В Україні шиють одяг для Dolce & Gabbana і Moschino

Українські швейні фабрики шиють брендовий одяг на експорт у Європу.

Вартість пошиття одягу в Україні стала вчетверо нижчою за китайську, а за виробництво продукції для світових брендів вітчизняна швея отримує лише 0,5% від ціни речі в європейських бутіках. Абсолютна більшість українських фабрик працюють на експорт, – ідеться в сюжеті ТСН.

У Первомайську Миколаївської області на швейній фабриці працює три сотні людей, котрі виробляють справжній одяг Dolce & Gabbana, Moschino та інших відомих світових брендів. Працівники підприємства радіють тому, що умови праці в них хороші, а зарплатня повністю "біла". Замовлення дають із Німеччини, Франції та інших країн, разом із тканиною, лекалами, ґудзиками, блискавками тощо. Весь процес виробництва суворо контролюється – виробник має звітувати за кожен метр витраченого матеріалу.

Всередину готового одягу вклеюють і вшивають етикетки з брендом та інформацією про догляд за виробом. Бажаної позначки Made in Ukraine на жодному комплекті немає.

"Може, соромляться. Не знаю", – припускають робітники фабрики. Чіпляти цінники на спакований одяг замовники не соромляться – як правило, там тризначні цифри в євро, від 100 до 400. З них фабрика отримує собі мізер – близько 10 євро. Матеріал коштує дорожче за працю, однак у загальній ціні це все одно дріб'язок.

Експерти пояснюють, що і тканина, і розкрій, і пошиття, і пакування і навіть транспортування – хоч за океан – становить лише третину від ціни готового виробу. Це означає, що з кожної 1000 гривень, які покупець витрачає у крамниці на сукню чи сорочку, 700 іде не виробникові, а бренду.

"Бренди отримуюють мільйонні прибутки, а ці люди, які фактично створюють цей товар, вони живуть на межі бідності", –каже Оксана Дутчак, співавтор дослідження, яке європейська кампанія за чесний одяг уперше провела в Україні. Активісти влаштовують пікети брендових крамниць, змушуючи їх платити більше виробникам із третього світу.

Умови праці на українських фабриках не кращі, ніж в Азії: середня зарплата в галузі становить 2700 гривень (на фабриці в Первомайську під 8000 грн), це співмірно з Бангладеш або Македонією. Натомість у Китаї аналогічний показник мінімум учетверо вищий – тепер це не найдешевша робоча сила, бо там зарплата коливається у межах 450-700 доларів. Однак вимагати у брендів більше українські виробники не ризикують.

"От у нас була фірма Gelco, хороша фірма, але Македонія їм дала умови трошки дешевші, і вони все, що шили в Україні, перемістили в Македонію", – розповів директор швейної фабрики Євген Дирдін.

Українські фахівці легкої промисловості шукають кращої долі в інших сферах, або за профілем, але в інших країнах.

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
13.12.2017 08:38
Переглядів210
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
21-01-2018 20-01-2018 19-01-2018
Вибір редактора

Рейтинг