Поділитись:

Наші люди всюди

Автор: Оксана Пуняк |
Субота, 14 жовтня 2017, 07:40

Я не так часто подорожую, але втім є дещо таке, що помічаю завжди. Наших видно зразу і всюди. Не всіх, звісно, але є такі українці. Сказати, що типові, – неправильно. Правильніше, мабуть, колоритні.

Перше, що кидається в очі і, так би мовити, видає, – одяг. Ну чи зовнішній вигляд загалом. Ще раніше про це завжди розповідала моя подруга, яка вчилася в Польщі. З її слів, деякі українки на пари ходили "при параді": з яскравим макіяжем, у кращих своїх сукнях і на підборах. Тоді коли полячки не дуже морочилися, який матимуть вигляд на лекціях. А деколи буває трохи по-іншому: "підставляють" китайські "Gucci" чи "Prada" з ніг до голови або ж поєднування непоєднуваного, як-от класичні туфлі і шорти чи спортивні штани.

Така частина наших умудряється якось провезти через кордон трилітрову банку сала чи пляшку самогону, вони можуть годинами щось пояснювати іноземцям рідною українською, а потім дивуватися, чому їх не розуміють, нюхом чують "халяву" і користуються нею на повну. У них не зовсім доречні жарти і найголосніші вигуки "Слава Україні". Інколи здається, що такі українці думають, що їм належить весь світ.

Але головне не це. Просто за такими українцями в іноземців формується загальне враження про всю націю. І чомусь мені здається, що саме отут джерело того нав'язливого і неприємного "хохол". Ну так, можна посилатися на "така наша ментальність". Але є чимало "але"…

Не хочу нікого образити. І, може, це добре, що нас так швидко можна ідентифікувати. Просто дуже часто саме така категорія українців найдужче вимагає бути Європою.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

Надрукувати
мітки:
коментарів