"Пам'ятав кожного, хто опинявся у мене на столі", – волинський паталогоанатом Тарас Романюк

Тут по-особливому тихо, спокійно, не дивлячись на облуплені стіни, обдерту плитку, коридори та пусті кабінети, які так і не дочекались завершення ремонту, а також відсутність опалення та відповідних умов праці.

Саме остання є тут повноправною господинею, а її холодний подих відчувається у кожному куточку цього приміщення. Це – морг. Сюди потрапляють майже усі, чий земний шлях завершився. У цих стінах вони стають пацієнтами патологоанатома, а в окремих випадках – судово-медичного експерта, людей, котрі встановлюють остаточну причину смерті. Як працюється їм з такими пацієнтами? Хто потрапляє на стіл патологоанатома та судово-медичного експерта?

Про ці та про інше журналісти Володимир Медіа у лікаря патологоанатома Володимир-Волинського районного відділення ВОПАБ Тараса Романюка та завідуючого Володимир-Волинським міжрайонним відділенням ВОБСМЕ судово-медичного експерта Миколи Бзюка.

Тарас Романюк: "Патологоанатом допомагає живим пацієнтам не стати мертвими"

– Я потрапив до Володимира-Волинського по розподіленню три роки тому. Серед обраних мною вакансій – інфекціоніста та патологоанатома, обрав останнє, – розповідає Тарас Романюк. – До обов'язків патологоанатома входить здійснення прижиттєвих патоморфологічних досліджень операційного та біопсійного матеріалу. А саме – вивчення тканин органів на предмет виявлення злоякісних клітин та інших захворювань чи патологічних процесів.

Бувають випадки, коли потрібно провести гістологічне дослідження якнайшвидше. Даний аспект має велике значення у лікарнях 4-х рівнів при плануванні операцій і здійсненні подальшого лікування. Наприклад, під час виконання оперативного втручання, коли пацієнт знаходиться на операційному столі під наркозом. Така оперативність необхідна для підтвердження клінічного діагнозу та встановлення діагнозу клінічно у нез'ясованих випадках, стадій та різних форм онкологічних процесів для того, щоб лікар міг правильно визначитися з подальшими діями. Таким чином патологоанатом допомагає лікарям правильно ставити діагноз, що також впливає на одужання пацієнта .

Крім досліджень гістологічного матеріалу, лікар-патологоанатом проводить посмертну діагностику тіл померлих з метою точного визначення причин смерті, експертизи якості діагностики та лікування, забезпечення достовірних даних органів статистики. Тут, крім професійних якостей, чималу роль відіграє врівноваженість. Це стосується моментів, під час яких родина очікує на розтин померлого. Саме тоді нерідко трапляються емоційні зриви у її членів, до яких потрібно бути готовим і вміти їх сприймати.

– Робота з мертвими пацієнтами – не для слабодухих. Як вдається звикнути до неї?

– Коли я тільки починав працювати, пам'ятав кожного, хто опинявся у мене на столі, навіть прізвища. Згодом це минулося і тепер для мене це – буденна праця.

– Які діагнози найчастіше стають причинами смерті?

– У моїй практиці у більшості випадків – це серцево-судинні захворювання, як гострі так і хронічні. Далі йдуть онкологічні захворювання, інфекційні хвороби.

– Під час оперативних втручань хворим ампутують кінцівки. Куди їх дівають?

– Передають нам на дослідження. Залежно від патологічного процесу, матеріал зберігається в архіві певний час, після чого відправляється на утилізацію.

– З чого починається робочий день патологоанатома та судово-медичного експерта? І в чому їхня відмінність?

– Ці професії різняться між собою, хоча і об'єднує їх одне – робота з небіжчиками. Але у кожній з цих спеціальностей є свої індивідуальні професійні особливості. Патологоанатом, як я попередньо говорив, займається розтином тіла трупа з метою підтвердження або спростування клінічного діагнозу , поставленого лікарем, а судмедексперт починає свою роботу, не маючи ніякої вхідної інформації. Оскільки він працює з пацієнтами, котрі померли в результаті трагічних випадків або ж за невідомих обставин. Зазвичай, мій день розпочинається із забору матеріалів для гістології, які приносять з відділень лікарні і їх подальшим дослідженням. Якщо є розтин, мене попереджають про це завчасно і тоді графік змінюється.

* * *

Микола Бзюк: "До кожного пацієнта ставишся як до потенційно небезпечного"

– В обов`язки судово-медичного експерта входить проведення експертиз не тільки мертвих, а й живих людей. А саме фіксація тілесних ушкоджень, встановлення їх механізму утворення та ступеню тяжкості у потерпілого, звинуваченого чи свідка, встановлення віку потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого при відсутності необхідних документів та відомостей про нього, – розповідає судово-медичний експерт Микола Бзюк. – Також моя присутність обов'язкова на місці події при виявлені трупа поза лікарняним закладом з метою виявлення злочинів, відібрання біологічних зразків на місці виявлення злочину, тощо. Виклики можуть пролунати о будь-якій порі доби, а також у святкові дні. Тому вихідних у мене практично нема. Виключенням роботи у морзі є Великдень, у цей день ми не працюємо.

– У яких випадках призначається судово-медична експертиза?

– Оскільки вона дає відповідь на численні запитання, в обов`язковому порядку її проводять, щоб встановити причину смерті людини, яка загинула в результаті аварії, самогубства, отриманих травм, вбивства, тобто, коли виникає підозра про насильницький характер смерті, – продовжує розповідати експерт. – Крім того, експертиза потрібна у випадку, якщо хворий раптово помер у лікарні після поступлення у лікувальний заклад з травмою, а також коли діагноз остаточно не встановлений, або при раптовій смерті людини вдома, що настала з незрозумілих причин. Загалом, її призначають тоді, коли у працівників правоохоронних органів є причини для сумнівів щодо смерті людини.

– Скільки часу займає процес розтину?

– Все залежить від складності ситуації. Якщо це людина, котра померла від хвороби, він триває недовго. Якщо пацієнт потрапляє до моргу після ДТП або ж насильницької смерті, розтин затягується до кількох годин. Адже потрібно детально вивчити і встановити причину смерті, встановити взаємозв'язок між тілесними ушкодженнями та причиною смерті, описати та вказати характерні особливості контактної поверхні травмуючого предмету, яким спричинили смерть. У випадках ДТП – встановити рід та вид транспортної пригоди, тощо, для подальшого провадження кримінальної справи. Та якщо говорити про проведення аналізів, експертиз, лабораторних досліджень, це є досить тривалим процесом, який залежить від тяжкості тілесних ушкоджень, їх характеру.

– Який найдовший термін зберігання тіла у морзі?

– До 10 діб. Саме стільки часу дається на встановленням особи. Хоча, як правило, такого у нас не буває. У середньому пацієнт знаходиться 3-5 діб. Інколи рідні просять потримати покійника допоки оформлюють необхідні документи. Це стосується випадків, коли процес поховання відбувається в іншому куточку країни або світу.

– Чи траплялось у вашій практиці, коли рідні вимагали своєї присутності під час розтину?

– На розтині під час проведення судово-медичної експертизи згідно чинного законодавства можуть бути присутні будь-які сторонні особи лише за письмовим дозволом слідчого. Однак, у моїй практиці були випадки, коли близькі померлого, не маючи відповідного дозволу, намагалися увірватися до моргу під час розтину. Не стану приховувати, що це були представники ромської національності, які ледь не через вікна лізли і перешкоджали роботі. Але мені вдалося їх вгамувати.

– На скільки небезпечно для вашого здоров'я є процес розтину, враховуючи інфекційні захворювання у деяких пацієнтів і те, у якому стані вони інколи потрапляють на розтин?

– У нашій роботі завжди є підвищений ризик небезпеки, оскільки у небіжчика при житті могли бути різні захворювання, у тому числі й інфекційні. І якщо патологоанатому про це, в більшості випадків, відомо заздалегідь, то я про це можу й не знати. Тому відповідно до кожного трупа ставишся як до потенційної небезпеки для власного здоров'я

– У який період часу частіше спостерігається смертність і з чим це пов'язано?

– Сезонність має вплив на причину смерті. Так, у літній час маємо потопельників та трупів в стані виражених гнильних змін, у зимово-весняний або ж осінньо-зимовий – самогубців. Щодо останніх, це пов'язано із загостренням психічних порушень, які у час пробудження або підготовки до сну природи, загострюються, оскільки відбуваються патологічні процеси у мозку. У зимовий період збільшується кількість замерзлих або ж погорільців.

– Наймолодші ваші пацієнти?

– Плід немовляти або, якщо бути точнішим, викидень.

– Скільки було розтинів з початку року?

– Більше сотні. Так, до Великодня нашими пацієнтами стало 16 людей.

– Зважаючи на недостатнє фінансування медицини, виникає питання: з якими проблемами зіштовхуються у своїй роботі патологоанатом та судмедексперт?

– Хотілося б відповідних умов праці та ліпшого забезпечення, яке чесно кажучи, бажає бути кращим Адже інколи доводиться за власний кошт купувати деякі інструменти, розчини, рукавички тощо. Розуміємо, що більшої уваги потребують живі, але… Я вже 13 років працюю судово-медичним експертом і за ці роки майже нічого не змінилось. У морзі так і не завершені ремонтні роботи, немає опалення, кабінети не облаштовані. Ось уже певний період ведуться розмови щодо вирішення цих питань, але поки справа так і не зрушила з місця. Сподіваюсь, що найближчим часом проблему вдасться розв'язати.