Медична реформа в Україні: п'ять головних фактів

Медична реформа в Україні може зробити важливий крок в напрямку її втілення в життя. Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій анонсував розгляд найближчим часом у парламенті пакету відповідних законопроектів. Передусім ідеться про законопроект, який повинен змінити модель фінансування та оплати ліків та медичних послуг. Цей законопроект ще в червні ухвалили в першому читанні.

DW з'ясувала, які ключові зміни пропонуються в сфері охорони здоров'я.

"Страхова медицина", або Гроші ходять за пацієнтом

У законопроекті про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів слово "страхування" у різних варіаціях зустрічається більше ста разів. Пропонується, що такі гарантії будуть сплачуватися коштом "державного солідарного медичного страхування".

Конкретно про створення системи загальнообов'язкового медичного страхування не йдеться. Наразі в Міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) пропонують використовувати кошти з податків, які вже сплачують в Україні. Новий закон, у разі ухвалення, має лише змінити спосіб використання грошей. Бюджетні гроші виділятимуть не лікарням за їхнє існування, а, так би мовити, пацієнтам на лікування.

Останні вибиратимуть собі лікаря - і держава фінансуватиме надання пацієнтам медичних послуг. Така система має повністю запрацювати з 2019 року.

Експерти з Центру Бендукідзе зазначають, що реформа охорони здоров'я є аж надто поверховою. Аналітики критикують, що такі перетворення не сприятимуть появі на ринку нових приватних гравців-страхувальників, а також справді автономних лікарень та поліклінік.

Поява Національної служби здоров'я України

Медична реформа передбачає створення нового центрального органу влади. Однак у тексті законопроекту конкретно не вказується, як саме цей орган називатиметься. У пропозиціях Міністерства охорони здоров'я Кабміну йдеться про Національну службу здоров'я України (НСЗУ). Цьому органу має перейти значна частина повноважень самого міністерства. Служба також безпосередньо опікуватиметься тим, як втілюватимуться в життя принцип солідарного медичного страхування.

НСЗУ має отримати "найцікавіше" завдання - розподіляти гроші, тоді як МОЗ і надалі розроблятиме медичну політику. Міністр охорони здоров'я Уляна Супрун зазначала, що НСЗУ стане "сильним національним закупівельником". Тобто установа від імені держави сплачуватиме за надані громадянам медичні послуги та ліки. Перелік послуг, якими зможе скористатися пацієнт, та ліків також визначатиме Національна служба здоров'я України. Вона укладатиме й контракти з "якісними постачальниками", тоді як лікарні, де вимагають хабарі чи погано надають медичні послуги, договорів з державою не отримають.

Створення органу, який розпоряджатиметься чималими коштами, багато в кого викликає серйозні занепокоєння. Аби уявити собі, про які суми йдеться, варто звернутись до статистики. Так, лише 2017 року на медицину виділили близько 70 мільярдів гривень, що дорівнює 3,5 % ВВП. Окремі депутати та громадські активісти вважають, що у НСЗУ буде створений величезний простір для корупції.

Гарантований пакет лікування

Ще однією новацією має стати так званий "державний гарантований пакет" з певного набору медичних послуг та препаратів. Цей перелік, складений НСЗУ, має ще затверджуватися урядом.Кабмін також може його розширити. Законопроект пропонує гарантувати повну оплату державою екстреної, первинної та паліативної допомоги. Доплачувати громадяни матимуть за спеціалізовану та високоспеціалізовану - вторинну та третинну - медичну допомогу. Критики ж реформи у Верховній Раді вважають незрозумілим потенційний набір послуг у пакеті, ціни, а також частку, яку змушені будуть доплачувати громадяни. Закидають і невизначеність, наприклад, щодо оплат за планові операції.

Супермаркет лікарів

Законопроект №6327 також передбачає, що громадяни матимуть "можливість вибору лікаря… у порядку, встановленому законодавством". Представники МОЗ у численних інтерв'ю роз'яснюють, що за реформи кожен українець зможе укласти договір з тим лікарем, який йому подобається.

Вважається, що це сприятиме як конкуренції між лікарями, так і зростанню їхньої зарплатні, адже за попередніми даними один пацієнт приноситиме медику-фахівцеві близько 210 гривень на рік. Очікується, що кожен лікар опікуватиметься в середньому двома тисячами пацієнтами. З цього розрахунку лікар зароблятиме на місяць близько 35 тисяч гривень на місяць - до оподаткування. Якщо підопічні пацієнти показуватимуть добре здоров'я, додають у експертній групі підтримки медреформи, лікарі отримуватимуть бонуси.

Міжнародні схеми лікування

Стандартизація "гарантованого пакету" та централізовані держзакупівлі медичних послуг потребуватимуть єдиного порядку лікування пацієнтів. У МОЗ обіцяють, що в Україні застосовуватимуть схвалені міжнародні практики - так звані протоколи лікування. У них для конкретних хвороб чітко вказані методи лікування й ліки, які має використовувати медик.

У самому МОЗ наводять приклад, що на лікування неускладненого запалення легенів в Україні нині в середньому витрачається близько чотирьох тисяч гривень, пацієнт проводить 12 днів у лікарні. За схваленими ж Всесвітньої організацією здоров'я протоколами, пацієнт може лікуватися вдома, вартість ліків складе до 200 гривень, терапія триватиме сім днів.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
20.09.2017 13:55
Переглядів1545
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
19-11-2017 18-11-2017 17-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг