Поділитись:

Новий керівник управління Держпраці Волині: невиплата зарплати – гріх

Автор: Василь Бідун |
П'ятниця, 05 серпня 2016, 10:00

Начальник управління Держпраці у Волинській області Ростислав Стасько><span class=Начальник управління Держпраці у Волинській області Ростислав Стасько

В управлінні Держпраці у Волинській області вже майже два тижні трудиться новий керівник, хоча про це знають далеко не всі.

26 липня приступив до виконання своїх обов'язків у державній структурі на Волині Ростислав Стасько.

Родом новий керівник з Івано-Франківська. Практично всю свою кар'єру державного службовця, а це майже 17 років, він провів у рідній області. Встиг попрацювати і в міській раді Івано-Франківська, і в обласній держадміністрації області. Потім був нетривалий досвід праці в обласній раді на Рівненщині.

Детальніше з біографією Ростислава Стаська можете ознайомитися тут.

Нині ж перед держслужбовцем новий виклик на новому місці роботи і в новій для нього області.

Тож "Конкурент" розпитав керівника волинського управління Держпраці, як він зумів отримати цю посаду, які проблеми волинських працівників є найболючішими сьогодні та що він планує робити, аби їх вирішити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СКІЛЬКИ ЗАРОБЛЯЄ НАЧАЛЬНИК ВОЛИНСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ

Перш за все вітаю вас із призначенням.

– Дякую.

– Одразу до справи: ви родом з Івано-Франківська. 8 років поспіль, починаючи з 1998 року, були депутатом міської ради. Нинішній керівник Державної служби України з питань праці Роман Чернега також родом із Франківщини. Зрозуміло, що ви були знайомі, адже він із 1998 по 2002 рік, як і ви, входив до депутатського корпусу Івано-Франківської міської ради.

– Так. Роман Чернега у 1998 році також став депутатом Івано-Франківської міської ради від партії "Реформи і порядок". Тієї самої, що і я. Ми навіть спільно вели виборчу кампанію, тому дуже тісно співпрацювали. І так, ми знайомі з ним дійсно з 1998 року.

– Отож, чи не могли ці зв'язки якимось чином посприяти вашому призначенню начальником одного з підрозділів Держслужби України з питань праці.

– Скажу так. Коли з'явилася вакансія на Волині, я не просто її знайшов. Якби шукав на сайтах усі можливі варіанти, де можна спробувати свої сили в держслужбах, то мене б не вистачило. Ви ж розумієте, яка армія держслужбовців і, відповідно, яка кількість вакансій є.

Вплинути на проведення конкурсу в нинішніх умовах неможливо

Тому конкретно про цю можливість Роман Чернега розповів мені. Зателефонував і запропонував спробувати свої сили. Він не був певен, чи я прийму цю пропозицію. Всього лише сказав: "є така вакансія, якщо тобі цікаво, подавай документи". Я поцікавився специфікою роботи цього підрозділу і погодився. Подав документи на конкурс.

Щоб ви знали: якимось чином вплинути на проведення конкурсу в тих умовах, які зараз передбачені Порядком проведення конкурсу на зайняття посад держслужби, практично неможливо. Тому мені самому було цікаво спробувати свої сили. Дякувати Богу, я впорався. Дві вищі освіти помогли.

– У лютому 2016 року у волинському управлінні Держслужби трапився корупційний скандал. Під час отримання хабара правоохоронці затримали заступника начальника волинського управління. Ваше призначення, як я розумію, можна пов'язувати із цими подіями.

– Насправді, абсолютно немає ніякого зв'язку. Більше того, якби я сюди не прийшов працювати і мені не розповіли, то навіть би не знав цього. На той час я працював у сусідній області. Причому в абсолютно іншій структурі, у виконавчому апараті Рівненської обласної ради. Чесно кажучи, на той час я навіть не розглядав можливості переходу в державну службу. Тим більше в підрозділ, який був дуже далеким для мене. Ще й в іншій області.

Вже зараз мені дещо розповіли. Але подробиць і деталей дотепер не знаю.

– Чому пішов з посади попередній керівник управління Олександр Давидюк. Він не впорався зі своїми обов'язками? Чи є якась інша причина?

– Це, мабуть, по-перше, питання не до мене. А по-друге, наскільки я знаю, він був пенсійного віку. Граничний вік перебування на держслужбі – 65 років. Він пішов на пенсію, маючи 64 роки і кілька місяців. Чи впорався, чи ні, я не знаю.

"Державна служба – специфічний вид діяльності, який потребує постійного вдосконалення"

Ростислав Стасько на новому робочому місці><span class=Ростислав Стасько на новому робочому місці

Державна служба України з питань праці – відносно нова структура. Виникла вона наприкінці 2014 року на основі злиття Держгірпромнагляду та Державної інспекції України з питань праці. Як ви вважаєте, чим зумовлена реорганізація і в чому її доцільність?

– Державна служба – це специфічний вид діяльності, який потребує постійного вдосконалення. Під час роботи на різних посадах держслужб і в різних органах я дуже часто стикався з реорганізаціями. Неодноразово був членом ліквідаційної комісії.

Пошук шляхів – це нормальний процес. Адже нові виклики ставить життя. Суспільство рухається вперед, багато що змінюється. Міняються навіть напрямки державної політики.

Оскільки державна служба – структура, покликана обслуговувати потреби громади, які постійно змінюються, вдосконалюються, то й вона вимагає постійного оновлення. Не обов'язково через процедуру реорганізації, але й зокрема через неї.

Очевидно, що створення Держслужби з питань праці було пов'язане з необхідністю оптимізації. Законотворець вирішив, що буде доцільніше об'єднати ці дві структури, оскільки вони дотичні між собою.

Я абсолютно не бачу в цьому якоїсь проблеми. Більше того, напевно, що якраз це і є способом підвищення ефективності державної служби. Тому вважаю, що це виправдано. Час, звичайно, покаже. Логіка, як на мене, чітко присутня у таких змінах.

– У вашому управлінні процес реорганізації вже завершений? Чи, можливо, є ще якісь проблеми?

– Процес, звичайно, завершений. Юридично все оформлено. Але ми також постійно рухаємося, адже державна служба – це динамічний вид життєдіяльності.

Найголовніше – це кадри. Тут доведеться підбирати, переміщати людей з урахуванням їхніх професійних вмінь.

– Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик заявив, що ви маєте три місяці, аби налагодити продуктивну роботу...

До 15 вересня треба завершувати питання підготовки й налагодження якісної та ефективної роботи

– Володимир Гунчик не був задоволений діяльністю структури, яку я зараз очолив. Він зазначив, що вона повинна діяти більш ефективно і показувати кращі результати. Ми це обговорювали з ним у перший же день моєї роботи, 26 липня.

Часу немає багато. Треба швидко вливатися у роботу і налагоджувати діяльність підрозділу. Дійсно прозвучало про три місяці, хоча я особисто озвучив думку, що це – забагато.

Думаю, до 15 вересня треба завершувати питання підготовки й налагодження якісної та ефективної роботи, а саме створення плану першочергових заходів.

Для себе я особисто встановив навіть коротші терміни. Це моє бачення, яке я не озвучував.

"Величезним гріхом, навіть з точки зору релігії, є невиплата заробітної плати"

– Назвіть три ключові завдання, які ви ставите перед собою на цій посаді.

– Не готовий сказати, що вони будуть в порядку важливості. Але свою думку все-таки маю.

На першому місці, так як передбачає законодавство України і Конституція, – людина, її життя і здоров'я. Відповідно, забезпечення безпечних умов праці для робітників.

Першою чергою, звичайно, для тих, які працюють на об'єктах підвищеної безпеки, мають справу з устаткуванням підвищеної безпеки.

Друге. Величезним гріхом, навіть з точки зору релігії, є невиплата заробітної плати. Я з цим абсолютно погоджуюсь. Звичайно ж людина за свою працю повинна отримувати заслужену винагороду. Не буду обговорювати розмір тієї винагороди. Про це можна багато дискутувати. Але ті зарплати, які є, потрібно виплачувати вчасно і в повному обсязі. Тому наступним пріоритетом є робота, спрямована на погашення заборгованості заробітної плати і встановлення її на належному рівні.

Ікони з попереднього місця роботи – чи не єдине, чим  встиг обжитися Ростислав Стасько у новому кабінеті ><span class=Ікони з попереднього місця роботи – чи не єдине, чим встиг обжитися Ростислав Стасько у новому кабінеті

Третє завдання – це детінізація заробітної плати. Що таке зарплата в тіні? Це не лише зменшення надходжень до бюджету. Ми, крім того, ще й обмежуємо права того працівника, який отримує тіньову зарплату, у майбутньому пенсійному забезпеченні.

Ви ж розумієте, що виплата належної заробітної плати у працездатному віці – це запорука відповідної пенсії у майбутньому. Якщо людина отримує тіньову зарплату, вона ризикує залитися з мінімальною пенсією, або з недостатньою.

– Які основні проблеми є на Волині?

Статистика щодо охорони праці на Волині є однією з найгірших по динаміці

На сьогодні за себе говорить статистика. І статистика щодо охорони праці на Волині є далеко не найкращою. Скажу більше: вона є однією із найгірших по динаміці: зросла кількість виробничого травматизму, кількість смертельних випадків при виконанні працівником своїх обов'язків.

Нам потрібно проводити серйозну роз'яснювальну роботу в трудових колективах, щоб люди усвідомили необхідність дотримання правил техніки безпеки.

Важлива також робота зі службами, відповідальними за охорону праці, керівниками господарюючих суб'єктів. Останні мають розуміти, що законодавець не випадково передбачив мінімальну суму, яку повинен виділяти кожен господарюючий суб'єкт на заходи з охорони праці.

Коли ви в останнє бачили представника управління Держпраці на телебаченні, який би окреслив проблематику для широкого загалу? Я думаю, що ви не пригадаєте

– Суттєво зріс на Волині рівень травматизму. Звучала навіть конкретна інформація: удвічі. Що є причиною, на вашу думку?

– Насправді цифри змінюються ледь не кожен день. Тому не важливо – удвічі чи ні. Він зріс суттєво. Це правда.

Припускаю, що однією з причин може бути недостатня роз'яснювальна робота територіального управління з питань праці.

От скажіть, коли ви в останнє бачили представника управління Держпраці на телебаченні, який би окреслив проблематику для широкого загалу? Я думаю, що ви не пригадаєте. У цьому напрямку ми хочемо активізуватися.

Ну і недбальство або недооцінка може бути причиною підвищення рівня травматизму. У кримінальному законодавстві є поняття "злочинна недбалість". У цьому випадку не буду оперувати кримінальними термінами, але це щось подібне.

– Роман Чернега під час візиту до Луцька зазначив, що заборгованість із зарплати працівникам волинських підприємств становить близько 10 мільйонів. Як плануєте вирішувати цю проблему?

– Питання дуже не просте. Тому що близько 90 % цієї заборгованості – це борги вугільних підприємств. І ми розуміємо, що вугільна промисловість сама собою є дуже специфічним видом промисловості.

Це питання, мабуть, треба вирішувати в комплексі на рівні держави: пропонувати якісь новації в державній політиці з розвитку вугільної галузі, які б дозволили уникати подібних речей.

Надрукувати
мітки:
коментарів