Другий рівень пенсійної реформи: великі гроші, але ще більші ризики
З 1 січня 2019 року в України є шанс перейти на другий рівень пенсійної системи — депутати впритул підійшли до розгляду відповідного законопроекту 6677-д (його не встигли поставити на голосування у понеділок 16 квітня, але у нього великі шанси бути розглянутим у найближчі тижні). У рамках реформи внески до накопичувальної системи планують зробити обов'язковими: у першій рік 2 %, з поступовим збільшенням до 7 %. Таке рішення може дорого коштувати країні.
Ризики такого закону відчутно вищі, ніж потенційні переваги, вважає заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Що означає другий рівень пенсійної системи
Мета реформи — шляхом введення накопичувальної пенсії забезпечити добробут громадян. В рамках другого рівня кожен громадянин муситиме сплачувати обов'язкові внески (наразі вони є добровільними). Внески кожного українця будуть спрямовані на індивідуальний рахунок, доступ до якого можна буде отримати лише після виходу на пенсію.
В чому бачать переваги такої системи
Україна — не перша держава, що зацікавилася ідеєю пенсій другого рівня. Спроби запровадження такої системи робили Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, Хорватія та навіть Росія. Вважалося, що запровадження обов'язкових внесків дозволить досягти трьох цілей:
-
Диверсифікувати ризики та згенерувати інвестиційний дохід;
-
Підвищити офіційну зайнятість, адже людина сприйматиме внески як власні кошти і буде зацікавлена в їхньому накопиченні;
-
Вивільнити додаткові кошти і таким шляхом стимулювати розвиток ринків капіталу.
Що пішло не так
Сподівання реформаторів не справдилися одразу у кількох напрямках: інфляція часто виявлялася вищою, ніж дохідність накопичувальних фондів, ще дещицю дохідності "з'їдали" адміністративні витрати. Крім того, більшість фондів вирішили не ризикувати і вклали гроші або у державні облігації, або у депозити, тому очікування диверсифікації також виявилося марним.
Зрештою, криза 2008-2009 років поклала край системі другого рівня — більшість фондів були націоналізовані, схеми — скасовані.
Чому система другого рівня небезпечна для України
Фінансова стабільність нашої країни наразі є дуже хиткою, а отже, ми маємо великий ризик повторити помилки попередників. Є декілька ключових факторів, які прирікають запровадження системи другого рівня на провал:
-
Потенційна збитковість довгострокових інвестицій через високу та нестабільну інфляцію, фінансові ризики,відсутність правовладдя та геополітичні проблеми;
-
Неможливість диверсифікації ризиків через відсутність інструментів та, найвірогідніше, обмежений доступ до інвестицій закордон (держава не зацікавлена у відтоку грошей, до того ж, це може посилити тиск на гривню).
-
Падіння споживчого попиту за умови, що українцям доведеться віддавати ще 7-15% зароблених ними коштів. За умови середньої пенсії 2446 грн це означатиме мінус 171-366 гривень з щомісячного бюджету пересічного українця.
-
Послаблення економічного зростання через падіння споживання.
Фактично, у нинішньому вигляді реформа — спроба непрямим чином змусити молодих українців кредитувати уряд за власний кошт. Єдині, хто тут виграє, — це приватні посередники, які отримуватимуть значні комісійні з операцій.
Ще один серйозний ризик — у випадку знецінення таких накопичень увесь тягар відшкодування може впасти на державу, що завдасть серйозний удар по бюджету.
"Введення системи другого рівня та прийняття закону у його нинішньому вигляді — рішення безвідповідальне і шкідливе. План реформи має бути переглянутий таким чином, щоб реформування пенсійної системи принесло користь і пересічним українцям, і державі в цілому", – вважає експерт.
VoxConnector для ІА "Конкурент"
У Луцьку з'явилися дзеркальні паркани (фото)
У Луцьку люди самовільно встановили обмежувачі руху (фото)
5 фактів про Луцьк, які ви могли не знати
Для фанатів усього сирного: у центрі Луцька запрацював стріт-фуд заклад «CHEESY» (фото)
Помер король Великої Британії Чарльз III? Що кажуть офіційні джерела