Волинська трагедія: геноцид чи польська провокація

Екс-президент Польщі Броніслав Коморовський на відкритті пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві у 2013 році

Польський Сейм визнав Волинську трагедію "геноцидом польського народу, здійсненого українськими націоналістами".

Рішення, яке не може залишити байдужим жодного українця, адже воно безпосередньо торкається історії українського народу, польсько-українських взаємин та майбутньої дружби між країнами.

У Луцькій міській раді зареєстрували звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, у якому називають рішення польського Сейму "юридично абсурдним та історично необґрунтованим" і вимагають в української влади "адекватної відповіді на звинувачення українців у геноциді".

Ділове інтернет-видання Волині "Конкурент" з'ясувало, що "криється" у цьому зверненні та чи варто "Києву" до нього прислуховуватися.

Передмова

Польський Сейм підтримав резолюцію щодо визнання Волинської трагедії геноцидом 22 липня 2016 року. За проголосувало 432 депутати. 10 обранців громади утрималося. Проти не було жодного голосу.

Як наслідок, Сейм Польщі призначив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду.

Офіційна кількість жертв, згідно з резолюцією, – понад 100 тисяч поляків.

Пам'ятник жертвам Волинської трагедії

Водночас польська влада не заперечує польських атак на українські села у відповідь, у результаті чого гинуло цивільне населення.

Також Сейм висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією щодо збереження територіальної цілісності країни.

Звернення "Свободи", Або "абсурдне рішення" польського Сейму

Ініціатором звернення у Луцькій міськраді є ВО "Свобода".

У першому ж його абзаці недвозначно і безкомпромісно сказано: "22 липня 2016 року польський Сейм поквапливо приймає юридично абсурдне та історично необґрунтоване рішення, в якому звинувачує українців у геноциді".

На думку представників "Свободи", "польські політики вдаються до маніпуляцій і посилаються на сфабриковані факти, які не відображають справжньої картини подій на Волині та у Західній Україні".

У зверненні акцентують на тому, що війна 1942–1944 років була розв'язана з ініціативи польської сторони. А представники ОУН-УПА й інші українці чинили "опір польським окупантам".

Українську повстанську армію у зверненні називають єдиною організованою збройною силою, яка за відсутності Української держави стала на захист українців.

І додають: "Ми нікому не дозволимо вказувати нам, хто є нашими національними героями!".

ВО "Свобода" у зверненні заперечує ототожнення діяльності ОУН-УПА з терміном "геноцид" і називає геноцидом дії офіційної польської влади щодо "сотень тисяч" українців.

Наприкінці вміщено вимоги, адресовані Президентові, Верховній Раді та Уряду України. А саме: перестати замовчувати порушені питання, дати відповідь звинуваченням українців у геноциді на державному рівні, визнати факти масових етнічних чисток, засудити операцію "Вісла" тощо.

"Польща встромила ножа в спину"

Голова фракції ВО "Свобода" у Луцькій міській раді Микола Федік каже, що аналогічні проекти рішень було зареєстровано у кількох районних радах на Волині. Старовижівська, Камінь-Каширська, Любомлська, Іваничівська та деякі інші райради вже навіть ухвалили відповідні рішення.

Як розповідає представник "Свободи", коментуючи рішення Сейму від 22 липня, на "геополітичній карті відбулася незрозуміла політична гра". Польща "встромила ножа в спину" Україні, – вважає депутат.

"Польща повелася не як політичний союзник. Вони просто "встромили ножа в спину". В той час, коли Україні важко протистояти Російській Федерації. Тут якраз чекали підтримки", – зауважує Микола Федік.

Незрозумілим для депутата є те, чому українське суспільство таке пасивне в обговоренні цієї ситуації.

"У нас журналісти і багато політиків замовчують і бояться цього питання. Насправді його боятися не можна. Про нього треба багато говорити, тому що нас звинуватили у геноциді", – каже "свободівець".

Микола Федік припускає, що рішення Сейму може мати для України юридичні наслідки. "В тому числі те, що називають "реституцією" (поновлення порушених майнових прав, – К.)", – каже він.

Як зауважує депутат, те, що трапилося у Польщі є наслідком провалу української міжнародної політики. Вирішити цей конфлікт вдасться лише на основі двостороннього примирення. А для цього, каже Федік, має бути потужна міжнародна політика. В тому числі Президента.

Лідер фракції "Свобода" у Луцькій міській раді не вважає звернення, яке підготувала їхня політсила, жорстким.

"Я б не сказав, що це рішення є жорстким чи гострим, тому що не може бути нічого жорсткого і гострого там, де є національні інтереси і пам'ять. Коли ми забуваємо про свою історію, закінчується наша держава і її майбутнє", – стверджує депутат.

Попри все обранець громади вірить, що спільне майбутнє в України та Польщі є. Але на рівних умовах.

"Свобода" VS "УКРОП"

"Вирішення таких питань і прийняття таких рішень не в компетенції Луцької міської ради", – вважає голова фракції "УКРОП" у міськраді Ігор Поліщук.

"Якщо ми відкриємо Закон України "Про місцеве самоврядування", там є функції органів місцевого самоврядування. Встановлення історичних фактів не є їхньою функцією. Історією мають займатися історики", – критикує проект рішення щодо Волинської трагедії депутат.

На думку Ігоря Поліщук, ситуацію, яка зараз дуже непроста, загострювати не потрібно.

"Треба бути мудрішими. Звичайно, прийняття польським Сеймом такого рішення для нас є неприємним. Але ще раз повторюю: це питання не лежить в компетенції Луцької міської ради", – наголошує депутат.

Він вважає, що Україні, зокрема Волині необхідно поглиблювати економічну співпрацю, реалізовувати цікаві проекти спільно з Польщею.

"Свободівець" Микола Федік не погоджується з депутатом від "УКРОПу". Він стверджує, що місцева влада повинна дослухатися до настроїв громадськості і доносити їх "Києву".

"Багато є таких питань, які ми ініціюємо і доносимо до влади. Повідомляємо, що позиція народу у цьому місці є така-то. Ми прагнемо захистити національну честь і справедливість. Показати, що українці у 1943 році робили не геноцид, а виборювали свою незалежність і воювали з окупантом. А окупантом на той час була Польща", – стверджує Микола Федік.

Звернення "Свободи" – нормальна і прогнозована реакція

Як зауважує доктор історичних наук, викладач СНУ імені Лесі Українки Оксана Каліщук, звернення, ініційоване "Свободою" – це нормальна і прогнозована реакція політичних сил України на рішення польського Сейму від 22 липня. Адже чим більший тиск, тим більший опір. Польська влада спровокувала реакцію українського суспільства. І звернення щодо Волинської трагедії є одним із проявів такої реакції.

Пам'ятник "жертвам Волинської різанини" у польському містечку Ґромнік Тарнувського повіту, відкритий у 2013 році

Зі слів Оксани Каліщук, формулювання звернення є одностороннім. Його автори звинувачують польську владу 50-х років, проте не готові визнати, що й українська сторона не була безгрішною. Адже так воно було насправді.

Не зовсім коректним, на думку історика, є засудження у зверненні операції "Вісла", адже Польща раніше офіційно вибачилася за дії тодішньої комуністичної влади.

Доктор історичних наук підтримує пункт звернення, у якому сказано, що українські національні герої повинні ними залишатися. Ми не повинні відрікатися від УПА чи ОУН, Степана Бандери чи Романа Шухевича, навіть якщо сусідня країна вважає їх злочинцями. Потрібно чітко окреслити ті вчинки, які зробили цих людей героями України і продовжувати шанувати їх за це. Владі Польщі потрібно пояснити, за що ми їх прославляємо.

Крім того, інформацію щодо сотень тисяч жертв серед українців із Волині, Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння, полеглих від рук польських збройних формувань, Оксана Каліщук називає суттєвим перебільшенням.

"Свободівці" апелюють до польської влади, що вона буцімто використала момент, коли Україна є слабкою, коли на її території відбуваються військові дії.

Однак доктор історичних наук зазначає, що Польща зробила "реверанс", висловивши у своїй резолюції солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією. Тому така позиція партії, на думку Оксани Каліщук, є не зовсім коректною.

***

Журналістам "Конкурента" не вдалося отримати коментар від Генерального консульствао Республіки Польща у Луцьку. Виконувач обов'язків керівника установи Кшиштоф Савіцкі не захотів говорити про Волинську трагедію "по різним причинам". Однією з них є те, що незабаром у Луцьку повинен з'явитися новий Генеральний консул.

Звернення щодо рішення польського Сейму – в переліку питань 12 сесії Луцької міської ради, яка розпочалася о 10:00 годині, у середу 30 серпня.

Довідково:

Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту ("охоронних команд"), та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Кількість жертв, яку називають дослідники, дуже варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином польські селяни), а з українського боку до кількох тисяч осіб. Деякі польські історики називають у два-три рази більше число загиблих поляків. Кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 2124 тис. осіб.

Сподобалося? Підпишіться на нашу сторінку в Facebook.
Якщо ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Надрукувати
Волинь
Опубліковано:
30.08.2016 21:47
Переглядів1732
Коментарів1
Поділитись
Залишити коментар
Коментувати
12:23
23.09.2016
Це московська провокація, щоб зіткнути два народи між собою.
останні новини
Вибір редактора

Рейтинг