ТОП-15: батоги та пряники бюджету 2018 Волині

Проект Державного бюджету на 2018 рік нині поданий до розгляду депутатським комітетам. Етап подання пропозиції та поправок триватиме до 1 жовтня. 27 вересня у Луцьку Волинське регіональне відділення Асоціації міст України в рамках проекту "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС) провело обговорення основних новацій головного фінансового документу. Інформаційне агентство "Конкурент" виокремило 15 основних тез, які стосуються стосунків держбюджету та місцевих бюджетів Волині.

1.

Доходи Держбюджету на наступний рік заплановані в сумі 877 млрд грн, витрати – 948 млрд грн. Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2018 року встановлено в сумі 1,999 трлн грн. У цілому ресурс місцевих бюджетів на 2018 рік становить 520 720,3 млн гривень.

В уряді, схоже, налаштовані оптимістично

2.

Місцеві бюджети потрібно затвердити до 25 грудня 2017 року. Для цього потрібно, аби парламентарі вчасно прийняли Держбюджет, а також закони, які впливають на головний фінансовий документ. Наприклад, ті, що стосуються проведення медичної реформи.

3.

Із бюджетного кодексу пропонується вилучити норму про порядок формування та затвердження місцевих бюджетів у випадку не прийняття державного бюджету до 1 грудня. Ця норма існувала у попередніх роках і змушувала місцевих фінансистів паралельно готувати два проекти бюджету. Тобто, мати план "А", якщо держбюджет ухвалять, і план "Б", якщо цього не станеться.

4.

Бюджет будується на затверджених макропоказниках. Їх озвучив уряд ще у травні 2017 року. Обраний так званий перший песимістичний сценарій. Тобто, долар на рівні 30 гривень на кінець наступного року, ріст ВВП у 3%, індекс споживчих цін на рівні 107%. Це означає, що готуються до подорожчання продукції на 7%, а гривня по відношенню до долара впаде на майже 4 гривні. Нині курс в межах 26,3 гривень. Чи вдасться при такому курсі долара втримувати курс інфляції залишається під питанням. 8629 гривень – такою прогнозують середньомісячну зарплату, ріст становить 10,9%. При цьому ріст у бюджетній сфері відбудеться на рівні 19%.

Віктор Пинзеник: "Щось тут негаразд. Або економіка з якогось дива рвоне понад усілякі позитивні прогнози, або ж інфляція буде іншою. Як, до речі, вже три роки поспіль, зокрема й нинішнього"

5.

Податок на доходи фізичних осіб є одним із найголовніших, якщо говорити про наповнення до бюджету. Начальник відділу Департаменту фінансів Волинської ОДА Володимир Горщар каже, що його ріст спрогнозувати важко. В уряді рекомендують прогнозувати ріст цього податку на рівні 20%. Однак залишається проблемою централізована сплата цього податку підприємствами, які розміщені на території області.

"На жаль, практика централізованої сплати цього податку не зменшується, а поширюється. За останньою інформацією, до такої системи з січня залучається "Укрпошта". Йдеться про сплату податку за місцем розташування обласної дирекції. В цілому, втрати місцевих бюджетів (в першу чергу мова йде про районні бюджеті) – близько 4 млн грн. Ми зверталися до Кабміну і Мінфіну, аби сьогодні, створюючи ОТГ, податок на доходи фізичних осіб зараховувався за місцем проживання людей. Тому що, коли ми створюємо громади, а доходи від оподаткування діяльності людей зараховуються в районних центр чи місто обласного значення, де вони працюють, то це не сприяє прозорості у бюджетному процесі і взаємозв'язку між тим, що людина платить до бюджету, і тими послугами, які вона з бюджету отримує", – зазначає Володимир Горщар.

Іншим проблемним питанням, які стосується сіл, ОТГ залишається відсутність статистики кількості населення у цих пунктах. Адже більшість трасфертів (кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого "Конкурент"), які зараховуються до місцевих бюджетів, залежать від показників населення. Натомість використовуються показники перепису, який відбувся аж у 2001 році. Тож може бути така ситуація, коли по документам у селі три тисячі населення, а по факту – п'ять. Це призводить до того, що місцева казна недоотримує гроші.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ЕКС-МІНІСТР ФІНАНСІВ УКРАЇНИ РОЗПОВІВ ПРО НЮАНСИ БЮДЖЕТУ НА 2018 РІК

6.

Цього року вперше при розробці проекту бюджету Мінфін не вносить зміни до податкового законодавства та законів, які регулюють соціально-економічну сферу. Всі зміни до податкової частини, які впливають на місцеві бюджети, були прийняті ще минулого року, але вступають в силу з 1 січня 2018 року.

Так, з 1 січня до місцевих бюджетів буде зараховуватися 5% рентної плати за користування надрами видобутку нафти та газу. Для Волині це близько 3 млн грн: 1 млн грн до обласного бюджету та 2 млн грн отримують місцеві бюджети Локачинського району, де є добувають газ.

7.

З 2018 року починає діяти Дорожній фонд. Однак на 2018-2019 роки уряд залишив норму, збереження зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів. Це буде до того часу, коли Держфонд не запрацює на повну. Тож місцеві бюджети, які мають на території заправки можуть розраховувати на достатнє серйозне поповнення дохідної бази. Загалом на Волині прогнозують 170-180 млн грн таких надходжень.

Зі слів Володимира Горщара окрім цих коштів держава передає на місця субвенцію на забезпечення доріг загального користування місцевого значення та комунальної власності обсягом 433 млн грн. За цим показником Волинь посередині у порівняні з іншими областями. В середньому 475 млн грн по Україні.

Автор: 24tv.ua

8.

Бюджети органів місцевого самоврядування, де є великі господарські підприємства, з 2018 року отримуватимуть 100% єдиного податку четвертої групи. Досі 14% цього податку зараховувалося до Державного бюджету.

9.

Уряд пропонує зараховувати частину плати за ліцензію на випуск лотерей до місцевих бюджетів. А це 17600 гривень за кожне місце для розповсюдження. У масштабах міст це суттєва сума. Єдиний нюанс, очевидно технічна помилка, поки що не вказані міста обласного значення, як суб'єкти, куди ці кошти зараховуватимуть.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: НА МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ У 2018 РОЦІ ЧЕКАЮТЬ ЗМІНИ

10.

Загальним обсяг міжбюджетних трансфертів для області – 9,3 млрд грн. Ріст – 850 млн, тобто 10%. Серед нових трасфертів – це підтримка програми "Нова українська школа" та розвиток первинної медицини у сільській місцевості. Зі слів нардепа Ірини Констанкевич фінансування НУШ – це оплата підручників, перекваліфікації вчителів та програмного забезпечення для початкової школи. Однак який механізм розподілу цієї дотації поки що до кінця не зрозумілий.

11.

Базова дотація як і раніше надаватиметься для вирівнювання дохідної спроможності місцевих бюджетів. Її ріст очікують на рівні 43%. Дотацію обраховують за індексом податкоспроможності. Тобто співвідношення доходів на одного жителя на конкретній території з відповідним показником по Україні. Якщо показник близький до одиниці, то таким бюджетам дотація не надається, якщо показник менше, аніж 0,9, то 80% від цієї суми держава вирівнює. У кого більший від 1,1, то держава вилучає 50% надлишку до державного бюджету. Тобто, ті території, де доходів дуже багато, мають ділиться з центральним бюджетом. Ті ж, де недоотримують доходи, дотуються з державної казни. Втім відсотки різні. У 2018 році очікують 169 таких донорів та 740 – тих, кого дотуватимуть.

Нині, зі слів Володимира Горщара, уряд прийняв рішення цю систему змінити, вилучаючи 80% надлишку у найбільш спроможних територіях.

"Це буде проблемним питанням у першу чергу для міст обласного значення. Ріст цього вилучення досить серйозний. Якщо минулого року це було 30 млн грн, то тепер цей показник зросте у 3-4 рази. Якщо говорити про Володимир-Волинський, то ріст у 5 разів, Луцький районний бюджет – ріст у 4 рази", – зазначив експерт.

12.

Щодо ОТГ, де вибори відбулися у квітні, то вони вже матимуть прямі відносин з Держбюджетом. А щодо тих, де вибори відбудуться у жовтні, то вони поки що до проекту закону не включені. Мінфін наполягає на тому, аби доопрацювати бюджет після виборів. Такий авральний спосіб формування може бути проблемним.

13.

Якщо кілька років тому на місцеві бюджети передали утримання професійно-технічних закладів (вартість такого утримання у цьому році 172 млн грн, також ще п'ять закладів утримує Луцьк), то тепер цей перелік стане ще більшим. Любов Піонтковська, начальник управління Департаменту фінансів Волинської ОДА, розповіла, що наступного року на плечі обласних бюджетів лягають окремі заклади вищої освіти 1-2 рівнів акредитації. На Волині таких 10.

  • Володимир-Волинський агротехнічний коледж
  • Коледж технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
  • Державний вищий навчальний заклад "Нововолинський електромеханічний коледж"
  • Державний вищий навчальний заклад "Шацький лісовий коледж ім. В.В.Сулька"
  • Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету
  • Волинський технікум Національного університету харчових технологій
  • Рожищенський коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького
  • Технiчний коледж Луцького національного технiчного унiверситету
  • Ковельський промислово-економiчний коледж Луцького національного технiчного унiверситету
  • Любешiвський технічний коледж Луцького національного технiчного унiверситету

У цифрах ця сума складає близько 100 мільйонів гривень. На утримані у місцевих бюджетах залишають органи місцевого самоврядування, дошкільна, позашкільна освіта, у певній частині загальноосвітні навчальні заклади та медична галузь, установи соціального захисту, культури, фізичної культури, місцеві програми.

14.

Василь Гром: "Потрібно переходити до середньострокового бюджетного планування із державного та місцевих бюджетів"

Пропонується, аби фінансування пільг на житлово-комунальні послуги (так звана енергосубвенція) відбувалася за рахунок місцевих бюджетів. Лише субсидії на житлово-комунальні послуги будуть покриватися субвенцією з держбюджету. По області ці витрати сягають фантастичних 200 мільйонів гривень. Та це ще не все. Любов Піонтковська пояснює, що у проекті є норма щодо погашення заборгованості за цими пільгами, яка виникне на 1 січня 2018 року, місцевими бюджетами. Тобто, заборгувала держава, а погашатиме місцева казна. Фінансисти прогнозують, що якщо у цьому році не вистачає близько мільярда гривень субвенції з державного бюджету для розрахунку за енергоносії та житлово-комунальні послуги, то в частині пільг очікують додаткових 60 мільйонів гривень. Тобто загалом очікується 360 мільйонів гривень навантаження на різні рівні бюджетів.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: БЮДЖЕТ-2018: НА ОСВІТУ І МЕДИЦИНУ ГРОМАДАМ ЗАБРАКНЕ ГРОШЕЙ

15.

Василь Гром, консультант АМУ з бюджетних питань вважає, що Україна потребує реального середньострокового бюджетного планування. "Бюджетний процес – це безперервний процес. Він немає ані початку, ані кінця. Із початком нового року потрібно ці речі напрацьовувати", – зазначає експерт. "У країні відсутнє перспективне середньострокове планування. Усе те, що сьогодні задекларував Мінфін, це те саме, що і Азаровські індикативні показники. На Верховній Раді ніхто за показники наступних двох років і близько не згадає. Будуть лише розглядати показники поточного року. Для того, щоб стабілізувати ситуацію, потрібно переходити до середньострокового бюджетного планування із державного та місцевих бюджетів. Бюджети на три роки. Ось там закладайте технологію, покажіть субвенцію, формули і хоча б щоб три роки була гарантія", – додає фінансист.

Автор:Тетяна ГРІШИНА
* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
28.09.2017 14:00
Переглядів1379
Коментарів1
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
16:56
28.09.2017
Лучанин
Дякую конкуренту за цікаві публікації. Хоч є що почитати. Бо він писань на усіляких там таблоїдах... аж страшно стає від убогості писак.
останні новини
18-12-2017 17-12-2017 16-12-2017
Вибір редактора

Рейтинг