Чому заява Гройсмана про підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень зробить українців ще біднішими

Заява Прем'єр-міністра може призвести до того, що попри номінальне збільшення, реальні доходи громадян зменшаться

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що мінімальна заробітна плата у 2017 році буде не менше 3200 гривень. Проте такий крок може призвести до того, що попри номінальне збільшення, реальні доходи громадян зменшаться. І ось чому.

У проекті держбюджету на наступний рік, який Кабмін вніс на розгляд парламенту, передбачено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі наступного року становитиме: з 1 січня – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 1450 гривень, а з першого грудня повинна зрости до 1600 гривень.

Зростання вдвічі мінімальної зарплати потягне за собою подвійне зростання усіх видатків на оплату праці працівників, яких утримує бюджет

Чому рівень мінімальної зарплати важливий? До "мінімалки" прив'язана тарифна сітка оплати праці працівників бюджетної сфери. Це означає, що зростання вдвічі мінімальної зарплати потягне за собою подвійне зростання усіх видатків на оплату праці працівників, яких утримує бюджет. А це: держслужбовці, лікарі, вчителі, працівники культури тощо. Якщо ж пропорційного підвищення не відбуватиметься через брак коштів, то це означатиме "зрівнялівку", коли і прибиральниця, і професор матиме однакову ставку.

Звідки бюджет може взяти кошти на таке підвищення? Є декілька шляхів: перерозподілити статті видатків або збільшити надходження. Навряд перерозподіл відбудеться, адже кожне міністерство просто-таки "вигризало" для себе відповідні статті видатків.

Значить, потрібно збільшувати надходження. Це теж можна робити декількома шляхами: більше заробляти, щось продати, десь позичити або "надрукувати" гроші, не підкріплені товаром.

Рівень "заробітку" держави визначає динаміка ВВП. І в держбюджеті на 2017 рік ріст ВВП становить всього 3%. Власне під ці 3% й закладено зростання мінімальної зарплати до 1762 гривень на кінець року.

Є й інший спосіб збільшити надходження до бюджету: збільшити податки. Але сентенція про те, що для того, "щоб корова давала більше молока, її треба менше годувати і більше доїти" тут не працює.

Продаж державних активів – це не стабільне джерело доходу. Адже звідки держава покриватиме витрати на збільшені заробітні плати наступного року?

Це ж стосується і позик. З одного боку, Україні й так ніхто не хоче позичати грошей на зовнішніх ринках, з іншого – їх потрібно віддавати, та ще й з відсотками. До прикладу, Україна вже стільки напозичалася, що в 2017 році нам потрібно буде віддати 129 млрд гривень державного боргу і ще 111 млрд гривень – відсотків на обслуговування цього боргу. Це 30% від видаткової частини бюджету! Тобто сьогодні кожен міг би отримати на 30% більше, якби не "турбота" попередніх урядів, які піднімали зарплати і пенсії, давали дешевий газ та електроенергію, "безплатно" вчили та лікували. Іншими словами – займалися популізмом.

Останній спосіб, звідки можна взяти додаткові кошти на підвищення мінімальної зарплати, – надрукувати. Так, Нацбанк постійно друкує гроші, проте вони підкріплені товарною пропозицією.

Що це означає? Уявіть, що у вас закрита економічна система, в якій є 100 гривень і виробляється 20 хлібин. Не важко порахувати, що кожна хлібина тоді вартуватиме 5 грн. А тепер ми не змінюватимемо кількості виробленої продукції, але збільшимо кількість грошей в економіці, наприклад, вдвічі (як це пропонує Гройсман). Значить на 20 хлібин припадатиме 200 гривень. Тобто збільшивши кількість грошей в економіці, які не підкріплені товаром, ми просто збільшили вартість товарної одиниці. Такий процес називається інфляцією.

Якби ж у нашій уявній економічній системі ми збільшили виробництво хліба на 10% (до 22 хлібин) і збільшили кількість грошей теж на 10% (до 110 гривень), система залишилася б рівноважною.

З іншого боку, бізнес теж навряд справиться з таким навантаженням. Адже на сьогодні з кожної 1000 грн виплаченої працівнику зарплати підприємство платить: ЄСВ 22% (220 грн) + ПДФО 18% (180 грн) + військовий збір 1,5% (15 грн) = 415 гривень різних податків і зборів.

Ні малий, ні середній бізнес не має змоги збільшити відрахування вдвічі на фонд оплати праці. Це означатиме, що багато працівників буде звільнено або ж переведено на "конвертну оплату". Відтак замість збільшення надходжень до бюджету ми можемо фактично отримати їх зменшення.

Заява Гройсмана є суто популістичною і немає нічого спільного з реформуванням економіки

Тобто заява Гройсмана є суто популістичною і немає нічого спільного з реформуванням економіки. Більше того, якщо депутати приймуть відповідні правки до бюджету, це ще більше розбалансує економіку України та збільшить системні перекоси.

Якщо ж ми справді хочемо збільшувати соціальні стандарти, ми просто повинні збільшувати продуктивність нашої праці. Це не завжди означає, що потрібно працювати більше. Це означає працювати ефективно. Адже якщо півдня яму копати, а потім півдня цю ж яму закопувати, то в кінці робочого дня результат буде таким же, як і на початку, але й сказати, що цілий день ніхто нічого не робив – теж не можна.

Тому, як заповідав засновник компанії Apple Стів Джобс, давайте будемо працювати головою, а не по 12 годин щодня!

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Україна
Опубліковано:
27.10.2016 14:30
Переглядів10008
Коментарів2
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
16:51
28.10.2016
edcom.com.ua
Автори, в більшості випадків і незалежно від того де розміщується матеріал, роблять одну і ту ж помилку в питанні зарплат: не розрізнють зарплату на нараховану, з якої сплачуються податки і від якої розраховують єдиний соціальний внесок, і виплачену на руки працівнику. Тому правильний розрахунок в статті повинен мати наступний вигляд:"Адже на сьогодні з кожної 1000 грн виплаченої працівнику зарплати підприємство платить: ЄСВ 22% від нарахованої (оклад) зарплати (273,46 грн) + ПДФО 18% (223,74 грн) + військовий збір 1,5% (18,65 грн) = 515,85 гривень різних податків і зборів". Погоджуюсь з популізмом заяви.
21:59
27.10.2016
с стороны
Самое умное что я здесь прочитал ето слова Стива Джобса....
останні новини
27-05-2018 26-05-2018 25-05-2018
Вибір редактора

Рейтинг