Реформування митниці: спосіб побороти корупцію чи втрата контролю?

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк
Фото: УНІАН

В Уряді хочуть віддати чотири регіональні митниці "на відкуп" іноземним консультантам. Експерти застерігають від загроз нацбезпеці та чергового витка популізму. Forbes проаналізував економічні перспективи реформи і шанси на її реалізацію в умовах урядової кризи.

Минулого тижня під час засідання уряду Арсеній Яценюк анонсував масштабну митну реформу. Її головне призначення – викорінення корупції та створення максимально прозорих умов для бізнесу. Із цією метою відразу чотири митниці (Волинську, Закарпатську, Львівську і Чернівецьку) планують передати в управління приватним іноземним компаніям.

Митниця довгі роки є корупційно наймісткішою державною інституцією в Україні, яка важко піддається реформуванню. Причому ні об'єднання з Податковою службою під дахом Державної фіскальної служби, ні зміна керівництва не сприяють підвищенню прозорості в роботі відомства.

Консорціум європейських партнерів у складі Німеччини, Польщі та Литви сприятиме переходу української митниці на нові стандарти роботи. На реалізацію програми Євросоюз виділяє майже 2 мільйона євро

Як і раніше, втрати держави від корупційних схем під час проведення митних процедур оцінюють у 50–100 мільярдів гривень щорічно.

Питання політичної волі

Уряд уже визначив реформу митниць одним із головних пріоритетів на 2016 рік. Нагадаємо, із січня цього року почала свою роботу і програма TWINNING – проект ЄС, згідно з яким консорціум європейських партнерів у складі Німеччини, Польщі та Литви сприятиме переходу української митниці на нові стандарти роботи. На реалізацію програми Євросоюз виділяє майже 2 мільйона євро.

Зі свого ж боку Кабмін уже вкотре заявив про готовність передати в управління іноземним приватним компаніям чотири регіональні структури в Західній Україні. Це враховуючи, що аналогічні плани Арсеній Яценюк озвучував ще в червні минулого року.

У тому, що в Кабміну вистачить політичної волі почати реформу не тільки на папері, сумнівається член парламентського комітету з податкової та митної політики Оксана Продан. "По-перше, вони говорять про це вже другий рік, як і про багато іншого. По-друге, законів, що дозволяють таке робити, немає, а чинний Митний кодекс України такої можливості не передбачає. І по-третє, якщо чинний уряд не може впоратися зі своєю корупцією, потрібно міняти його склад, а не приватизувати державні функції", – перерахувала вона в коментарі виданню.

Втім, до пришвидшення реформи Кабмін можуть підштовхнути об'єктивні економічні показники. За підсумками 2015 імпорт в Україну зменшився більш ніж на 33%, а в умовах кризи реального сектору економіки саме митниця могла б стати одним із головних донорів державної скарбниці.

"Якщо чинний уряд не може впоратися зі своєю корупцією, потрібно міняти його склад, а не приватизувати державні функції", - Оксана Продан, член парламентського комітету з податкової та митної політики

Крім того, саме з 2016 року на повну потужність має запрацювати всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС. А отже, зацікавленість європейців у наведенні ладу на українській митниці багаторазово зросте і буде чітко артикульована.

Робота в теорії

Механізм, запропонований Яценюком, передбачає передання управління окремими митницями приватним компаніям, які мають досвід оптимізації бюрократичних процедур і спрощення надання державних послуг. За ідеєю, це має прибрати корупційну складову і залучити додаткові кошти до бюджету.

Крім того, лібералізація роботи митниці має простимулювати приплив імпортерів, багато з яких уникають роботи в Україні якраз через непрозорість і надмірну бюрократизацію. Які саме компанії Кабмін планує залучити, наразі невідомо. Раніше згадували британську фірму Crown Agents.

Аналогічний досвід реформування митної сфери мають багато європейських країн. Найсвіжіші приклади – Латвія й Албанія. Те, що за проведення справді прозорої й комплексної реформи зі співпраці з іноземними компаніями на Україну може чекати позитивний результат, підтверджує голова Асоціації митних брокерів України Микола Мироненко.

З 2016 року на повну потужність має запрацювати всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС. А отже, зацікавленість європейців у наведенні ладу на українській митниці багаторазово зросте і буде чітко артикульована

"З огляду на міжнародний досвід така реформа здатна позитивно вплинути на роботу всієї митної системи. Але це можливо, тільки якщо такий експеримент буде публічним і максимально відкритим для суспільства", – каже експерт.

Водночас Мироненко зазначає, що владі доведеться розв'язувати цілу низку проблем, пов'язаних із залученням іноземних компаній: "Наразі незрозуміло, як влада має намір вирішувати питання обов'язкового громадянства України для службовців митниці. Можливо, іноземні компанії залучать як консультантів".

Оплата послуг приватних компаній може при цьому здійснюватися не з коштів держбюджету України, а за рахунок міжнародних партнерів, що має нівелювати корупційну складову.

Прихильники реформи наголошують, що сьогодні важливо "обкатати" формат роботи саме на чотирьох митницях Західної України, що дасть змогу пізніше успішно перенести цей досвід і на інші області. "Проводити реформу відразу по всій країні важко і фінансово, й організаційно. Крім того, ціна помилки на чотирьох пілотних митницях не така катастрофічна, як у масштабах усієї країни. Буде час і можливість внести потрібні корективи", – вважає Микола Мироненко.

Критики реформи, навпаки, кажуть, що введення іноземних консультантів в окремих областях може призвести до системних порушень у роботі митної системи України.

"Проводити реформу відразу по всій країні важко і фінансово, і організаційно. Ціна помилки на чотирьох пілотних митницях не така катастрофічна, як у масштабах усієї країни", - Микола Мироненко, голова Асоціації митних брокерів України

"Головним наслідком реформи стане порушення митного балансу, тому що в разі створення кращих умов на одних пунктах пропуску буде втрачено будь-який сенс користуватися традиційною державною митницею", – обурюється член комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики Михайло Головко.

Безпека і суверенітет

Хай як би там було, перед початком реформування митниці Кабміну доведеться залагодити цілу низку законодавчих моментів. Головні з них – системні правки до Митного кодексу та суміжні нормативно-правові акти.

Поки що українське законодавство відкидає можливості передання митних функцій до приватних рук. Якщо ж реформу таки вирішать проводити через інститут консультування, виникне ризик зіткнутися зі ще однією декорацією, яка прикриває старі схеми: статус консультанта не дає права управляти митним органом, а отже, іноземці зможуть лише радити, не маючи будь-яких владно-розпорядчих функцій.

Для того щоб повноваження приватних компаній були достатніми, влада має передбачити процедуру постаудиту та контролю держслужбовців. Саме такі можливості іноземні консультанти отримали в Латвії. Але і Латвія, і Албанія – маленькі держави розміром, як одна з українських областей, відповідно, там цей процес було значно простіше організувати.

Крім цього, багато експертів розглядають приватизацію державних функцій як ознаку десуверенізації України. "Якщо держава втрачає контроль над митними операціями, вона вже не зможе контролювати, що саме і як надходить на територію країни. Крім того, реформа явно нав'язана нам ззовні", – упевнений Михайло Головко.

Концептуально доведеться підходити і до питання державної таємниці, адже митниця є одним із тих органів, які гарантують держбезпеку. Тому потрібно буде або вносити зміни до відповідного закону, або чітко визначати повноваження іноземних компаній.

Варто нагадати, що український Кабмін уже має досвід роботи із західними консультантами під час реформування державних органів. Зокрема, створюючи сумнозвісне Міністерство доходів і зборів, уряд Миколи Азарова теж консультувався з таким світовим гігантом, як Price Waterhouse Coopers, але на результативності роботи це позначилося вельми опосередковано.

"Якщо держава втрачає контроль над митними операціями, вона вже не зможе контролювати, що саме і як надходить на територію країни. Реформа явно нав'язана нам ззовні", - Михайло Головко, член парламентського комітету з податкової та митної політики

Як альтернативу урядової реформи митної системи розглядають напрацювання Верховної ради. Так, група депутатів уже зареєструвала законопроект №3763, згідно з яким митницю знову можуть вивести з-під відомства Державної фіскальної служби. Парламентарії наполягають на тому, що суб'єктність митниці і її взаємодія з Мінфіном можуть стати ключем до ефективної роботи відомства.

Наразі парламентські ініціативи так само далекі від реального втілення, як і ініціатива Арсенія Яценюка, якому теж доведеться переконувати Раду в обдуманості та резонності своїх пропозицій. А це свідчить про те, що на анонсовану митну реформу чекає ще не одна редакція і важкий пакет законопроектів, які прем'єр-міністрові доведеться проштовхувати через сесійний зал.

Автор:Віталій Філіповський
Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
16.02.2016 14:49
Переглядів626
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
Вибір редактора

Рейтинг