Поділитись:

Валентина МАЛЮТІНА: такого, як зараз, на підприємстві ще не було

Вівторок, 21 листопада 2017, 21:00

Зранку адмінприміщення "Луцьктепла" нагадувало якийсь вулик – всі метушаться, бігають туди-сюди коридором з паперами в руках, з відчинених дверей кабінетів чути гомін, телефонні дзвінки, шум принтера.

В приймальні директора теж людно – програміст лагодить комп'ютер офіс-менеджеру, а до директора ДКП "Луцьктепло" Валентини Малютіної вже утворилась невелика черга. Тому довелось чекати, поки вона прийме усіх, хто прийшов раніше.

Під час очікування почула, як в коридорі поблизу приймальні працівниця "Луцьктепла" хвалилась іншій, що вже, нарешті, отримала зарплату за вересень. Не знаю, що відповіла її коліжанка, бо в цей момент вийшла Валентина Аркадіївна та запросила до свого кабінету.

Там вона розповіла про те, чим живе зараз підприємство, кому воно боргує, про кадрові проблеми і про найкращий період роботи у своєму житті.

– Як вдається, незважаючи на труднощі, тримати "на плаву" підприємство?

– Вже традиційно склалось, що "Луцьктепло" без проблем не жило ніколи. Але хотілося б, щоб воно працювало спокійно, бо підприємство робить важливу роботу для громади. Працівники кращих умов і не бачили, але такого блокування роботи, як зараз, на підприємстві ще не було.

Тобто цьогорічна підготовка до опалювального сезону була важча, аніж торік?

– Важча.

Кому і скільки зараз боргує "Луцьктепло"?

– Прийнятий закон № 1730 про врегулювання діяльності теплопостачальних підприємств. Очевидно, що держава визнала, що є проблема різниці в тарифах. Чинні тарифи не відповідали реальній вартості послуг. Були випадки, коли Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в тариф закладала ціну меншу, аніж та, за якою нам відпускав газ НАК "Нафтогаз України". Тобто купували у "Нафтогазу" умовно за 9 тисяч гривень 1000 кубометрів газу, а в тарифі у нас було сім тисяч гривень.

От за минулий рік ми маємо 57 мільйонів гривень збитків через невідповідність тарифів.

Цей закон дав нам можливість владнати відносини з НАК "Нафтогаз" і ДК "Газ України". Найбільше, кому ми боргуємо, – "Газ України" – майже 15 мільйонів гривень, "Нафтогаз" – це старі борги на суму 20 мільйонів гривень, і "Тепелен" – 28 мільйонів гривень.

З "Газ України" ми реструктуризували борг за рішенням ради на 5 років. Таким чином намагаємося врегулювати з "Нафтогазом". Нам списали, відповідно до закону, штрафні санкції, бо держава зрозуміла, що немає в тому нашої вини. Можливо, це і дало можливість "Тепелену" так активізуватись. Адже коли в нас було кілька стягувачів НАК і ДК, це було не так результативно. Коли зняли виконавче провадження по "Газ України" та "Нафтогазу", то "Тепелену" відкрився прямий доступ до грошей – "що заберемо – то наше".

Однак були випадки, що і при зведеному виконавчому провадженні, коли всі кошти мали розподілятись пропорційно між стягувачами, державний виконавець перераховував лише "Тепелену". Це мене наводить на думку про заангажованість виконавця на користь одного стягувача.

У ЗМІ навіть звучали думки про загрозу банкрутства підприємства.

– Банкрутства не може бути, бо це не та сума, яка поставить на коліна ДКП. У нас річний обсяг більше 700 мільйонів гривень в рік, а в опалювальний сезон – більше 100 мільйонів щомісячно.

Тобто мова про банкрутство – це лише перебільшення?

– Однозначно. Ми отримуємо номінації на споживання газу, коли наш рівень розрахунків від спожитого газу складає не менше 90 %. Тобто зараз рівень розрахунків з "Нафтогазом" достатній, але коли ми одномоментно відволічемо кошти, то ризикуємо впасти нижче мітки 90 % і не отримати номінацій. Немає газу – немає опалювального сезону. Тут знову треба йти на якісь домовленості, і є ризик виникнення нестандартної ситуації. Знову ж таки, якщо ці кошти будуть забиратись з тих, що належать підприємству, то це піврічна зарплата працівників. Це не створить банкрутства, але створить величезні проблеми.

Думаю, за цей час ви вже звикли працювати в таких стресових умовах?

– Звичайно, працюємо так, але хочеться, щоби це було якось спокійніше. В нас є багато роботи, і ми щось наплануємо, а потім щось станеться – і не можемо реалізувати своїх планів. Найгірше те, що нам не вдається рухатись нормально по єврокредиту. В мене виникають думки, що нормально функціонуюче "Луцьктепло" певним силам просто не цікаве.

Наскільки реальними зараз є ризики дострокового і цілковитого припинення співпраці з ЄБРР?

– Є ризики, і вони абсолютно об'єктивні. Якщо ми вже фактично не можемо працювати. Ми потихеньку рухаємося по напрацьованому, але нам не затверджують інші тендери, ми не можемо розрахуватися з підрядниками.

На якій стадії співпраця зупинились?

– Ми вивели з експлуатації сім підвальних котелень, від яких могли перепідключити споживачів. Не вивели деякі підвальні котельні в центральній частині міста, де не знайшли прийнятного технічного рішення. Ми поміняли мережі, й там немає вже таких тепловтрат. Але підрядник зробив роботу, а ми не можемо з ним розрахуватись.

І ще досі не розрахувались?

– А ми не можемо це зробити. За умовами кредитного договору, кошти від Євробанку мають прийти на наш рахунок, який нині арештований, і отримані кошти з нього підуть "Тепелену", а не тому, хто мав би їх отримати. Таким чином виходить, що ми не можемо рухатися далі.

Майже 50 мільйонів боргу має держава перед "Луцьктеплом"

З боргами підприємства все зрозуміло, а от які має держава боги перед "Луцьктеплом" (маю на увазі пільги та субсидії)?

– На цей момент більше 40 мільйонів по НАК "Нафтогазу" не закриті, 4 мільйони 500 тисяч – розрахунки з "Волиньгазом", десь 2 мільйони 600 тисяч по розрахунках з обленерго. Ось це те, що держава нам не профінансувала, – майже 50 мільйонів боргу.

Значна сума.

– Значна, але, якщо врахувати, що максимальна була 140 мільйонів гривень, то ми вже спустилися до 40 млн.

А правда, що держава якось несправедливо в порівнянні з іншими обласними центрами відшкодовує пільги та субсидії "Луцьктеплу"?

– В нас найбільша заборгованість, і такої суми немає ні в кого з наших колег. Колись була на черговій нараді в Києві і озвучила, що в нас було 132 мільйони боргу, то колеги здивувались. На першому місці "Київенерго", а на другому – "Луцьктепло".

Якщо не враховувати держави, то хто зараз є найбільшим боржником "Луцьктепла"?

– З бюджетними установами ми вже розібралися, університети боргували – вже розрахувались… Бізнес! Мабуть, з таких великих боржників, це "Луцькі комунальні системи", будинок, що на проспекті Перемоги, 10. Там вже біля 400 тисяч гривень заборгованості, яка тривалий час не погашається. Зі споживачів – славнозвісна пані Кушнір, яка має борг за тепло щонайменше півмільйона.

А як взагалі населення зараз платить за тепло в порівнянні з минулим роком?

– Ми порівнювали заборгованість населення в минулому році перед початком опалювального сезону і в цьому. То коли в минулий опалювальний ми входили з 26 мільйонами гривень боргу, то в цьому році – лише з 16 мільйонами боргу. Досить відповідально платять люди. Але ми вже два роки через вимушену необхідність просимо сплачувати рекомендовані аванси – це сума, яку споживач може платити чи не платити.

Для чого потрібні взагалі ці авансові платежі?

– В нас несинхронізовані самі розрахунки. В договорах написано, що ми маємо платити НАК "Нафтогаз" у місяць споживання. Тобто якщо в жовтні споживаємо газ, то і в жовтні мусимо заплатити за нього. Населення за тепло заплатить у листопаді, а нам розраховуватись уже треба. Також чинником є й арештовані рахунки.

Люди сплачують авансовий платіж?

– Так, платять і, користуючись нагодою, хочу подякувати за це. 3,5 мільйони гривень нам заплатили споживачі, а це для нас серйозна підтримка, яка дала нам можливість більш-менш нормально включитись в опалювальний сезон. Це нам дало можливість якось триматися на плаву і навіть зарплату за серпень заплатити.

Без котельні на Карбишева не обійтись

Пригадую, цього літа був конфлікт із "Захід-ТЕГ" з приводу заборгованості по сплаті оренди за котельню на Карбишева. Вдалось вирішити конфлікт?

– Ми маємо справу з тими ж людьми, які нас заблокували через "Тепелен" і вимагають сплати орендних платежів. Зрозуміло, якщо рахунок підприємства заблоковано, то як можна виконати зобов'язання по оренді? Але міська рада нам допомогла якось сплачувати цю заборгованість. Проте хочу сказати, що однозначно нам стало легше і зрозуміліше працювати так на умовах оренди. Адже раніше ми платили "Тепло-енерго-центру" за фактично перероблений газ та за отримане тепло. В нас настільки були різні інтереси в тому бізнесі, що вони чим більше спалять газу, тим більше дадуть нам тепла, а нам треба була лише певна кількість. Тепер все зрозуміло: ми не тратимо більше, аніж нам потрібно.

Після літа більше таких конфліктів не виникало?

– У нас постійні конфлікти, але на рівні переписок, бо ми не платимо в терміни, передбачені договором, через арештовані рахунки.

Скільки за оренду платите, до речі?

– 737 тисяч гривень в місяць, але з врахуванням рівня індексу інфляції.

А розглядали варіанти можливої відмови від цієї котельні чи ніяк без неї не обійтися?

– Чисто технічно на той район з іншої котельні тепло подати неможливо. Перед тим, як приймати рішення про оренду котельні, ми пропонували товариству щоб вони подавали тепло самостійно, це мало бути класичне покупне тепло. Ми працювали по давальницькій схемі, яка взагалі не прийнятна і яка нам не дозволяла переглянути навіть тариф, бо ще з 2014 року існувала та схема. Тобто в тарифі закладене покупне тепло, ми давали їм газ, вони той газ переробляли в тепло і надавали нам послугу.

Єдиний прийнятний варіант, на який власники погодились, – це оренда котельні, без якої зараз ми не обійдемось.

То коли лучанам чекати на підвищення тарифів?

– Найближчим часом, і це незначне підвищення біля 10 %.

У звязку з чим?

– У зв'язку з тим, що з 2012 року ми тариф не переглядали через незрозумілі відносини з "Захід-ТЕГ". Нас зараз перевели на місцевий рівень встановлення тарифів, які встановлює вже міська рада.

Найбільша наша проблема – робітничі професії

Цікаво, яку зараз має підприємство ситуацію з кадрами та виплатою зарплат?

– Сподіваюсь, сьогодні закінчимо розрахунки по зарплатах за вересень (запис інтерв'ю відбувся 17 листопада. - К.). Зарплата низька, і найбільша наша проблема – це робітничі професії: зварники, слюсарі, ремонтники. Це 10 % неукомплектованого штату, і ці професії в сусідній Польщі оплачуються значно краще. Існує відтік кадрів, молодь неохоче йде до нас працювати. Хоча багато відповідальних посад зайняті молодими людьми. Молодь є, а це означає, що і підприємство має якусь перспективу.

Стосовно вакансії перекладача. Знаю, що у міській раді не дуже схвалили те, що ви його взяли працювати на підприємство?

– Це не наша якась примха чи бажання когось працевлаштувати, а об'єктивна необхідність. Ми працюємо з ЄБРР, у нас вся тендерна документація англійською. Основний оригінальний примірник – англійський, тому з ним треба працювати дуже скрупульозно. Уся переписка з Євробанком, вся звітність іде виключно англійською. Без перекладача ми не обійдемося.

– Відомо, що ви колишній банкір. Скажіть, що легше – працювати в банку чи на такому підприємстві, як "Луцьктепло"?

– Це якісь непорівнювані речі. Але от сьогодні їхала на роботу і зустріла свою колишню колегу й згадала, що, мабуть, шість років, коли я працювала в банку з такою гарною назвою "Мрія", були найкращими. Тоді ми мали можливість самостійного прийняття рішень, відкривали нові відділення, збільшували штат, і ми мали право імпровізації. Пізніше в банку все змінилось, і управління стало централізоване. Це вже став зовсім інший банк.

А тут зовсім по-іншому все. Але, можливо, й цікавіше, бо тут більш динамічніша робота. Власне, й прикро стає через те, що оці "гирі", які висять на підприємстві, не пускають його вперед. А воно має право на розвиток, і лучани мають право на інше теплозабезпечення та на іншу якість послуг.

 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
13 березня 2024
10:55
27 лютого 2024
06 лютого 2024
11:49
06 жовтня 2023
30 серпня 2023
08 червня 2023
11:09
23 травня 2023
18 травня 2023
15 травня 2023
05 травня 2023