Школа "Аскольд". Вимога про надання копій документів під час перевірки: відповідальність та наслідки

Сьогоднішньою темою у Школі практичної юриспруденції є "Вимога про надання копій документів під час податкової перевірки: відповідальність та наслідки".

Почнемо з того, що вимагати будь-які документи фіскальний орган має право тільки у випадках, прямо встановлених Податковим кодексом.

Чим регламентовано?

Порядок надання платниками податків документів контролюючим органам саме під час перевірок врегульовано ст. 85 Податкового кодексу.

Надання інформації та підтверджувальних її документів в інших випадках, тобто поза межами перевірки, підпадає під дію ст.73 Податкового кодексу України.

Таким чином, мотивуючи вимогу про надання копій документів в межах здійснення перевірки, фіскальний орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у порядку, встановленому саме ст. 85 Податкового кодексу України, що у протилежному випадку є порушенням з боку фіскального органу норми прямої дії ст.19 Конституції України.

Право вимоги документів під час перевірки не є абсолютним

Вимагаючи надання копій документів під час перевірки, фіскальний орган в силу п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу зобов'язаний аргументувати, у зв'язку із якими порушеннями вимагаються копії, оскільки відповідне право контролюючим органом може бути реалізовано винятково щодо документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Причинно-наслідковий зв'язок між вимогою та предметом перевірки є обов'язковий

Перелік і види документів, які апріорі можуть бути надані контролюючому органу, обмежений їх причино-наслідковим зв'язком з предметом перевірки. Тобто платник не зобов'язаний надавати всі документи, що стосуються його діяльності та ще й за період, який завгодно фіскальному органу.

Документи, які можуть бути надані, повинні мати безпосередній стоснок до предмету перевірки. Тобто якщо перевіряється касова дисципліна, то вимога надати копії договорів із контрагентами із безготівковою формою розрахунку є протиправною.

Окрім того, перелік документів, який може бути надано, також залежить і від виду перевірки, а саме якою є перевірка: камеральна, документальна чи фактична.

Наприклад, предметом камеральної перевірки є дані, що містяться у податковій звітності, наданій платником податків. Тобто, по-суті, правильність її складення. Отже, документами, які мають стосунок до такої перевірки є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші.

Окрім того, наголошуємо, що податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платників податків до початку проведення камеральної перевірки: ця перевірка здійснюється за наявними в контролюючого органу документами (деклараціями).

Отже, вимога від фіскального органу надати копії первинних документів задля здійснення камеральної перевірки або в межах її проведення є протиправною, оскільки суперечить предмету такої перевірки.

Одночасно з тим, супроводжуючи наших клієнтів під час перевірок фіскальними органами або консультуючи стосовно порядку дій платника податків в рамках такої перевірки, ми наголошуємо на тому, що на будь-які отримані письмово вимоги фіскального органу в обов'язковому порядку необхідно надавати письмово відповідь із аргументацією позиції платника, підготовка якої нами неодноразово допомагала нашим клієнтам вирішити складну ситуацію.

Надаються винятково копії

Вимога фіскального органу щодо надання документів може стосуватися винятково їх копій.

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Як реагувати: давати чи не давати, якою є відповідальність та наслідки у разі не надання платником копії документів?

З цього приводу слід зазначити, що податковим законодавством чітко регламентовано:

  • по-перше, можливість не надання копій документів платником під час перевірки;
  • по-друге, порядок дій фіскального органу у разі відмови платника надати копії документів.

Зокрема у відповідності до встановленого податковим кодексом порядку дій, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа повинна скласти акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови із зазначенням ідентифікації платника податку/його законного представника та, звертаємо увагу, переліку документів, які фіскальним органом було запропоновано подати. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідальність платника

За ненадання копій документів під час перевірки передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Наслідки для платника у разі відмови

Як правило, у разі неотримання фіскальним органом відповідно до наданої вимоги копій документів під час перевірки останнім в акті такої перевірки зазначається про їх нібито відсутність під час перевірки.

В такому разі відповідні документи можуть і повинні бути подані в якості належним чином завірених копій із супровідним листом протягом 5 робочих днів після отримання акту перевірки.

У протилежному випадку, за правилом, передбаченим ст.44 ПКУ вважатиметься, що відповідні є відсутніми, й фіскальний орган обґрунтовано ухвалить рішення про донарахування податків та штрафних санкцій.

Зазначимо, що під час здійснення супроводу проведення фіскальними органами перевірок та консультуючи з цього приводу наших клієнтів, підхід до формулювання відповідей на запити або вимоги фіскального органу під час таких перевірок та ухвалення рішення про видачу інформації і копій документів нами визначається індивідуально щодо кожного конкретного випадку.

Універсальних шаблонів відповідей і дій не може бути за визначенням. Ухвалення рішення про задоволення або незадоволення вимог запиту як і аналіз ризиків, що пов'язанні із наслідками такого рішення, необхідно здійснювати індивідуально та в залежності від багатьох факторів. Отже, варто й доцільно порадитися із кваліфікованим адвокатом або юристом, й ми завжди раді будемо Вам допомогти.

Є питання – звертайтеся через онлайн-форму.

Ірина Олейник, адвокат, керуючий партнер ТОВ "ІЮК "Аскольд"

* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
12.09.2017 14:00
Переглядів593
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
18-11-2017 17-11-2017 16-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг