У волинському лісі – сотні поховань, що потребують догляду (фото)

У волинських лісах – сотні, якщо не тисячі могил часів Першої та Другої світових воєн. Кожного року, зокрема, у поминальні великодні та травневі дні, їх упорядковують працівники лісогосподарських підприємств Волині.

Під їх опікою – багато військових кладовищ, братських та поодиноких могил, де лежать солдати різних армій, повстанці, червоні партизани, мирні жителі, – повідомили у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

Кожну із них майстри лісу стараються обгородити, впорядкувати хрест чи інший пам'ятний знак, що його встановили на похованні раніше. А ще свято бережуть пам'ять про тих, хто лежить у могилах, передають історії своїх попередників про ці поховання новим поколінням.

"На нашій землі, крім українців, знайшли спочинок люди багатьох націй. Всіх помирила волинська земля", – кажуть лісівники.

І це правда. Адже часто неподалік одне від одного лежать непримиренні за життя супротивники, а ще цивільні, які потрапили у вир збройного протиборства. Зрідка до них навідуються рідні або ж представники того народу чи ідейного руху, у якому перебували загиблі. Лісівники ж приходять до всіх, не ділять ні за національністю, ні за приналежністю до тої чи іншої армії, або збройного формування чи якоїсь професії… Як є нагода, закликають до могил духовенство.

Одне з таких дивом врятованих кладовищ місцеві жителі відновили біля с. Боровичі Маневицького р-ну. Історія цього місця навіть містична. Тут похоронені повстанці. Місце їхніх поховань не раз зрівнювали з землею, але люди знову і знову відновлювали.

Біля 11 повстанських могил з боку села Боровичі росте калина. Біля скромного лісового повстанського меморіалу – завжди квіти й вінки, на центральному хресті – вишиті рушники.

Зараз повстанським меморіалом опікується сільська рада, але лісівники постійно долучаються до облаштування та збереження лісових могил. На плитах написи: "Слава Україні! Героям слава!", "Героям, полеглим за волю України від рук НКВД", "Героям-односельчанам, полеглим за волю України".

На території Колківського лісгоспу є також велике поховання євреїв, що були розстріляні у роки війни, а ще польський цвинтар, що залишився на місці колишніх польських поселень. Зараз це лісові угіддя, що знаходяться на території Куликовичівської сільської ради. До всіх приходять працівники лісгоспу.

Такі поховання є по всіх лісах. Та чи не найбільше їх у зоні діяльності ДП "Маневицьке ЛГ", ДП "Цуманське ЛГ", ДП "Горохівське ЛМГ", ДП "Турійське ЛГ", ДП "Ковельське ЛГ", ДП "Ратнівське ЛМГ"…

"На території держлісфонду ДП "Горохівське ЛМГ" знаходиться 21 поховання, – повідомляє головний лісничий лісомисливського господарства Володимир Філюк. – Одне – у лісових угіддях Бужанівського, два – Берестечківського, три – Коритницького, одне – Ново-Зборошівського, чотирнадцять – Садівського лісництв".

Директор ДП "Ковельське ЛГ" Володимир Данилюк називає дев'ять місць, з них – два цивільного населення у 49 кварталі Скулинського та 50 кварталі Кашівського лісництв, шість поховань невідомих воїнів у 21 та 23 кварталах Зеленівського, 14 кварталу Углівського лісництв, одне єврейське поховання у 42 кварталі Ковельського лісництва. Ними опікуються місцеві територіальні та релігійні громади, а лісгосп надає матеріали (огорожа, фарби) для облагородження та підтримання захоронень у належному стані.

Маневицькі лісівники разом з місцевими громадами опікуються цвинтарем польських легіонерів, де захоронено 12242 військовців періоду Першої світової війни. Це кладовище знаходиться у 15 кварталі Вовчецького лісництва. Сюди часто навідуються делегації з Польщі. Зокрема, минулого року 21 квітня побувала і делегація Регіональної дирекції державних лісів у Щеціні, серед яких були перший заступник директора з розвитку Регіональної дирекції державних лісів у Щеціні Марія Бжозовська, головний лісничий лісгоспу в Берлінику Славомір Гіберт, начальник відділу лісгоспу в Берлінику Маріуш Боровскі, Себастян Комаровскі, директор відділу лісового транспорту в Горзові Великопольському Мар'ян Таргос, директор відділу лісового транспорту в Яроціні Річард Міцек, начальник відділу маркетингу Павел Куприч, директор лісгоспу Стефан Міколайчук, директор Польсько-українського клубу бізнесу у Луцьку Надія Садовська… Разом з польськими колегами пам'ять полеглих легіонерів вшанували і українські лісівники, перед цим посадивши символічні дерева дружби на алеї біля Польського центру у с. Костюхнівка Маневицького р-ну.

У 1 кварталі Галузійського лісництва зберігся склеп польської лікарки Софії Дунін-Вольської, яка лікувала місцевих жителів і партизанів. У 30 кварталі Карасинського лісництва є захоронення жінки та дочки офіцера радянської Армії, яка рятувала від хвороб місцемешканців поблизьких сіл під час ІІ Світової війни.

У 12 кварталі Оконського лісництва розташоване кладовище села Собятин, жителів якого вивезли під час проведення операції "Вісла". У 28 кварталі Маневицького лісництва знаходиться братська могила на місці масового розстрілу євреїв у 1942 році.

Могили Кондратюку Пилипу Гнатовичу, що поліг 12 квітня 1944 р., українським повстанцям та червоним партизанам є і на території лісових угідь Турійського лісгоспу. А ще там знаходиться колиска УПА – урочище Вовчак, де з допомогою лісівників і патріотів почалося відновлення Повстанської Січі, створення меморіального музею. Є на території цього урочища і повстанські могили.

Буває, що лісівники беруть на себе турботу про відновлення пам'яті про загиблих у роки війни. Три роки тому саме так сталося у ДП "Цуманське ЛГ". Його працівники на 9 травня у лісовому урочищі, що на межі Рівненської і Волинської областей між селами Скреготівка і Яківці, відкрили пам'ятний знак кавалеристам, які загинули там 30 січня 1944-го. Всі ці роки правда про той трагічний бій замовчувалася. Солдатські могили запали у землю, а саме військове кладовище загубилося між ялин і сосен. І якби не вчителька історії Грем'ячинської ЗОШ І-ІІІ ст. Оксана Арендарчук із юними пошуківцями, з часом про них і зовсім могли забути.

Та завдяки їм у 2004 році на околиці села встановили пам'ятну дошку, згодом на святі козацької звитяги заговорили і про забуте солдатське кладовище.

Цуманчани доглядають і за могилою червоних партизанів у Лопатенському лісі, де діють музеї партизанської слави і Волинського лісу.

Пам'ять про полеглих українських повстанців лісівники ДП "Цуманське ЛГ" відновили також у лісовому масиві між с. Липне та Холоневичі Ківерцівського р-ну. Завдяки їм тут було встановлено пам'ятний хрест на місці загибелі одного з останніх провідників ОУН і УПА тодішнього Цуманського р-ну Василя Чепелюка. Тим самим було започатковано поминальні прощі до цього пам'ятного місця.

Це не перший благородний чин лісівників. Раніше такий пам'ятний хрест працівники Колківського лісництва ДП "Колківське ЛГ" встановили в лісовому урочищі Барвінок, де було закатовано повстанців. Подорожні бачать обгороджені могили або ж пам'ятні хрести і вздовж доріг по всій області. Часто зупиняються, щоб дізнатися, хто там похований, і знаходять скупу інформацію…

Зокрема й на трасах Луцьк – Ковель, "Луцьк – Рівне, Любомль – Шацьк, Ковель – Ратне… По всіх дорогах… А скільки їх у лісових угіддях Ківерцівського, Шацького, Старовижівського, Любешівського, Володимир-Волинського, інших лісогосподарств Волинського ОУЛМГ…

Щоправда, багато останків загиблих у післявоєнні роки було перезахоронено у братських могилах або ж на кладовищах міст і сіл…

Правда про українських повстанців, що гинули часто без свідків, або ж були поховані таємно чи свідомо, аби не знали про них рідні, лиш тепер привідкривається… Лісничий Скулинського лісництва ДП "Ковельське ЛГ" Леонід Лисюк каже, що свого часу у їх лісах квартирувала золота сотня повстанців, по галявинах було багато могил, то ж аби рідні не блукали лісами, при в'їзді до села спорудили пам'ятник повстанцям, де вписані імена усіх загиблих і всі бажаючі можуть вшанувати їх пам'ять… Цим повстанським меморіалом особисто опікується лісничий.

Є могили і навіть цілі кладовища, які буквально вростають у ліс. Один із довоєнних, вочевидь, єврейських цвинтарів переходить у вічність в передліссі біля смт Любешів. На його сторожі і пам'яті похованих тут – дерева і напівзруйновані часом плити з написом на івриті…

Про збереження усіх цих могил, цвинтарів, кладовищ дбають лісівники… Вони доглядають сотні лісових могил відомих і невідомих героїв різних воєн і часів, цивільних жертв. А ще допомагають утримувати у належному стані і сучасні братські могили, меморіали по всій Волині.