Чому ростуть ціни на продукти харчування

Ціни на соціальні продукти харчування – від молока до м'яса – виросли з початку липня на 7-10 %. Це пов'язано з відмовою держави від регулювання цін на товари першої необхідності, а також зростанням собівартості їх виробництва. Подорожчання продуктів харчування поки не відлякало споживачів, які готові витрачати в супермаркетах більше. Як довго буде спостерігатися така ситуація? Експерти стверджують, що чергове підвищення цін може змусити споживачів знову згадати про економію.

Про це повідомляє "Минпром".

Продукти харчування дорожчають. З 1 липня по 10 серпня зросли ціни на 14 з 23 соціальних груп товарів. Наприклад, куряча тушка подорожчала на 14 %, до 53 грн, сало - на 9 %, до 49 грн, яловичина - на 3 %, до 107,3 ​​грн, вершкове масло - на 2 %, до 143,9 грн, варена ковбаса - на 3,5 %, до 69,3 грн, сир - на 2 %, до 94,4 грн, а свинина - на 1,4 %, до 98,5 грн за 1 кг.

"Ціни на соціальний хліб стабільні", – додає генеральний директор Асоціації торгових мереж Олексій Дорошенко.

Чому зростають ціни?

Націнки на соціальні групи товарів знаходилися під пильною увагою контролюючих органів протягом 20 років. Перевірялися не тільки оптові, але і роздрібні ціни. Розмір націнки встановлювався в кожному регіоні рішенням місцевої ради, а максимальний розмір не міг перевищувати 15 %. Наприклад, в київських магазинах вона становила близько 10 %.

"Регулярні перевірки займали багато часу, а нам доводилося готувати величезну кількість документації", – згадує співвласник продовольчих мереж "Космос" і "Таврія-В" Борис Музальов.

Виробники та постачальники продуктів харчування намагалися мінімізувати асортимент соціальних груп товарів. Наприклад, замість молока жирністю 2,5 % в роздрібних магазинах з'явився аналогічний продукт, але з жирністю 2,6 %. Це і дозволяло уникати перевірок. В кінці минулого року Міністерство економіки пішло на експеримент і скасувало державне регулювання цін на три місяці. А з 1 липня ця вимога скасована. В офіційній заяві Мінекономіки говорилося, що скасування держрегулювання усуне адміністративний тиск на бізнес, посприяє розвитку конкуренції та дерегуляції у сфері ціноутворення.

"Рішення уряду спростить процедуру зміни цін в залежності від цінових коливань ринку, що дозволить виробникам швидше реагувати на зміну кон'юнктури", – йшлося в повідомленні прес-служби Кабінету Міністрів.

Що говорить ринок?

Чому продукти харчування стрімко дорожчають?

"Середня націнка в київських супермаркетах становить 20-25 %, і багато виробників і мережі "підтягують" заробіток на соціальних групах товару до рівня середньоринкового", – розповідає директор великої продовольчої компанії, який побажав залишитися неназваним.

Продавці враховують і рівень платоспроможності населення. Олексій Дорошенко каже, що вершкове масло в Київській області коштує 163,2 грн, тоді як в Тернопільській області - 124,4 грн за кілограм. Співвласник продовольчої мережі супермаркетів "Фуршет" Ігор Баленко визнає, що постачальники постійно надсилають повідомлення про майбутнє подорожчання.

"Собівартість виробництва зросла через збільшення розміру мінімальної заробітної плати, комунальних послуг та інше. Тільки зараз споживачі відчувають всі зміни, які відбулися на початку року", – розповідає він.

Споживачі не злякалися зростання цін. Продажі в продовольчих магазинах в першому півріччі виросли на 10-15 % в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Борис Музальов розповідає, що багато українців, які ще в минулому році віддавали перевагу недорогим продуктам, зараз звертають увагу і на імпорт.

Про це свідчить і дослідження компанії GFK Ukraine. За її даними, в липні споживчі настрої українців склали 58,5, що лише на 0,8 пп. менше в порівнянні з червнем.

"Липневе зниження індексу споживчих настроїв українців у порівнянні з червнем є несуттєвим, тому можна говорити про стабільність індексу протягом трьох останніх місяців. В той же час посилилися інфляційні очікування", - коментують аналітики GfK Ukraine.

Купувати дорожчі продукти споживачам дозволяє і зростання доходів населення. У першому півріччі 44 % роботодавців підвищили заробітні плати, йдеться в дослідженнях компанії HeadHunter.

"У 23 % українських компаній фінансову винагороду за роботу підвищили всім співробітникам без винятку. Також підвищення заробітних плат отримали цінні фахівці і фахівці, які виконали плани і показали високі результати, - у 11 % і 10 % компаній відповідно", – зазначено в дослідженнях.

Але вже восени ситуація може змінитися, а ціни на продукти харчування вирости ще на 10-15 %.

"Уже зараз прораховуємо, як сильно подорожчають продукти харчування нашої компанії. Мінімальний розмір – 10 %", – говорить директор великої виробничої компанії. Це відіб'ється на купівельній спроможності населення, яка витрачає на продукти харчування не менше половини своїх доходів.

"Згідно з державною статистикою, в 1940 році витрати сім'ї в Україні на продукти становили 59,7 %, в 1958 - 49,9 %, тоді як в 2015 році - 53 %. У 2016 році після подорожчання комунальних послуг - 49,8 %. На що ми витратили майже 70 років? В Європі показники на такі продукти "важать" у витратах: в Люксембурзі - 8,3 %, Австрії - 10 %, а Іспанії 14,2 % ", – говорить Олексій Дорошенко.

Тому навіть незначне зростання цін змусить споживачів знову згадати про необхідність економити.