Поділитись:

На роботі з губернатором Волині, або Один день з Володимиром Гунчиком (фото)

Неділя, 16 липня 2017, 21:00

Ми були десь в Рожищенському районі. В одному автомобілі сиджу я та журналісти з інших видань, в іншому – голова Рожищенської районної державної адміністрації Інна Гайворонська. На годиннику 8:20. Всі очікують на появу чорної "ToyotaCamry" з номерним знаком "АС 0002 АА", на задньому сидінні якої їхатиме очільник Волинської ОДА Володимир Гунчик.

Попереду насичений день: губернатор перевірятиме хід виконання робіт на об'єктах, які фінансуються з коштів Державного фонду регіонального розвитку.

За два тижні до цього ми домовилися про написання матеріалу у форматі "Один день з головою ОДА". Хоча я був налаштований на більш стандартний робочий день Володимира Гунчика, відмовлятися від пропозиції виконати задумане саме у середу, 12 липня, не став.

На годиннику 8:24.

"Їдуть", – каже наш водій, побачивши службове авто керівника області, та заводить машину. Перша зупинка – Рожище.

***

"Я ж казав, що ми сюди ще повернемося", – говорить голова, під'їхавши до Рожищенської районної дитячо-юнацької спортивної школи, та тисне руку усім присутнім, проходячи невеличке коло.

Незабаром тут з'явиться потужний спортивний комплекс: футбольне поле зі штучним покриттям, баскетбольний і волейбольний майданчики та спеціально відведене місце для вуличних тренажерів. На все необхідно 7 мільйонів гривень

"З тендером проблем не буде? Це ж доволі специфічна робота", – підкреслює в ході розмови Гунчик, ховаючи спочатку ліву, а потім праву руки в кишені.

Після 10-15 хвилин обговорення голова радить керівництву району та спортшколи відвідати Голоби та подивитися, як там облаштували трибуни на місцевому стадіоні "Дружба".

"Зустрінемося з вами знову у вересні-жовтні", – прощається голова та вирушає до наступного об'єкту: садок-довгобуд у селі Залісці.

"Це головний заїзд?" – майже відразу задає питання очільник Волині. Отримавши ствердну відповідь, додає: "Не годиться, це стежка, а не заїзд".

Довгобуди для Гунчика, як для кажана світло, – дуже болісні. Цей заклад будується з 2013 року, на разі він готовий на 70 %.

"Я не прийму об'єкт, – каже губернатор, визирнувши у вікно. – Звісно, він чудовий, але погляньте на подвір'я: тут споруди 18 сторіччя. Діти не можуть виходити з такого гарного садочка на таке жахливе подвір'я".

Повернувшись на вулицю, голова питає, що може завадати здати об'єкт в експлуатацію в заплановані терміни.

"Нас підводять проектанти", – жаліється Інна Гайворонська.

"Проектанти, ви чому затримуєте?" – спокійно цікавиться очільник ОДА.

"Ну…емммм… в нас нема об'ємів…ми не можемо", – дуже невпевнено відповів проектант

"Пані голово, не давайте їм дихати. Все потрібно зробити. В серпні повернуся, ще раз перевірю", – сказав наостанок Гунчик та дав команду вирушати в Голоби.

Там на очільника чекає голова Ковельської РДА та депутат Волинської обласної ради, член фракції "Солідарність" Віктор Козак. Посадовець їде в блискучій "Toyota Land Cruiser" трохи попереду автомобіля Гунчика.

Два роки тому Віктор Теодосійович дуже хотів позмагатися за крісло Ковельського міського голови та конкурував за це право з заступником очільника ОДА Сергієм Кошаруком. Проте Кошаруку вдалося переконати Гунчика, що він матиме кращі шанси на перемогу. Козаку довелося погодитися та підтримати Кошарука як кандидата на посаду Ковельського міського голови. Сам же він здобув впевнену перемогу на окрузі в Ковельському районі та отримав мандат депутата Волиньради. Кошарук же вдруге поспіль відчув гіркоту поразки своєму вічному опоненту та "антагоністу" Олегу Кіндеру: на 147 голосів більше за представника "Батьківщини".

Оглянувши місцеву гімназію, яку незабаром будуть утеплювати, "інспектори" переміщаються до стадіону "Дружба".

Гунчику подобається оглядати спортивні об'єкти: тут він жвавішає, уважно роздивлюється проект та роздає поради.

"Зробіть маленький аквапарк, люди приїздитимуть відпочити з дітьми", – зауважує він.

"Немає місця", – відповідає своєму керівнику Віктор Козак.

"Чому нема? Тобі Голлівуд потрібен чи що? Залучіть бізнес, подумайте, як це зробити", – дотискає підлеглого губернатор.

Також керівник попросив Козака запросити голову Рожищенської РДА Інну Гайворонську та показати, яким чином в Голобах облаштували трибуну.

"А ви поїдьте туди, коли вони зроблять штучне поле. Нехай вже вам розкажуть", – додав голова.

Певно, Володимир Гунчик не знає, що більше 5 років тому Віктор Козак, ще будучи бізнесменом, збудував універсальний спортивний майданчик, який передав ЗОШ № 8. Як людина, яка провела на цьому полі сотні годин, готовий підтвердити його високу якість. А Віктору Теодосійовичу можна лише подякувати, що упродовж 5-ти років я проводив час на його майданчику. Ми тоді хворіли футболом і взагалі ніколи не хотіли звідти йти. Ми були справжніми футбольними психами.

"Ми з Віктором Теодосійовичем від'їдемо – подивимося на територію, де планують паркову зону. Ви поки записуйте тут, що вам треба", – звернувся голова до журналістів та рушив до позашляховика Козака.

"З вами можна?" – причепився я до голови та також посунув до машини очільника Ковельської РДА.

Після кількох хвилин оглядин території та обговорення планів створення рекреаційної зони нас наздогнали мої колеги.

"Їдемо", – сказав Гунчик.

Наступна зупинка – Любохини.

Напився чи не напився, або Куди зник Любохинський сільський голова

Кажуть, що Володимир Гунчик – адепт порядку та дисциплінованості. Майже два роки відвідуючи його оперативні наради, не запам'ятав жодного випадку, коли б хтось перебивав чи перечив губернатору.

Сільський голова Любохин Степан Кислюк, певно, не поділяє поглядів очільника області та сміливо ігнорує приїзд першої особи Волині.

Замість нього керівника ОДА зустрічає кілька переляканих жіночок.

"Де голова? Як це так нема? Він вже взяв стакан? Нема проблем: ми розвертаємося та їдемо", – грізно сказав Гунчик.

Несподівано біля губернатора з'являється кремезний Леонід Стефанович – керівник будівельної компанії "Житлобуд-2", яка будує величезну школу у Любохинах.

"За всі ці роки я вашого голови жодного разу не бачив, ніякої допомоги не отримали. Не можна так, не можна…", – підключився депутат-бізнесмен.

Подумавши кілька секунд, Гунчик пропонує зняти гроші з цього об'єкта та перекинути на іншу школу, для прикладу, у Вербку.

"Тобі ж нема різниці, де освоювати кошти, правда?" – питає він у Стефановича.

"Ойййййй! Дітки ж не винні, що такий голова. У нас такі хороші дітки, пошкодуйте наших діток", – почали давити на жалість присутні жінки, певно, не розуміючи, що губернатор жартує.

Посміхнувшись, Гунчик змінює риторику і каже, що нікуди не поїде, поки не приведуть голову. Ці слова кидають в холодний піт журналістку Іванну Рудишин, яка надіється на випередження графіку, яке дозволить їй відвідати заняття в автошколі.

"Може, він захворів? Зараз знайдемо, посадимо його в машину та відвеземо на експертизу. Побачимо, що це за хвороба", – піймав кураж очільник області.

"Може, він у свинарнику закрився? Шукайте, я нікуди не поїду, поки його не побачу", – продовжував Володимир Гунчик.

Раптом Володимир Петрович дістає телефон та набирає чийсь номер. Говорить кілька хвилин, пояснює ситуацію і просить допомогти знайти голову-прогульника.

"Знаєте, з ким говорив?" – цікавиться губернатор.

"Імберовським", – відповів я в унісон з нещасними жінками, які виглядали так, ніби голова ОДА – це серійний вбивця Чарльз Менсон.

Все ж таки керівник адміністрації пропонує йти подивитися на школу та поговорити про хід виконання робіт.

"Ну що скажеш, Руслане, як тобі таке?" – питає в мене, плескаючи по плечі, Володимир Гунчик.

"Скажу, що я в шоці", – іронічно відповідаю я.

"Отакі справи: голова везе йому 20 мільйонів на школу, а він не прийшов", – резюмував губернатор.

Поспілкувавшись та заспокоївши громаду, очільник Волині зробив контрольний дзвінок до Михайла Імберовського ( депутат Волиньради від "Самопомочі", який лобіює добудову школи у Любохинах).

"Міша, ти в Луцьку? Ну то все, я сказав присунути його завтра в Луцьк. Знайду тебе і влаштуємо чоловіку "допрос с пристрастием", – брутально завершив інспектування об'єкту в Любохинах очільник області.

Шифер, який не треба викидати

Після страху та відрази у Любохинах ми поїхали в Ратне, де спочатку на нас чекав обід, а потім огляд двоповерхового садочку-ясел, який невдовзі зможе похизуватися новітніми технологіями. Для прикладу, дошкільний заклад використовуватиме для підігріву води сонячні батареї.

Далі ми завітали до села Заброди. Там голова ознайомився зі школою, в якій планують замінити дах, встановити металопластикові двері та утеплити фасад.

Особливу увагу Гунчика привернув шифер, який скоро буде замінено на нову покрівлю.

"А що з шифером буде?" – запитав він.

Виконавці робіт та місцеві керівники запевнили голову, що шифер вони збережуть та використають з користю

"Шифер не викидайте… Шифер непоганий", – по-господарськи ще раз наголосив губернатор та дав "добро" їхати на свою малу батьківщину в Камінь-Каширський район, а саме в село Осівці, де також силами "Житлобуд-2" та за державні гроші зводять новеньку школу.

"Дякувати Богу і Вам!"

"Що місцеві скажуть? Будується школа, все добре?" – питав Гунчик, тримаючи в руках рулетку, символічно подаровану Стефановичем.

"Так. Ми дуже задоволені", – відповіли присутні жінки.

"А казали, що нічого не буде", – комічно маніпуліючи власним голосом, провокував жінок голова. - Чи не казали?"

"Та ви що! Ми вам вірили! Ви ж наш земляк!" – не піддалися місцеві жительки губернаторові.

Приблизно в цей момент Леонід Стефанович вирішив різко розвернутися та вказати на щось своїм працівникам, заодно перевіривши ліктем міцність мого носа.

З гідністю витримавши "атаку" члена фракції "Солідарність" у Волиньраді, йду за Гунчиком в середину школи. Переходимо на іншу сторону, очільник ОДА задає Стефановичу різні питання та пропонує зробити відеохроніку, в якій покажуть, що було на цьому місці минулого року.

"Дякувати Богу і Вам!" – вигукує одна із місцевих жительок, провокуючи мене закотити очі і сказати: "Та ну…..".

На щастя, мені вдалося себе проконтролювати та не порушити ідилію спілкування між головою та вдячними жінками.

"Дякуйте собі, це ваша заслуга, в першу чергу", - професійно закінчив розмову досвідчений управлінець.

***

Кінцевою зупинкою цього дня стала Вербка: село в Ковельському районі, я б навіть сказав, село в середині самого Ковеля.

 

Володимир Гунчик залишився задоволеним тим, як тут виконуються роботи та закликав не хвилюватися через існуючий дефіцит в 6 мільйонів гривень.

"Він не такий страшний, щоб не знайти гроші та не здати першу чергу будівництва", - заспокоїв підлеглих губернатор.

"От голова Любохин ще раз нап'ється і перекину гроші звідти на вас", - не переставав жартувати (чи то насправді ні) Володимир Гунчик, поступово підводячи до завершення свою робочу поїздку.

Затриматися губернатора "змушує" Віктор Козак, який хоче поговорити з головою без зайвих камер, фотоапаратів та диктофонів.

"Вікторе Теодосійовичу, ви далі куди, підкинете мене в центр?" - я, вирішивши не їхати до Луцька, почав шукати можливість не їхати в маленьких та ненависних мені ковельських маршрутках.

"Тобі куди треба доїхати? – наостанок перепитує голова. – Тут купа хлопців на машинах, зараз тебе підкинуть".

На годиннику 17:30: я тисну руку Володимиру Гунчику, прощаюся з Віктором Козаком та сідаю в автомобіль голови Ковельської районної ради Андрія Броїла, який підкидає мене в рідні, "кримінальні" райони Ковеля.

Мій робочий день з головою Волинської ОДА завершено.

Читайте також: НА РОБОТІ З НАРДЕПОМ: ОДИН ДЕНЬ З ІГОРЕМ ГУЗЕМ (ФОТО)

 

 

 

 

 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів