Газовий переполох: з чого усе почалося і що буде далі

Криза з постачанням газу українських споживачів через невиконання російським ПАТ "Газпромом" рішення Стокгольмського арбітражу вибухнув п'ятницю, 2 березня. Вже наступного дня він закінчився.

Про те, хто в цьому винен, чим мотивувало свої рішення керівництво НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Газпром", якими будуть наслідки, – пише БізнесЦензор.

Що спровокувало кризу?

Пізно ввечері 28 лютого Стокгольмський арбітраж оприлюднив рішення за позовом "Нафтогазу" до "Газпрому" про умови контракту на транзит газу, укладеного 19 січня 2009 року урядом Юлії Тимошенко. Контракт був укладений терміном на 10 років – до 2019 року.

За рішенням Стокгольмського арбітражу, "Нафтогаз" домігся компенсації в сумі $ 4,63 млрд за недопоставку "Газпромом" узгоджених обсягів газу для транзиту через Україну.

Раніше, 22 грудня 2017 року, Стокгольмський арбітраж виніс рішення за умовами take or pay (бери або плати) газового контракту постачання палива в Україну. Згідно з рішенням, "Нафтогаз" повинен був погасити суму протермінованої заборгованості за поставки газу в розмірі $ 2,02 млрд, а також відсотки в розмірі 0,03% за кожен день протермінування.

За "транзитним" рішенням стався взаємозалік. Таким чином, "Газпром" залишився винен Україні $ 2,56 млрд. При цьому, на цю суму з 1 березня нараховуються відсотки в розмірі $ 526 тис. в день.

Іншими словами, європейський арбітр здебільшого задовольнив вимоги "Нафтогазу" до умов контрактів на закупівлю і прокачування газу. У сухому залишку українська сторона перемогла.

Які ще наслідки рішення Стокгольмського арбітражу?

Дуже важливо, що за результатами двох рішень в Стокгольмі умови контрактів на покупку і прокачування газу були частково змінені. "Газпром" зобов'язаний поставляти Україні 5 млрд кубометрів газу в рік за ціною, яка залежить не від російських індексів.

Тепер ціна встановлена ​​на рівні східно-європейського хабу. Якщо газ з Європи обходиться Україні за ціною "хаб + доставка", то на східному кордоні, згідно з рішенням арбітражу, його можна купувати за ціною просто "хаб". Цей газ дешевший на 20-30 %, в порівнянні з імпортом з Європи. Але поки що купити його може тільки "Нафтогаз".

Умови щодо транзиту поки не визначені. За інформацією джерел в НАК, юристи "Газпрому" аргументовано піддали сумніву незалежність української Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКУ), яку очолює ставленик президента Дмитро Вовк. Саме вона ухвалювала рішення про підвищення ставок вартості прокачування газу українською трубою.

Як починалася криза?

Ще в середині лютого "Нафтогаз" домовився про купівлю у "Газпрому" 500 млн м куб газу в березні за ціною 238,55 дол за тис. куб м.

Важливо, що "Нафтогаз" розраховував весь обсяг імпорту в березні закрити поставками з РФ – ніякої диверсифікації не було передбачено.

Наприкінці лютого - початку березня в Україні встановилися сильні морози. Споживання газу зросло. Зараз Україні потрібно близько 200 млн кубів газу на добу. Тим часом в підземних сховищах (ПСГ) є 10 млрд кубів газу. Це більш, ніж достатньо, щоб пройти опалювальний сезон до кінця.

Проблема в тому, що газ з ПСГ з технічних причин не можна підняти в один момент. В добу ПСГ можуть видати близько 120 млн кубів. Ще 60 млн кубів видобуваються в середині України. Решта 20 млн кубів більше немає звідки взяти, крім як імпортувати.

Коли настала криза?

Отримавши рішення Стокгольмського арбітражу ввечері 28 лютого, вже на наступний день, 1 березня, "Газпром" заявив, що повертає "Нафтогазу" передоплату за березневий імпорт і розриває контракт на поставку.

Можливість розірвання дійсно передбачена в контрактах. Але тільки за згодою обох сторін. При цьому на переговори дається 30-45 днів, а потім контракти може розірвати той же Стокгольмський арбітраж.

Тобто навіть почавши процедуру розірвання контрактів, "Газпром" повинен був дотримуватися їх до винесення рішення про розірвання в Стокгольмі.

Як повідомляють співрозмовники БЦ в "Нафтогазі", 1 березня вони до останнього чекали номінації на поставку від російської сторони – підтвердження графіка поставок, яке дається сьогодні на завтра.

Паралельно 1 березня "Газпром" знизив тиск на вході в українську газотранспортну систему (ГТС). Таким чином, "Нафтогаз" повинен був використовувати більше газу для технологічних потреб – підтримання тиску в системі.

Коли номінація не прийшла до вечора 1 березня, а тиск в ГТС впаа, стало зрозуміло, що 2 березня Україна може не вистачити газу, щоб збалансувати систему в пікові морози.

Як Україна вчинила у відповідь?

Глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв і Президент Петро Порошенко закликали націю обмежити споживання газу в період холодів, які повинні закінчитися 6 березня.

Було рекомендовано закрити навчальні заклади і зменшити споживання газу промисловістю на 10 %. У соцмережах був запущений флешмоб з тегом #прикрути.

За підсумками 2 березня, за інформацією Міненерговугілля, зниження споживання газу в країні склало 14 %. Найбільше заощадили міста, де працюють ТЕЦ з можливістю використання в якості резервного палива мазуту.

Але головне, що вже 2 березня "Нафтогаз" законтрактував необхідні обсяги газу на біржах в Європі. Газ був закуплений в Польщі, Словаччини та Угорщини за ціною $ 400 - $ 500 за тис. куб м. Представники "Нафтогазу" тут же заявили, що вимагатимуть від "Газпрому" компенсації збитків, понесених через термінових закупівель за спотовими цінами.

Вже 3 березня (в суботу) в українську ГТС зайшов ресурс з Європи і криза минула. У той же день Міненерговугілля оголосило про зняття обмежень на споживання газу для навчальних закладів з 5 березня.

Чому "Газпром" не виконав рішення арбітражу?

Очевидно, що головною причиною саботажу "Газпрому" була політична ситуація. 18 березня мають відбутися вибори президентом РФ Володимира Путіна.

Напередодні виборів Кремль не міг показати свою слабкість і визнати поразку в суперечці з Україною.

3 березня "Газпром" таки подав документи до Стокгольмського арбітражу для початку процедури розірвання контрактів на поставку і транзит палива з НАК "Нафтогаз".

Чому керівництво НАК не передбачив можливість саботажу "Газпрому"?

Позицію НАК з цього питання 3 березня оприлюднив комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко в своєму Facebook.

Із його слів, НАК передбачав таку ситуацію. Але якби він заздалегідь законтрактував необхідний обсяг імпорту в Європі за завищеними цінами, "Газпром" міг не влаштовувати таку провокацію. Тоді збитки від закупівель непотрібного ресурсу лягли б на "Нафтогаз". І в суді їх неможливо оскаржити.

Зі слів Вітренка, вартість газу в останні дні лютого на європейських біржах доходила до тисячі доларів за тисячу кубометрів. Від закупівлі 20 млн кубів збитки НАК могли скласти до $ 20 млн.

Очевидна й інша причина. Після саботажу рішення європейського суду "Газпром" дискредитував себе в очах європейських контрагентів як надійний партнер. На думку керівництва НАК, це повинно зашкодити проекту будівництва газопроводу "Північний потік - 2" в обхід України.

Якщо "Газпром" і далі буде ігнорувати рішення європейських інстанцій, Україна має всі шанси ініціювати арешт активів "Газпрому", які є в Європі.

Як українська політика вплинула на газову кризу?

Вже більше року триває конфлікт команди керівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва з командою прем'єр-міністра України Володимира Грйсмана.

Гройсман звинувачує "Нафтогаз" у монополізмі. А Коболєв критикує уряд за відмову від запровадження ринку газу для населення, на чому наполягає Міжнародний валютний фонд.

Коболєв вчергове засвітив конфлікт, коли на прес-конференції 1 березня, присвяченій перемозі в Стокгольмі, подякував за допомогу колишнього прем'єра Арсенія Яценюка і Президента Петра Порошенка.

У той же день стало відомо, що Державна фіскальна служба під керівництвом Мирослава Продана, ставленика прем'єра, оштрафувала Коболєва на 8,3 млрд грн за порушення митних правил при імпорті газу.

Щоб захиститися від прем'єра, ще з 2017 року Коболєв активно почав шукати підтримки у Президента Петра Порошенка. В результаті "Нафтогаз", добившись політичної незалежності від Кабміну, потрапив під політичний вплив президента.

Примітно повна відсутність в цей період рішень Наглядової ради "Нафтогазу". Саме йому, а не Президенту, звітує НАК.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УКРАЇНЦЯМ НЕ ДОВЕДЕТЬСЯ ДОПЛАЧУВАТИ ЗА ІМПОРТНИЙ ГАЗ