Винороб: з вином все просто - хороше хочеться смакувати, погане - виплюнути

В інтерв'ю з виноробами є одна проблема: діалог часто перетворюється в монолог. Про вина вони можуть розповідати годинами.

Євген Шнейдеріс, засновник і власник української виноробні "Бейкушем", - не виняток. Це людина, яка "просто вирішила спробувати" і закохалася.
Хоча Євген не вважає виноробство своїм покликанням, після спілкування з ним не залишається сумнівів, що українському вину бути, і майбутнє галузі - саме за такими молодими людьми, закоханими у свою справу.

Євген давно зрозумів, що сподіватися на допомогу держави не варто, все треба робити самостійно. Він просить лише не заважати, оскільки від цієї "підтримки" проблем часом стає ще більше.
Нижче - про те, з чого починалася виноробня "Бейкушем", про стан галузі, проблеми, які створюють силовики, місце України на виноробній карті світу, втрати Криму і про те, як відрізнити хороше вино від поганого.

- Розкажіть про історію вашого підприємства.
- Я сам з Миколаєва. Ми з сім'єю влітку намагалися жити за містом і купили дачу в Чорноморці під Очаковом. Коли діти підросли, ми з дружиною намагалися знаходити можливість вириватися на кілька днів - помандрувати по Європі.
Мені виявилися близькі по духу країни південної Європи. Подорожуючи ними, ми іноді заїжджали подивитися виноробні. Ось тоді я і зацікавився вином. Дивувався, чому у нас не зовсім так йдуть справи з виноробством, як в Європі.
Невелике дослідження показало, що немає ніяких проблем робити в Україні хороші вина. Я спробував вперше в 2010 році - вийшло. Потім раптом у 2011 році мені запропонували купити кілька ділянок землі. Я подумав: чому б і ні? Так все закрутилося і закрутилося.
- Тоді ви зрозуміли, що виноробство - ваше покликання?
- Ну, це ви погарячкували. Просто стало цікаво, дуже захотілося спробувати зробити. Спочатку просто зробити, потім зробити вино краще за всіх в Україні. Потім захотілося перетворити це з захоплення в повноцінний бізнес.
- Чим ви займалися до цього?
- У мене є невеликий бізнес в IT-сфері, але це мало стосувалося справи. Я проводив багато часу з дітьми в сільській хаті й мені хотілося зробити щось, що поєднувалося б з цією місцевістю. Виноробня як ідея підійшла ідеально.
- У якому зараз стані вітчизняна галузь?


- Я не експерт у галузевому розвитку, тут потрібно дивитися цифри, які показує галузь. Якщо дивитися суб'єктивно, то мені здається, що якісний рівень українських вин зростає. Повільно, але з'являються нові господарства, хоч вкрай недоброзичливі умови для їх появи.
Якщо ж порівнювати з рештою світу, то, звичайно, ми на задвірках. Я про це багато разів писав в статтях у нас на сторінці в Facebook, про це ми говорили на різних форумах. У світі років 25-30 йде справжній бум виноробства.
За цей час цілі країни рвонули й обігнали старих лідерів - ПАР, Чилі, Австралія, Нова Зеландія. Багато нетрадиційні країни вийшли на ринки та бурхливо розвивають своє виноробство: Ізраїль, Туреччина, Ліван, Китай. Виноробна галузь в Україні, на мій погляд, застрягла в 1989-1990 роках.
- Назвіть головні труднощі в роботі українського винороба. Яка ситуація в країнах, де виноробство розвинене?
- У нас вкрай недружня атмосфера для появи нових господарств і для розвитку дрібного і середнього підприємництва взагалі. При створенні виноробні буде 100 500 правил, які потрібно виконати. При цьому крок вправо, крок вліво - і підуть або серйозні штрафи, або кримінальна відповідальність.
Органи правопорядку, які ретельно за цим спостерігають, не упустять можливості створити проблеми підприємцю при першому зручному випадку.
Також у нас відсутня галузева інфраструктура. Якщо в Європі в виноробному регіоні, де вже склалися виробничі кластери, ви вирішите відкрити виноробне господарство, то у вас під боком будуть постачальники обладнання, саджанців, препаратів по догляду, техніки.
При цьому техніку, площі для виробництва і зберігання вина можна орендувати. Роботи по догляду за виноградником можна аутсорсити - наймати компанію з тракторами, технікою і фахівцями. Будуть доступні консультаційні компанії, з університетів можна запрошувати на роботу молодь.
В Україні все доводиться робити самому. Все доводиться купувати, і це багато разів збільшує вартість входу в бізнес для невеликого господарства.
У нас на відміну від Європи немає доступу до недорогих кредитів. Не менш важливим є кадровий голод. В країні десять-п'ятнадцять господарств, молодь не піде вчитися на винороба, тому що вона не знайде роботу. А якщо немає молоді, яка хоче зайнятися виноробством, нікому буде ці господарства засновувати. Замкнуте коло.
Якщо ж хтось сильно хоче працювати виноробом, він їде вчитися до Європи та вже не повертається. Ті молоді люди, які готові заснувати свій бізнес, роблять це в більш привабливій сфері, ніж сільське господарство в Україні.


- Яке місце на виноробній карті світу займає Україна?
- На жаль, ніяке. У 400-сторінковому "Атласі виноробних регіонів світу" Дженіс Робінсон Україні приділено чотири абзаци в розділі "Вина Чорного моря".
- Чим є вино для України?
- Це могло б стати хорошою перспективою для півдня країни й локомотивом, який потягне за собою всю економіку виноробних регіонів України. Припустимо, завтра в кожному селі Одеської, Миколаївської і Херсонської областей з'явиться по десятку виноробних господарств. Що станеться?
Підніметься попит на галузевих фахівців. Молоді люди підуть вчитися в університети на виноробів, а потім повернуться в свої села працювати. Багато з них поїдуть на практику в виноробні країни, а коли повернуться, будуть намагатися будувати своє життя вдома, з огляду на ті знання про світ, які вони отримають.
Будуть з'являтися підприємства з суміжних галузей, наприклад, виробництво місткостей з нержавіючої сталі, виробництво виноградарської сільгосптехніки. Будуть розвиватися аграрний і етнічний види туризму.
У ці села почнуть приїжджати городяни та проводити там вихідні. Будуть відкриватися готелі й ресторани, а у селян з'являться пристойні доходи. Життя в селах перестане бути депресивною, і це поліпшить демографічну ситуацію.
- Вина якої країни найбільш популярні в світі?
- Тут все просто: берете статистику продажів і отримуєте точні цифри.
Однак є цікаве спостереження. У країнах, які виробляють вино, вважають за краще пити тільки свої вина. У Франції, Італії, Іспанії знайти немісцеві вина можна, але досить складно. Одна з причин - вина кожної з цих країн настільки різноманітні, що перекривають весь спектр смаків споживача.
- Що відрізняє хороше вино від поганого?
- Тут теж все просто: гарне вино хочеться пити й отримувати задоволення, а погане хочеться виплюнути (сміється).


- Як анексія Криму вплинула на ринок вина в Україні?
- Ви як економічне видання про це можете розповісти більше мене. В цифрах, площах виноградників, втрати для бюджету.
Що я можу додати? На момент анексії Криму там було пару десятків таких проектів, як мій, зроблених ентузіастами. Деякі стрімко розвивалися. Можна сказати, що вони могли стати лідерами нового українського виноробства.
Втрата Криму - серйозний удар по виноробству України. Після втрати Криму складається враження, що держава як би говорить: "Ну, тепер у нас зовсім немає виноробства, і можна взагалі не морочитися з цього приводу".
- У нас є державна підтримка виноробства? Які гроші закладені в бюджет на 2018 рік? Як галузь підтримувалася раніше?
- Я багато разів говорив, що найкраща підтримка від держави - не заважати. З приводу цифр - це не до мене, у вас напевно є більш компетентні джерела.
Раніше держава компенсувала вартість посадок молодих виноградників. Непогана штука. Не можу сказати, що це повинно було відродити виноробство, але якби вона добре працювала, це була б гарна підмога для господарства.
Садиш виноградники - держава компенсує вартість. Правда, за деякими нормами, які вдвічі нижче вартості посадки виноградника, але і на тому спасибі.
Держава бере ці кошти не з податків підприємств і громадян, а зі спеціального фонду. Він наповнюється спеціальним податком з продажів горілки й інших міцних напоїв. Мовляв, п'єте горілку - заплатите ще 1% від вартості пляшки на посадку виноградників. Цього вистачало на тисячі гектарів.
Ми подали таку заявку на компенсацію і навіть отримали деяку частину від суми. Далі - цікавіше. Приходять до нас відповідні органи перевірити правильність витрачання державних коштів, але роблять це своєрідно.
На обличчях контролерів читалося: "Якщо ви отримали кошти, то ви їх точно вкрали, по-іншому не буває. Зараз ми будемо шукати, як саме". Міряли рулеткою відстань між саджанцями, рахували їх вручну. Читалося питання: "У вас все правильно - в чому ж підступ? Ви нас обманюєте, але як?".
В одному документі була помилка, і сума до компенсації була менше, ніж повинна була бути. Дев'ять місяців знадобилося слідству, щоб зрозуміти: ми дійсно помилилися не в свою користь, а на користь держави.
У слідства не вкладалося в голові, що це не витончений спосіб розкрадання, а що ми дійсно хочемо займатися виноробством.
Половину компенсації нам не заплатили, тому що наші документи загадково загубилися в дорозі між Очаковом і Києвом, і слава Богу. З урахуванням витрачених нервів і часу, я за фінансовою підтримкою до держави більше не звернуся.
- Продовжуючи тему тиску силових органів на галузь. Всі пам'ятають історію, яка трапилася з вашим підприємством у 2015 році. За вас тоді заступилися Міхеїл Саакашвілі і Євген Чичваркін. На вашу думку, саме їх позиція змусила силовиків відступити?
- Я їм дуже вдячний. Завдяки тому, що про нас сказали спочатку Чичваркін, потім Саакашвілі, потім миколаївський глава адміністрації Вадим Меріков, про тему взагалі заговорили й з нами стали по-іншому розмовляти слідчі. Та й вони стали розуміти, що тут "не все так однозначно".
- Чим закінчилася ця історія?
- Справу закрили у зв'язку з відсутністю складу злочину.


- Земля під виноградники. Чи є проблеми? Чи змінить щось скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення?
- Для чого існує мораторій? Щоб власники по дурості не віддали її даром міжнародним корпораціям? За такою логікою, можна ввести мораторій на продаж квартир, щоб власники по дурості їх не продали. Можна ввести мораторій на всю власність, а то раптом власники погано нею скористаються?
Кому належать ці землі? Вони в оренді, умовно задарма, в агрохолдингів. Тобто, декларуючи турботу про нерозумних землевласників, держава виступає на стороні аграрних холдингів. Вона захищає їх від необхідності платити ринкову ціну і дає їм можливість орендувати ці землі задарма.
Весь цивілізований світ давно пройшов цей шлях і дозволив вільний ринок землі. Скрізь є свої нюанси, але плюс-мінус скрізь є ринок. У нас досі дискусії на рівні 1989 року: варто переходити до ринку чи ні?
У мене під виноградником земля з цільовим призначенням для особистого підсобного господарства. Ці землі можуть бути в обороті, їх можна купувати й продавати.
Я купив шість-сім невеликих ділянок з таким цільовим призначенням і на них посадив виноградник. Потрібно було знайти їх поруч. Звичайно, мені було б простіше прийти й купити або орендувати потрібний мені масив землі, але це зараз складно.
- В Україні відсутня культура споживання вина. Як це змінити?
- Я не бачив офіційної статистики після 2014 року, але до цього споживання сухих вин на душу населення в рік щорічно зростала, а споживання горілки знижувалося. Одна з причин - молодь все більше віддає перевагу вину, а не міцним напоям.
Так, у нас є складнощі з культурою споживання, але, на мій погляд, ситуація поліпшується. Особливо помітні зміни в Києві - відкривається безліч спеціалізованих винних барів, бутиків. Я вважаю, що якщо докладати зусиль, ситуація з кожним роком буде поліпшуватися.
- Виноробство в Україні - дороге задоволення. Невеликі підприємства мають заможних власників. Вони це роблять більше для душі. Така ситуація по всьому світу або в інших країнах створені умови для того, щоб люди з невеликим достатком також могли працювати в цій галузі?
- У мене немає враження, що українські або закордонні господарства - це дорогі іграшки для власників. Безумовно, є окремі випадки, але зазвичай це серйозний бізнес. Коли люди з невеликим достатком вирішують зайнятися своїм бізнесом, вони, як правило, перестають бути людьми з невеликим достатком.
- У жовтні 2016 року президент підписав закон, який скасовує для невеликих виробників ліцензію на гуртовий продаж алкоголю. До цього вона становила 500 тис. грн на рік. Які наслідки прийняття закону?
- Як ви красиво акцентуєте увагу, що саме президент підписав, а не те, що Верховна Рада проголосувала або винороби його давно вимагали (сміється).
- Така процедура прийняття законів. Ми акцентували на президенті, тому що за ним останнє слово.
- Хороший закон, звичайно. Це невеликий крок в сторону демонополізації ринку. Він прибрав загороджувальну ліцензію, яка робила виробництво менше ніж 100 тис. пляшок економічно невигідним. Однак це ніякий не подвиг законодавця, а просто необхідне повернення до нормальної практики регулювання.
Це давно потрібно було зробити. Наявність цієї ліцензії була злочином, що заважає прогресу українського виноробства. Однак це лише один крок з безлічі необхідних кроків для приведення нашого регулювання в порядок.
- Винороби продовжують скаржитися на складність процедури отримання ліцензії на виробництво. Зараз для її отримання передбачено майже 160 дозвільних документів. Депутати зареєстрували законопроект №6693, який покликаний вирішити цю проблему. Як ви його оцінюєте?
- Я не експерт. Я ознайомився з законопроектом і бачу, що цілі у депутатів благородні - спростити отримання ліцензій. Вони розуміють реалії та хочуть зробити це спрощення одним махом, щоб не переробляти створену базу регулювання. Ідея хороша, але є деталі, які викликають питання.

1. Пропонується по-новому ліцензувати виробників до 10 тис. дав і не пред'являти їм вимог по атестації виробництва. Їх виробництва повинні відповідати вимогам, що висуваються малим виноробним виробництвам.
По-перше, ніхто ще не бачив цих вимог. По-друге, чому тоді це відрізняється від звичайної атестації виробництва? Їх ідею я розумію, вони хочуть так зробити, щоб не чіпати гори законодавства по самому регулювання виробництва і вивести все це в інший механізм.
Чому для виробників до 10 тис дал - теж зрозуміло: щоб це ніяк не торкнулося тих, хто вже є на ринку. Тих, хто робить до 10 тис дав, майже немає в Україні, і всі ці зміни ніяк чи не зачеплять чинних виробників.
Правильно було б переглянути регулювання виробництва, яке діє з радянських часів. Однак це багато роботи й начебто вже не депутатське запитання.

2. Проект повинен торкнутися тільки тих, у кого є свої виноградники. А чим погані ті, хто купує виноград у сусіда? А якщо у мене є виноградники, але я ще купую додатково виноград?

3. Таке рішення зберігає механізм, за яким вино залишається підакцизним товаром. Крок вправо, крок вліво - кримінальна відповідальність. Це залишить місце для свавілля і корупції правоохоронців.


- Що ще повинні зробити парламент, уряд і президент для розвитку і підтримки малих виноробних підприємств?
- Перше - декриміналізувати сам факт виноробства. Найшвидший шлях - вивести сухі вина з підакцизних товарів. Друге - скасувати ліцензії на виноробство. Третє - прийняти програму розвитку виноробних регіонів. Це в трьох абзацах не опишеш, над цим треба добряче попрацювати.
Державі потрібно залишити контроль над походженням винограду і над якістю кінцевого продукту, як це робиться в усьому світі.
У нас деякі господарства примудряються робити мільйони пляшок вина, коли їх виноградники можуть призвести в тисячі разів менше. Як правило, вони роблять вина з імпортного виноматеріалу, але це чомусь називається українським вином.
- Хто є вашим кумиром у виноробстві?
- Кумирів у мене немає - ні в виноробстві, ні взагалі. Є персонажі, які мені цікаві, за якими я стежу. Люди змінюються, все можуть робити помилки, а завтра можуть з'явитися нові герої. Не можу виділити нікого конкретного.
- Про що ви мрієте?
- Що стосується вина?
- В першу чергу.
- Короткострокові комерційні цілі виглядають так: запустити продажу по Україні та експортні продажі. Мати такі результати й попит на наші вина, щоб виторгу з продажів вистачало на розширення виноградників.
Іміджеві - хотілося б, щоб кожен урожай отримував оцінку по Паркеру від 92 і вище. Довгострокові ... Вони не зовсім про вино.

Микола Топалов, Економічна правда

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
04.11.2017 12:00
Переглядів272
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
17-11-2017 16-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг