис. грн, –меблярам на естонське виробництво, 45 тис. – робітником на фінській фермі і т.д.

"Зрозуміло, що у нас представникам робітничих професій такі зарплати і не снилися. Максимум, на який можна вийти, працюючи з ранку до ночі, – 10-15 тисяч гривень. Тому їдуть і будуть їхати", – впевнена Пашкіна.

Згідно з опитуванням rabota.ua, 41 % респондентів збираються скористатися безвізом як способом просто виїхати і на місці – в Європі – приглянути собі роботу. Ще 31 % опитаних зізналися, що вже шукають можливість виїхати в ЄС. Не зацікавилися можливим працевлаштування за кордоном лише 28 % опитаних.

Зі слів Пашкіної, компанії із Західної України першими відчули такий настрій громадян на своєму бізнесі: подібного дефіциту сезонних сільськогосподарських робітників, продавців, офіціантів і багатьох інших спеціальностей регіон не знав уже давно.

Східноєвропейським же роботодавцям наш безвіз виявився до речі. Вони роблять все, щоб дістати якомога більше щодо кваліфікованої і дешевої української робочої сили.

Наприклад, незважаючи на формальну заборону на працевлаштування за безвізом, Польща і Угорщина офіційно дозволяли "туристам" з України виконувати сезонні роботи до 90 днів. Трудову візу потрібно буде оформляти лише в разі більш тривалої роботи в цих країнах. Але, по-перше, на той час чоловік вже увіллється в місцевий ринок праці і без особливих складнощів зможе отримати запрошення від роботодавця, по-друге, за мігрантами в Східній Європі стежать не так вже й пильно, щоб в разі чого не можна було залишитися працювати нелегально, кажуть експерти.

За даними керівника секретаріату, головного експерта Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, зараз закордоном працює від 4 млн. До 8 млн. українців.

"Згідно з опитуванням GFK, збираються спробувати влаштуватися в Європі ще близько 3 млн. чоловік. І чим гірша економічна ситуація в країні, тим більшою буде армія заробітчан", – говорить він.

Головне досягнення безвізу – він помітно прискорив шлях середньостатистичного українця до жаданого європейського роботодавця – візи (а значить і 35 євро плюс довідки з роботи і банку) не треба, квиток на автобус можна купити від 200 грн.

"Загалом, економ-пакет став доступний практично кожному", – резюмує експерт.

А Тетяна Пашкіна стверджує, що справжній розмах "трудового паломництва" до Європи ми зможемо оцінити через 3-4 місяці, коли "першовідкривачі" влаштуються і покличуть за собою інших.

Коли розщедряться роботодавці?

Поки українці масово пакують валізи, вітчизняні експерти будують все більш фантастичні прогнози можливого впливу трудової міграції на наш ринок праці.

Економіст Ерік Найман упевнений, що роботодавці будуть просто змушені підвищувати зарплати, щоб утримати персонал. І при цьому підвищувати ціни на свою продукцію або послуги, щоб компенсувати зростання витрат. Це призведе, з одного боку, до зростання інфляції в Україні, з іншого – до закриту багатьох невеликих підприємств.

"Не всі підприємства виживуть, – сказав Найман в інтерв'ю. - Наприклад, ті ж будівельні компанії. У нас будівельники мають $ 300-500, а в Польщі або в Ізраїлі – $ 2-2,5 тис. Це буде штовхати до того, що тисячі будівельників з України переїдуть в інші країни. Це означає, що не всі будівельні компанії зможуть фізично добудувати свої об'єкти. Якщо вони піднімуть різко зарплати, то їм належить підвищувати і вартість квадратного метра. Згодом нерухомість подорожчає. І це приклад тільки на рівні будівельної компанії. Теж саме буде в харчовій промисловості та інших сферах, які працюють на внутрішній ринок і попит, а не на експорт. А це означає, що пропозиція товарів і послуг в Україні у 2018 буде знижуватися, буде падати рівень виробництва і тягти за собою зростання цін на українську продукцію на нашому ринку ".

З експертом згоден і Сергій Доротич.

"Уже зараз хороші фахівці виставляють такі цінники, що потягнути їх може далеко не кожен бізнесмен. Тим більше, що ростуть витрати на інші складові виробництва: комплектуючі, комуналку й інші, а платоспроможного попиту немає. Якщо так піде далі, дрібні фірми будуть змушені або закритися, або повністю перейти на сімейний підряд ", – говорить він.

Про тенденції поступового підвищення зарплатних запитів українців говорить і Тетяна Пашкіна.

"Стандартні апетити" при переході на нову роботу - плюс 30% до колишнього окладу. І роботодавці все частіше погоджуються на такі умови ", - стверджує експерт.

Втім, поки реальні пропозиції роботодавців все одно нижчі за очікування здобувачів. Наприклад, за даними work.ua, у професійній категорії "Адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки" середня пропонована зарплата становить 9,5 тис. грн., а запитувана в резюме потенційних претендентів – 11,8 тис. грн. У категорії "Бухгалтерія" розрив між реальними і бажаними окладами становить 2 тис. грн. (6,5 тис. грн. проти 8,5 тис. грн), в категорії "Дизайн, творчість" – 1 тис. грн. (8,6 тис. грн. проти 9,7 тис.), у продажу – 1,2 тис. грн. (10 тис. проти 11,2 тис. грн) і т.д. Якщо підсумувати всі пропозиції роботодавців і все "хотілки" претендентів, то вийде розрив в 1,3 тис. грн (8 тис. грн проти 9,3 тис. грн). Це та надбавка, яку українські фахівці зможуть вибити у начальства вже в майбутньому.

Адже тепер українським компаніям доведеться конкурувати за робочу силу не тільки один з одним, але і з європейськими колегами. І боротьба ця буде не з легких.

"Найбільш дефіцитними стануть робочі спеціальності, але й офіси під загрозою. Адже якщо, наприклад, менеджер отримує 10-15 тис. грн, він цілком може повісити піджак в шафу і влаштуватися обробляти рибу в Данії за 40 тис. грн", – вважає Пашкіна.

Правда, на її думку, розкидатися грошима просто так бізнес не стане – розщедриться тільки якщо йтиметься про виживання.

"У підсумку 10-15 тисяч гривень на місяць стане стандартною зарплатою в Україні до 2020 року", – прогнозує Пашкіна.

Це вдвічі більше, ніж нинішня середня зарплата, яка становить близько 7 тисяч гривень.

Але якими при цьому будуть інфляція та курс долара, експерти поки прикинути не беруться. І, ймовірно, при нинішніх темпах розвитку вітчизняної економіки навіть українська зарплата в 15 тис. грн в трирічній перспективі навряд чи дотягне до європейських окладів. А, значить, в українців і далі буде стимул працевлаштовуватися за кордоном.

До слова, посилиться може трудова міграція не тільки в ЄС, але і в Росії. Як уже писала "Країна" Держдума прийняла закон, яким запроваджується спрощений режим отримання громадянства для українців. Це також може стимулювати виїзд на роботу в РФ багатьох наших співгромадян.

Китайський десант

Головний експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що якщо так піде далі, то вже через 3-4 роки для України масова міграція стане питанням національної безпеки.

"У нас з цим питанням влади системно не працюють, вважають, що й інших проблем вистачає. Тим часом, якщо українці будуть так само активно виїжджати на заробітки, нам доведеться заповнювати дефіцит кадрів трудовими мігрантами з інших країн. З цим вже зараз зіткнулася Східна Європа. І там роблять ставку на ментально близьких слов'ян, зокрема українців, білорусів. Нам можна було б піти тим самим шляхом. Але щоб в Україну поїхали на роботу білоруси або росіяни, в країні повинно бути краще, ніж у них вдома", – підсумовує Забловський.

Відзначимо, що зараз рівень зарплат в Білорусі і Росії помітно вищі, ніж в Україні.

У світі взагалі не так вже й багато країн, де рівень зарплат нижчий, ніж в Україні. Серед держав СНД це лише середньоазіатські республіки: Таджикистан, Киргизстан, Узбекистан. Також навіть на наші зарплати можуть приїхати працювати жителі Бангладеш, Індонезії, Пакистану, Афганістану та найбідніших африканських держав.

"Але в цьому випадку постає питання збереження етносу. Адже ми, напевно, зіткнемося з тими ж проблемами, що і Західна Європа, і не факт, що влада зможе їх вирішити", – говорить Забловський.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
26.07.2017 21:00
Переглядів1587
Коментарів1
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
10:02
27.09.2017
Олег
А може держава бізнесменів роботодавців заставити просто заробити менше в місяць? Може заставити підняти зарплату не трогаючи ціну на випускаему продукцію або продаваему... Шоби ми мали зарплату і пенсіонери пенсію треба шоб роботодавець отдав з зароботку більше ніж віддае сьогодні і тим самим заробив менше!!! І це не малооо це нормально б вони заробили, просто вони так привикли на сьогоднішню прибиль шо ім і цього мало а не то шоб ще менше заробляти((( но ціну вони не зможуть піднімати до безкінечності бо е межа!!! Я живу за 40км від 3х границь в місті Мукачево і у нас в магазині все більше й більше товару з европи і прийде момент шо мені вигідніше буде раз в неділю поіхати в блишаще теско в угорщині і закупитись чим купляти тут! Я вже в данний момент пью лиш чеське пиво завозне яке в нас в магазині коштуе 19грн це люди пішли купили в томуж теско на якому заробило вже теско і ще націнку поставив власник магазину і це настояще пиво яке любо пити ... А калзберг наш стоіть 16 .Порошковий
останні новини
17-12-2017 16-12-2017 15-12-2017
Вибір редактора

Рейтинг