Ідеологічна гама Волині, або Хто за що бореться

Сьогодні часто можна почути, особливо на російському ТБ, про потужні право-радикальні рухи в Західній Україні, самих, що не є, нацистів, "жидо-бандерівців", які захопили владу в державі та диктують усім правила життя. Звісно, що людина при здоровому глузді розуміє абсурдність цих тез, особливо якщо вона живе у Львівській чи Волинській області.

Безсумнівно, після Революції Гідності виникло багато абсолютно різноманітних громадських організацій та рухів, які трактуються нашим не дуже дружнім північно-східним сусідом як справжні фашисти. Однак ким насправді вони є та на яких ідеологічних задах будуються? Спробуємо розібратися в цьому на прикладі Волинської області.

На сьогодні в Україні тяжко знайти політичну партію, в якій чітко була б прописана ідеологія. Віднайти в них у чистому вигляді консерватизм чи лібералізм майже неможливо. Навіть радикальні течії мають власний, доволі специфічний характер. В основному саме ліберальні ідеї включені до значної частини програм українських політичних партій. І все ж майже всі із цих документів є синтезом консервативних, ліберальних та соціалістичних ідей. Тому розбирати підтримку тієї чи іншої політичної партії Волині та на цій основі робити ідеологічну гаму, визначати кількість прихильників певної ідеології немає сенсу.

Інша справа – новоутворені та деякі старі громадські організації, у яких ідеологічне спрямування більш чітко виражене. Найбільш вагомими в цьому контексті є "Національний Корпус", "Правий Сектор", "ВО Майдан Волині", "Національний альянс", "УНА-УНСО", які майже всі мають націоналістичне спрямування.

Популярність лівих сил, в тому числі спрямованих на будівництво соціал-демократії, на Волині значно менша. Це обґрунтовано історичними обставинами і, безумовно, перевага
"правих" помітна. Однак, заради справедливості, слід зазначити, що часто громадсько-політичні організації або трансформуються в політичні партії, або дублюють їхню діяльність в громадській площині.

І все ж коли ми говоримо про націоналістичне спрямування і торкаємося прямої ідеології, то вона є доволі абстрактною в деяких моментах. Оскільки від характеру та поставлених завдань націоналізм може бути державний, ліберальний, етнічний, крайній, то в сучасних українських реаліях часом буває тяжко зрозуміти основний напрямок руху. В такому
випадку слід детально аналізувати програми та доктрини організацій.

Наприклад, у програмі "Національного Корпусу" виставлені такі пріоритетні положення – "три першочергові складові національної безпеки:

  • консолідована нація;
  • сильна держава;
  • інноваційна економіка".

Що стосується зовнішньої політики, то Україна повинна виступати як "основа Балто-Чорноморського Союзу нової Європейської єдності". Щодо стосунків з РФ, то в програмі зазначається, що "поновлення повноцінних відносин з Російською Федерацією уможливлюється тільки після повернення нею окупованих територій, включно з Кримом, виплати визначених Україною репарацій і проведення міжнародного трибуналу над вищими російськими посадовцями, винними у розв'язанні війни проти України". Такі пункти викликають чимало прихильників в суспільстві, і їх можна простежити майже у всіх програмах націоналістичних організацій.

Однак коли говоримо про прихильників тієї чи іншої ідеології, без лібералізму обійтися аж ніяк не можемо. Оскільки основна частина населення, яка не обирає жодну з ідеологій, все ж
підтримує ліберальні цінності. Вони також визначені в програмах значної кількості громадських організацій. Для прикладу візьмемо "Громадянську позицію" Волині, в програмі якої зазначається: "Ключовими принципами будівництва успішної України та перетворення її на регіонального лідера є:

  • повага до гідності людини;
  • верховенство права;
  • захист прав і свобод кожного громадянина;
  • конкурентна ринкова економіка;
  • недоторканність приватної власності людини;
  • пріоритетний захист довкілля;
  • вільна преса;
  • чесна та прозора виборча система;
  • демократичний цивільний контроль над силовими й правоохоронними структурами;
  • рівноправність релігійних конфесій;
  • повага до інших народів і культур;
  • активний вплив держави Україна на європейські та світові процеси".

Це означає, що, незважаючи на розвиток правих рухів на Волині, вони є не глобальними в області, хоча й одними із найактивніших.

Зі слів доктора соціологічних наук Олександра Шульги, значне піднесення в дискурсі ролі національно-патріотичних цінностей, відповідних міфологем, позиціонування нинішніх бойових дій на сході як національно-визвольної війни, війни за незалежність не могли не позначитись на настроях суспільства. Тому, порівняно з початком незалежності і навіть із 2013 роком, кількість прихильників національно-демократичної течії зросла вдвічі й нині становить 15 % – найбільш значна пропорція серед тих, хто визначився зі своїми ідеологічними вподобаннями. Саме ця течія превалює серед усіх вікових груп нині, перевершуючи навіть кількість прихильників комуністичної й соціалістичної ідеології серед старшого покоління".

Таким чином, на Волині існують безліч громадських організацій, які підтримують абсолютно різні ідеологічні течії. Останнім часом через обставини, в яких опинилася держава, особливо в умовах внутрішньої окупації нації,спричиненою кланово-олігархічною системою, розвиток право-радикальних організацій є адекватною відповіддю на стан речей. І все ж програмні доктрини цих організацій свідчать про те, що вони є прихильниками не крайнього націоналізму, про який розповідають нам з російських телеканалів, а швидше державного націоналізму та націонал-демократії.

Автор:Тарас САФОНЮК
* * *

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook. Також завжди будьте в курсі найважливіших новин, використовуючи чат-бота у Messenger. Ми не будемо спамити. Чесно :)
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
06.11.2017 17:57
Переглядів680
Коментарів0
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
останні новини
21-11-2017 20-11-2017 19-11-2017
Вибір редактора

Рейтинг