Економічні провали незалежної України: земельна реформа

Мораторій на продаж сільгоспземлі – не тільки економічно шкідливе рішення, через яке економіка країни недоотримала $ 40-50 млрд, але і кричущий випадок порушення державою прав власності громадян. Сім мільйонів українських громадян вже 16 років не можуть розпоряджатися своєю землею.

18 січня 2001 року парламент України проголосував за введення тимчасового мораторію на продаж населенням своїх земельних паїв. Цей крок планувався як тимчасовий захід, який захистить український ринок від скупчення землі в руках вузького кола лендлордів. Однак "тимчасовість" триває вже майже 16 років, мораторій заважає розвитку агросектора, створення цивілізованого земельного ринку, пов'язаного з ним кредитування і довгострокових інвестицій в розвиток галузі, – зазначають експерти VoxUkraine.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЕКОНОМІЧНІ ПРОВАЛИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: НАЦБАНК

Земля. початок

Кабінет Міністрів України зробив першу спробу запустити ринок землі ще в 1993 році, прийнявши резолюцію "Про державні податки". Запроваджувалася змінна ставка податку на продаж землі залежно від часу, протягом якого її культивував власник. Якщо земля продається протягом року після приватизації, продавець сплачує 80 % від ціни контракту; якщо ж земля продається через 6 років, то податок на продаж зменшується до 5 %. Реформа так і не була реалізована через сильну опозицію у Верховній Раді.

Наступну спробу запустити ринок землі уряд зробив в жовтні 1996 року, коли Кабмін направив до парламенту новий проект Земельного кодексу. Тоді, як і зараз, запуск ринку землі був умовою для продовження програми міжнародної допомоги Україні. Але, незважаючи на тиск з боку Світового банку і МВФ, в березні 1997 року проект був відхилений Радою.

Уряд і Президент пішли іншим шляхом і в 1998-1999 роках все ж почали землю роздержавлювати. Порядок поділу та передачі землі врегулював Указ Президента № 720 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям". Колгоспну земля розпайовували і передавалася у власність "членам колективного с/г підприємства, с/г кооперативу, с/г акціонерного товариства, зокрема пенсіонерам, які раніше працювали в ньому" (ч. 2 Указу № 720). Саме в цей період земля почала продаватися. Існував відносно вільний ринок землі недовго: до 2001 року.

У січні 2001 року позафракційний депутат, екс-губернатор Вінницької області Анатолій Матвієнко (сьогодні - народний депутат від партії БПП) запропонував своїм колегам в Парламенті ввести тимчасовий мораторій на продаж землі. Відразу після різдвяних свят без обговорень в сесійній залі депутати підтримали його ініціативу, прийнявши 18 січня Закон "Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)". Найбільше голосів за закон віддали представники Комуністичної партії (106 за) і групи "Відродження регіонів" (майбутня Партія регіонів) (29 голосів за). "Земля роздавалася пайовикам, і (народні депутати) боялися, що багаті люди будуть її скуповувати, чого, звичайно, дійсно не можна було виключити", – говорить експерт з питань агросектора Олег Нів'євський. Як коротко пояснила суть документа під час голосування голова профільного Комітету ВРУ з питань аграрної політики Катерина Ващук, мораторій був "до прийняття Земельного кодексу України заборонити рух земельних паїв".

Семиразовий мораторій

Проект Земельного кодексу був поданий урядом Віктора Ющенка на розгляд Ради в жовтні 2001 року і навіть проголосований депутатами.

Цей документ "фактично створював передумови реалізації третього етапу реформи - створення ефективного ринку землі", – відзначає економіст Анатолій Гальчинський в своїй книзі "Записки радника Президента: Десять років з Леонідом Кучмою".

Але були нюанси... При розгляді законопроекту в Парламенті той же Комітет з питань аграрної політики під керівництвом Ващук вніс правки, які не просто залишили мораторій в дії спочатку до 2003-го, а потім - до 2005 року, а й поширили його дію на всі землі с/г призначення.

Те, що передбачалося як тимчасовий захід, стало практично незмінною нормою для країни.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЕКОНОМІЧНІ ПРОВАЛИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: ЦІНИ Й ЕКСПОРТ

У перший раз дію мораторію продовжили на два роки (до січня 2007-го) в жовтні 2004 р. За відповідне рішення голосували комуністи і соціалісти, а також "Наша Україна". Рішення про продовження мораторію підтримав навіть лідер "Нашої України", новообраний президент Віктор Ющенко.

Другий раз – в кінці 2006 року – за продовження мораторію, окрім "лівих", проголосували найбільші парламентські партії того часу: БЮТ і Партія регіонів. На цей раз Ющенко вже наклав вето, проте Парламент зміг його подолати. Після цього мораторій продовжували ще п'ять разів: у 2008, 2010, 2011, 2012 і 2015. В останній раз його продовжили до 1 січня 2017 року.

Невловимий законопроект

Сьогодні через дії мораторію 96 % с/г землі перебуває поза ринком. Найбільше її у пайовиків – близько 68 %.

Чи буде дія мораторію продовжена восени 2016- го? Це не головне. Відповідно до Земельного кодексу України, для зняття мораторію недостатньо просто не накладати його знову. Передумовою для зняття мораторію є вступ в силу закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон повинен створити "порядок реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай)".

Але за 16 років з моменту введення мораторію такий законопроект так і не був прийнятий Верховною Радою. Далі всіх зайшов проект "Про ринок земель" депутата від Партії регіонів Григорія Калетніка. У 2011 році проект навіть пройшов перше читання в Раді, але далі справа не пішла.

Згідно з останнім законом про мораторій, Кабмін до 1 березня 2016 року мав подати на розгляд Ради проект Закону України про обіг земель. Цього досі не відбулося (хоча відповідний законопроект ще в 2013 році був розроблений Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру).

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЕКОНОМІЧНІ ПРОВАЛИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: ВАУЧЕРНА ПРИВАТИЗАЦІЯ

Чому народні депутати і уряд наполегливо ігнорують питання створення земельного ринку?

Електорально непривабливий

Одна з головних причин - неприйняття в суспільстві ідеї ринку землі, вважає заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. Влада в своїй риториці і діях просто використовує електоральні настрої більшості громадян.

Поки чотири президенти і депутати шести скликань 16 років розмірковують про необхідність зняття (незняття) мораторію на продаж землі, Україна втратила (і продовжує втрачати) колосальні можливості для розвитку економіки, підвищення ефективності власного агросектора і добробуту сільських жителів.

Ціна мораторію

По-перше, зміст заборони обігу землі – щоб власники фінансових ресурсів не скупили землю – давно загублений. Простий пошук в Google дозволяє знайти масу коментарів юристів про те, як законно можна обійти мораторій і придбати землю с/г призначення.

По-друге, власники землі змушені здавати її в оренду в 5-11 разів дешевше справедливої ​​вартості.

Зараз оборот землі існує головним чином на правах орендних відносин. За підрахунками експертів агросектору Олега Нів'євського та Дениса Нізалова, вартість оренди землі с/г призначення в Україні більш ніж в 10 разів нижче, ніж могла б бути, якби були усунені спотворення на ринках землі та інших факторів виробництва – такі, як поганий доступ до капіталу, мораторій на продаж землі, дроблення земельної власності. Крім того, від можливості вільно розпоряджатися землею виграли б не тільки ті, хто при бажанні продав би свій пай, а й ті, хто його зберіг.

Зокрема, дослідники підрахували, що близько 60% сільськогосподарської землі в користуванні обробляється орендарями, які взяли землю в оренду у власників паїв. Середній орендний платіж в 2015 році становив $ 37. У той же час, якби ринки і фактори виробництва працювали нормально, вартість оренди становила б $ 455/га, тобто в 11 разів більше.

По-третє, без запуску офіційного ринку землі не варто розраховувати на довгострокові інвестиції в аграрний сектор.

"Зараз вони не здійснюються через невпевненість в завтрашньому дні", – говорить Сергій Зузак, директор з розвитку бізнесу SCM (відповідає зокрема за розвиток аграрного бізнесу групи). Як приклад Зузак призводить створення поливних систем, які вимагають дуже довгострокових інвестицій, але здатні дати новий поштовх розвитку сільського господарства в Україні та значно підвищити врожайність землі.

Четвертий ефект – це значне обмеження доступу аграріїв до кредитних ресурсів, пишуть Денис Нізалов, Катерина Івинська, Сергій Кубах і Олег Нів'євський в своїй статті "Мораторій на землю для чайників і не тільки".

Створення ринку землі відразу ж запустить використання землі в якості заставного майна.

"Поява землі в якості застави розв'яже руки банкам і дасть новий потужний поштовх для кредитування", – вважає Зузак. За його підрахунками, навіть якщо земля буде продаватися з дисконтом (через близькість до АТО або району Полісся, посушливості територій і т.д.), наприклад, в 50 % і при цьому буде торгуватися за теперішньою вартістю в $ 300 за гектар (що вважається песимістичною оцінкою), мінімальний обсяг якісного заставного майна становитиме близько $ 9-10 млрд. За допомогою кредитування ці гроші будуть запущені в економіку, причому з урахуванням банківських мультиплікаторів позитивний вплив на економіку буде в рази вищим.

За підрахунками Андрія Мартина, в результаті дії мораторію і неможливості використовувати землю як заставу економіка України вже недоотримала від $ 40 до 50 млрд.

П'ятий негативний ефект від дії мораторію - стримування розвитку сільської місцевості та сільського господарства, оскільки він перешкоджає перерозподілу земельних ресурсів від менш ефективних власників до ефективніших власників і виробників і знижує ціну оренди і доходи власників.

Нарешті в дії мораторію є дуже важливе морально-соціальне питання. Власники паїв не мають можливості ефективно скористатися своєю землею: ціна оренди катастрофічно занижена, а продати її вони не можуть. І більше мільйона українців вже не зможуть ніколи. За підрахунками проекту Ціна держави, зараз 1,6 млн власників паїв – або 23 % від усіх власників – це люди, яким за 70 років. А з моменту введення першого мораторію померло вже близько 1 млн власників паїв. Вони так і не встигли скористатися своєю власністю: не залишили спадкоємців, або ж спадкоємці не оформили свої права через дорожнечу процедури успадкування.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЕКОНОМІЧНІ ПРОВАЛИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: ПІЛЬГИ ТА ПРЕФЕРЕНЦІЇ

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
02.09.2016 15:00
Переглядів779
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
22-11-2017 21-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг